Сезон кліщів на Чернігівщині: скільки випадків хвороби Лайма, як уберегтися від неї та чому не варто лікуватися навмання

На Чернігівщині цього року офіційно зареєстрували менше випадків хвороби Лайма, ніж торік. Проте медики закликають не втрачати пильність: майже кожен четвертий досліджений кліщ є носієм борелій, а люди у деяких випадках звертаються до лікаря вже тоді, коли інфекція переходить у хронічну форму.

Про сезон кліщів на Чернігівщині, симптоми хвороби Лайма, діагностику та профілактику Суспільному розповіли заступник гендиректора Чернігівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Артем Ярошенко та лікарка-інфекціоністка інфекційного відділення Другої міської лікарні Чернігова Тетяна Жабко.

“Статистика обнадіює, але небезпека залишається”

За п’ять місяців поточного року на Чернігівщині зареєстрували 28 випадків хвороби Лайма. Для порівняння, за аналогічний період минулого року їх було 44. Загалом у 2025 році в області офіційно зареєстрували 369 випадків захворювання.

Найбільше випадків фіксують у Чернігові, Ніжині та Прилуках – саме там, де проживає найбільше населення та доступна медична діагностика. Особливу увагу фахівці звертають на Ніжинський район, зокрема Бахмацьку, Борзнянську громади та території поблизу Батурина, де випадки реєструються регулярно.

Щороку спеціалісти Центру контролю та профілактики хвороб проводять так зване “полювання на кліщів” – моніторинг природних осередків у місцях масового відпочинку людей. Цьогоріч дослідили 176 кліщів, із яких 42 виявилися інфікованими бореліями – бактеріями, що викликають хворобу Лайма. Це понад чверть усіх досліджених зразків.

Водночас Артем Ярошенко наголошує: позитивний результат дослідження кліща ще не означає, що людина обов’язково захворіє.

“Ми досліджуємо кліщів насамперед для розуміння епідемічної ситуації та планування профілактичних заходів. Для самої людини набагато важливіше, скільки часу кліщ перебував на тілі та чи з’явилися клінічні прояви та симптоми”.

Не кожен укус призводить до зараження

Одна з найпоширеніших помилок – переконання, що будь-який кліщ автоматично передає інфекцію, каже Тетяна Жабко. При хворобі Лайма бактерія, як правило, передається лише після тривалого присмоктування кліща – приблизно через 24–36 годин. Саме тому своєчасне виявлення та правильне видалення паразита значно знижує ризик зараження.

Ще одна особливість – людина не завжди помічає сам укус.

“Кусають не лише дорослі кліщі. Є ще личинки та німфи – вони дуже маленькі, швидко насичуються кров’ю, можуть відпасти непомітно, але також здатні переносити інфекцію”, – пояснює інфекціоністка.

За словами лікарки, серед пацієнтів із підтвердженою хворобою Лайма близько третини взагалі не пам’ятали моменту укусу.

Головний симптом, який не варто ігнорувати

Найбільш характерною ознакою хвороби Лайма залишається мігруюча еритема – червона пляма діаметром понад п’ять сантиметрів, яка поступово збільшується і навколо якої утворюється кільце. Вона може нагадувати “бичаче око”, але далеко не завжди має саме такий вигляд. Часто це просто велика червона пляма, яка не зникає, а розширюється. Зазвичай вона не болить, майже не свербить і навіть не відрізняється температурою від навколишньої шкіри.

Отже, шкірний прояв – це основна ознака, яка має насторожити.

Окрім еритеми можуть виникати симптоми, схожі на застуду: підвищення температури, головний біль, слабкість, нежить, покашлювання. Саме тому багато людей не пов’язують їх із укусом кліща.

Чим небезпечне пізнє звернення

Якщо захворювання вчасно не лікувати, воно може перейти у хронічну форму. У такому разі уражаються великі суглоби, нервова система, серце, очі та шкіра. Можуть розвиватися хронічний лайм-артрит, енцефалопатія, когнітивні порушення, серцеві ускладнення, атрофічні зміни шкіри та навіть стійкі порушення зору.

