Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

«Служба телефонувала регулярно»: робота служб супроводу в історіях захисників

Повернення до цивільного життя: важливість підтримки близьких та фахової допомоги у процесі адаптації військовослужбовців. Колаж Сергія Поліщука / АрміяInform

Грошові виплати, відпустки, освіта, соціальні гарантії та статус учасника бойових дій — у Збройних Силах України діє соціальний супровід військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Служби супроводу покликані допомогти захисникам та їхнім близьким зорієнтуватися в механізмах державної підтримки, передбачених законодавством, особливо в умовах воєнного стану.

Серед іншого, служби супроводу відіграють ключову роль у підтримці поранених військовослужбовців на всіх етапах лікування та відновлення. Вони забезпечують постійний зв’язок між пораненим, медичними закладами, військовими частинами та родинами, допомагають з оформленням документів, отриманням належних виплат, направленням на реабілітацію, протезування чи лікування за кордоном, а також сприяють задоволенню побутових і психологічних потреб захисників під час їхнього повернення до служби або цивільного життя.

АрміяInform зібрала історії військовослужбовців та ветеранів з важкими пораненнями, якими опікувалися служби супроводу бригад.

Андрій, позивний «Лікар», 108 ОБр ТрО, втратив ногу, після реабілітації повернувся у стрій:

— Лікувався після ампутації спершу за свої кошти, бо безкоштовно держава допомогу дає, але коли — хто його знає. Дякую реабілітаційному центру Superhumans у Львові. Вони зробили мені протез. Реабілітувався рік до повернення на службу. Бригада гроші платила — все добре було. Служба супроводу телефонувала регулярно. Запитували, чи є якісь питання. А не було питань, як кажуть, ніяких. Гроші платять за таку бойову травму — і все чудово.

Сергій, бойове псевдо «Старий», 108 ОБр ТрО, після реабілітації повернувся у стрій:

— Ногу після поранення відрізали в госпіталі. Побув удома на реабілітації 6 місяців. Потроху почав розходжуватись. Допомагали побратими, які дістали такі ж поранення раніше. Тож я доволі швидко відновився. Завдяки службі супроводу з протезуванням все було гаразд, все безкоштовно, за державною програмою. І з виплатами все добре.

А про те, як працює супровід, докладно розповіли у відділенні соцсупроводу секції ЦВС штабу 127 ОВМБр:

— Людина сильна доти, доки відчуває, що вона потрібна. В армії це особливо важливо. Соціальний супровід поранених військовослужбовців можна порівняти з евакуацією пораненого бійця з поля бою. Розуміння, що тебе не кинуть, про тебе не забудуть, що в тебе є підрозділ і побратими, які завжди прийдуть на допомогу — мотивує солдата чи не найбільше. Робить його більш впевненим у своєму майбутньому. Саме так — адже і під час війни, і під час бойових дій ми живемо і будуємо плани.

Взаємовиручка. Це, почасти навіть більш важливо вже в медичному закладі, ніж під час поранення. Не секрет, що багато людей впадають у депресію чи стан безвиході вже на лікарняному ліжку, вважаючи, що тепер ти лишився сам на сам з своїми проблемами. І коли боєць бачить, що це не так, що окрім побратимів, родичів і друзів про нього дбає весь механізм бригади — дає йому сили для одужання і розуміння своєї важливості.

Повторимось — робота офіцерів і сержантів соцсупроводу може прирівнятись щодо важливості до евакуації поранених з поля бою. Своїх не кидають. Це кредо підходить до обох згаданих випадків.

Якщо говорити про моральний аспект в даному питанні — що може бути сильнішим мотиваційно, якщо до тебе в палату може зайти і поговорити командир 127-ї бригади? А таке буває нерідко. Якщо протягом лікування тебе постійно відвідують, залишають контакти, приносять якісь невеликі подарунки, телефонують? Якщо ти знаєш — що в будь-який момент можеш набрати номер і твої питання відразу візьмуться в роботу?

Окрім важливої психологічної місії, не варто забувати, що соціальний супровід насамперед покликаний вирішувати нагальні практичні потреби поранених військовослужбовців. Солдати — звичайні люди, вони не зобов’язані знати всіх юридичних тонкощів оформлень травми, подальших формальних кроків для набуття того чи іншого соціального стану, виплат, переваг, пільг тощо. Зрештою, пораненим не до цього. Їх першочергове завдання — якісно і швидко відновити своє здоров’я. І тому соцсупровід покликаний вирішувати такі завдання.

Співробітники секції ЦВС штабу 127-ї харківської бригади лише за 2025 рік опрацювали понад 600 бійців. У цю цифру входять бійці як з бойовими пораненнями, так і ті, хто потрапляє в шпиталі з будь-якими хворобами. У нас не прийнято ділити на якісь категорії. До кожного сержанти і офіцери прибували особисто, брали на контроль їхні потреби. Вирішували по мірі можливості.

Ця робота більш рутинна, ніж героїчна. Складається з великої кількості дрібних кроків, без яких вирішення тих чи інших питань — неможливе.

Це і питання якості лікування, і потреба супутніх медичних обстежень чи процедур, не пов’язаних з пораненням чи основною хворобою, і допомога в оформленні різних документів, взаємодія з державними органами для вирішення тієї чи іншої проблеми бійця. По всій Україні. І по всій Європі. Адже бійці 127 ОВМБр лікуються і за кордоном. Також виникають потреби врегулювання юридичних і інших аспектів. Безперервні маленькі дії, які забезпечують великий результат.

І кожен солдат нашої бригади знає — якщо, не дай Бог, він тимчасово чи повністю випаде зі строю — він не лишиться наодинці.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform

Back to top button