Праця, що підтримує ритм міста

Ранки починаються не з кави, а з монотонного гулу генераторів та запаху бензину.

Але хіба ворог може зламати наш дух?

Навіть у таких умовах життя не завмирає — навпаки, набирає особливого ритму. Попри шум, холод і втому, люди продовжують працювати, зберігаючи спокій і людяність.

Працівники КП «ВУКГ» наводять лад на Алеї Героїв: згрібають листя, складають його в симетричні купки, працюють тихо й зосереджено, немов творять маленьку буденну магію, що повертає місту затишок. Поруч із ними, виставивши хвостик і серйозно примруживши очі крокує чорненький песик на ім’я Жук. Він — не просто собака, а справжній контролер якості. То підбігає до однієї купи листя, то до іншої, перевіряє, чи все зроблено якнайкраще, і ніби підбадьорює всіх навколо. І це так щиро, так по-людськи, що мимоволі усміхаєшся. У цій простій сцені є щось по-справжньому людяне — тепло, яке не залежить ні від світла, ні від генераторів, ні від погоди. Саме воно й тримає нас.