Людина може роками лікувати біль у суглобах або неврологічні порушення, навіть не підозрюючи, що їх причиною став давній укус кліща. Саме тому лікарі закликають не чекати, доки симптоми минуть самі.

Самолікування може бути небезпечнішим за сам укус

Однією з найбільших проблем лікарі називають необґрунтоване застосування антибіотиків, тому лікарі закликають не починати лікування самостійно та не приймати антибіотики “про всяк випадок”.

“Антибіотик – це не вітамінки. Перш ніж призначати лікування, потрібно бути впевненими, що воно справді необхідне”, – каже Тетяна Жабко.

Часто люди здають аналізи надто рано або неправильно трактують результати й починають лікування самостійно.

“Ми не лікуємо аналізи. Ми лікуємо людину і клінічні прояви”, – наголошує Тетяна Жабко.

Аналізи: коли вони інформативні

Багато людей здають аналізи вже наступного дня після укусу кліща, однак це не має діагностичної цінності. Перші антитіла організм починає виробляти лише через 10-14 днів, а найбільш інформативним дослідження стає приблизно через три-чотири тижні після укусу.

Першим етапом є імуноферментний аналіз (ІФА). Якщо його результати викликають сумніви, призначають імуноблот – більш специфічне дослідження.

Проте, за словами лікарки, навіть позитивний аналіз не означає, що людина має хворобу Лайма. Подібні результати можуть спостерігатися після лептоспірозу, сифілісу, герпесвірусної інфекції, аутоімунних захворювань і навіть через окремі бактерії, що мешкають у ротовій порожнині.

“Дуже важливо правильно інтерпретувати аналізи. Інакше можна пропустити зовсім інше захворювання, навіть онкологічне”, – застерігає Тетяна Жепко.

Коли прийом антибіотиків виправданий

Профілактичний прийом антибіотиків (це дві таблетки препарату, який лікарі прописують при укусі кліща) виправданий лише в окремих випадках: якщо кліщ перебував на тілі понад добу і був видалений не пізніше ніж через 72 години після укусу. При цьому навіть така профілактика не гарантує 100% захисту. Лікарка зазначає, що так звана “екстрена профілактика” ефективна лише у перші три доби після укусу.

“Якщо минуло більше 72 годин, приймати антибіотик як профілактику вже немає сенсу. У такому разі потрібно просто спостерігати за своїм станом і звернутися до лікаря, якщо з’являться симптоми”, — говорить інфекціоністка.

Вона до того ж звертає увагу, що медичні рекомендації постійно оновлюються.

“Раніше рекомендували одноразовий прийом препарату. Зараз деякі фахівці вже говорять про інші схеми. Знання про хворобу Лайма постійно доповнюються, тому протоколи лікування і профілактики також змінюються”, — зазначає лікарка.

Чи потрібно нести кліща на дослідження

Після укусу кліща багато людей намагаються якнайшвидше доставити його до лабораторії, сподіваючись отримати відповідь, чи є ризик захворіти на хворобу Лайма. Проте лікарка-інфекціоністка Тетяна Жабко пояснює: для самої людини результат такого дослідження далеко не завжди має практичне значення. Водночас вона підкреслює, що лабораторне дослідження кліщів має велике значення для епідеміологів. Саме завдяки таким дослідженням фахівці можуть оцінити, у яких районах поширені інфіковані кліщі, відстежувати ситуацію та планувати профілактичні заходи.

За її словами, борелії передаються не одразу після укусу. Зазвичай для цього потрібно, щоб кліщ перебував на тілі людини щонайменше 24-36 годин. Саме тому набагато важливіше оцінити, як довго кліщ був присмоктаний, ніж те, чи виявили у нього бактерії.

“Якщо людина швидко зняла кліща і принесла його на дослідження, а він виявився зараженим, це ще не означає, що відбулося інфікування. Кліщ міг просто не встигнути передати бактерію. І незаражена людина почне лікування антибіотиками, що не є правильним для здоров’я. І навпаки: якщо кліщ довго перебував на тілі, уже встиг інфікувати людину, а під час дослідження нічого не виявили, це можуть розцінити, що небезпеки немає і вже зараженій людині не призначили лікування, що в подальшому призведе до погіршення ситуації та перехід хвороби в хронічну форму”, – пояснює Тетяна Жабко.

Саме тому лікарі не радять орієнтуватися виключно на результат дослідження кліща.

“Ніде в Європі дослідження кліща не використовують для ухвалення рішення про лікування людини. Для клініциста значення мають зовсім інші речі: скільки часу кліщ перебував на тілі, чи є симптоми та яка клінічна картина”, — наголошує лікарка.

Тож після укусу, за її словами, не варто чекати результату дослідження або, навпаки, заспокоюватися через негативний висновок. Найкраща тактика – правильно видалити кліща, спостерігати за місцем укусу та за появи будь-яких симптомів або еритеми звернутися до сімейного лікаря або інфекціоніста.

Як правильно діяти після укусу та як не допустити укусу

Найперше – якомога швидше видалити кліща. Якщо є можливість, це можна зробити самостійно пінцетом, обережно викручуючи його за часовою стрілкою. Якщо людина боїться або частина кліща залишилася в шкірі, необхідно звернутися до травматолога або хірурга.

Не варто змащувати кліща олією, спиртом чи іншими речовинами – це лише ускладнює ситуацію.

Для уникнення укусів кліщів фахівці радять використовувати репеленти і краще наносити препарат горизонтально та знизу вверх. Також слід носити світлий закритий одяг із довгими рукавами та штанами, заправляти штани у шкарпетки, а після прогулянок у лісі, парках чи високій траві ретельно оглядати себе, дітей і домашніх тварин. Після прогулянки бажано одразу прийняти душ, а одяг – випрати, адже кліщ може деякий час залишатися на тканині.

Вакцина проти хвороби Лайма

За словами Артема Ярошенка, вакцина проти хвороби Лайма наразі перебуває на стадії клінічних досліджень. Перші результати є обнадійливими, однак широке застосування можливе лише після завершення всіх етапів випробувань.

Водночас лікарі наголошують: насамперед така вакцина була б потрібна людям, які щодня перебувають у місцях із високим ризиком укусів кліщів.

Лікарка-інфекціоністка Тетяна Жабко переконана, що першими кандидатами на вакцинацію могли б стати:

• працівники лісового господарства;
• військовослужбовці, які тривалий час перебувають у лісах та польових умовах;
• люди, які живуть або працюють поблизу лісових масивів;
• жителі сільської місцевості, які регулярно контактують із природними осередками поширення кліщів.

“Зараз дуже часто звертаються військові, які кажуть: «Я на позиціях, у полях, у лісі». Якби була можливість їх вакцинувати, це було б дуже добре. Так само це стосується людей, які працюють у лісі або постійно проживають поблизу лісових масивів”, — говорить Тетяна Жабко.

Громади активніше обробляють території: профілактика дає результат

Фахівці Центру контролю та профілактики хвороб відзначають позитивну тенденцію: цього року значно більше громад Чернігівщини почали проводити профілактичні заходи проти кліщів.

За словами заступника генерального директора Центру Артема Ярошенка, якщо минулого року спеціальну обробку парків і скверів провели лише три громади, то цього року таких уже вісім.

“Наші структурні підрозділи в громадах повідомили, що виконали елементарні профілактичні заходи: покоси трави, прибирання територій. Крім того, вже вісім громад провели спеціальну обробку парків і місць масового відпочинку людей. Це Бахмацька, Батуринська, Корюківська, Городнянська громади, а також ще кілька громад центральної та північної частини області”, — зазначив Артем Ярошенко.

Фахівці вважають, що саме комплексний підхід (регулярний догляд за зеленими зонами, покоси трави, акарицидна обробка територій, використання людьми репелентів і дотримання правил безпеки) міг стати однією з причин зменшення кількості зареєстрованих випадків хвороби Лайма цього сезону. Проте, навіть найефективніша обробка не може повністю знищити кліщів, однак суттєво зменшує їхню кількість у місцях масового перебування людей і, відповідно, ризик укусів.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.