США ще не віришили, що робити з РФ після угоди про копалини з Україною – Politico

Прорив в угоді з економічного співробітництва між США та Україною, досягнутий цього тижня, навряд чи пом’якшить опір президента Росії Володимира Путіна мирному плану американського президента Дональда Трампа.

І, як пише Politico з посиланням на два обізнаних із ситуацією джерела, у Білому домі поки що не знають, як це змінити.

У Білому домі не знають, як тиснути на Росію

У той час як представники адміністрації в четвер публічно проголосили угоду важливою подією, у Білому домі немає єдиної думки про те, що буде далі.

Це може спричинити жорсткі рішення, включно з прямим тиском на Кремль, чого Трамп досі не хотів робити.

– Нові санкції були б наступним поворотом гвинта. Якщо президент захоче піти цим шляхом, – сказав один зі співрозмовників.

Пропозиція сенатора Ліндсі Грема (штат Північна Кароліна) щодо запровадження нових санкцій проти Росії та 500-відсоткових тарифів для країн, які купують російські нафту, газ та алюміній, отримала широку двопартійну підтримку в Сенаті та, можливо, навіть більшість голосів, що володіють правом вето.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив у четвер, що обговорив “похвальну” пропозицію з держсекретарем США Марко Рубіо під час зустрічі та висловив бажання, щоб європейські союзники координували свої дії зі США щодо запровадження нових санкцій.

Чи достатньо буде додаткового режиму санкцій для тиску на Путіна – це вже інше питання, зазначає видання.

Російський диктатор уже чотири рази за останні місяці зустрічався з посланцем Трампа Стівом Віткоффом і продовжував відкидати американську пропозицію щодо припинення трирічної війни, яка заморозила б конфлікт на нинішніх лініях бойових дій і, таким чином, дала б Росії значні територіальні придбання.

– Реагуючи на активізацію російської бомбардувальної кампанії останніми днями, Трамп вголос розмірковував у соціальних мережах про те, чи не потрібно йому посилити свій підхід до Путіна. Але за останні чотири місяці він не виявив жодного бажання робити це. Він так і не зайняв позицію щодо пропозиції республіканців про посилення санкцій проти Москви, – пише Politico.

Однак саме небажання президента Трампа схвалити додаткову допомогу на військові потреби України або гарантії безпеки після війни насамперед спричинило необхідність укладення перспективної угоди про розподіл доходів.

Які майбутні кроки США після підписання угоди з Україною

У четвер вранці прес-секретар Білого дому Каролін Лівітт заявила, що “історична” угода стала доказом того, що президент – “головний фахівець з угод” і прихильний “забезпеченню міцного миру” в Україні.

Адміністрація Трампа звеличує угоду щодо України, коли президент США щойно подолав політично значущий 100-денний рубіж свого другого терміну, який настав і минув без укладення будь-яких угод у сфері торгівлі або миру між Росією і Україною за посередництва Трампа, який він обіцяв укласти в перший день свого правління.

Міністр фінансів США Скотт Бессент, який очолював переговори щодо угоди про корисні копалини протягом останніх кількох місяців, припустив у телевізійному інтерв’ю в четвер вранці, що вона вплине на мирні переговори, які, схоже, зайшли в глухий кут.

– Це сильний сигнал російському керівництву, і він дає президенту Трампу можливість тепер вести переговори з Росією на ще сильнішій основі, – сказав він під час виступу на Fox Business Network.

Посилаючись на те, що 28 лютого в Овальному кабінеті Трамп обрушився з критикою на президента України Володимира Зеленського, заявивши, що у нього “немає карт” у мирних переговорах, Бессент стверджує, що це вже не так.

– Президент Трамп здав йому роял-флеш, тому що тепер ми можемо взяти ці карти і піти і показати російському керівництву, що між українським народом і американським народом немає денного світла між нашими цілями, – сказав Бессент.

Інший співробітник Казначейства, який отримав анонімність від Politico, щоб розповісти про угоду, сказав, що велика економічна зацікавленість Америки в майбутньому України покаже Росії, що США “прихильні до довгострокового успіху України”.

Річард Гаасс, колишній голова Ради з міжнародних відносин і ветеран трьох республіканських адміністрацій, сказав, що угода – це позитивний крок до поліпшення напружених відносин між США та Україною. Але, за його словами, вона не є переломним моментом у мирних переговорах.

– Не варто перебільшувати. Це не замінить безстрокової і довгострокової військової та розвідувальної підтримки України з боку США. Найбільше питання полягає в тому, чи призведе ця угода до чогось більшого між США та Україною, – сказав Хаасс.

Трамп, чия початкова пропозиція Україні полягала в тому, щоб США отримали $500 млрд у вигляді доходів від майбутньої розробки корисних копалин у країні, продовжував публічно описувати угоду як спосіб для американських платників податків повернути частину $120 млрд, виділених США на оборону за останні три роки. Однак остаточна угода не вимагає від України повернення будь-якої допомоги.

Замість цього дві країни створять спільний інвестиційний фонд для відновлення України після війни. За умовами угоди США матимуть переважні права на видобуток корисних копалин в Україні. При цьому за Києвом залишиться останнє слово в тому, що і де видобуватиметься, а також право власності на надра. Україна збереже контроль над своїми природними ресурсами і вноситиме 50 відсотків майбутніх доходів від нових ліцензій на видобуток найважливіших корисних копалин, розвідку нафти і газу.

Угода дозволяє США вносити кошти до фонду у вигляді прямих платежів або нової військової допомоги. Це залишає можливість для Конгресу затвердити нові додаткові асигнування на оборону України, хоча додаткова допомога, що фінансується платниками податків, залишається малоймовірною.

Як зазначає Бессент, терміновість ратифікації угоди про економічне співробітництво зросла останніми днями після того, як Трамп зустрівся із Зеленським у кулуарах похорону Папи Франциска минулими вихідними. Вона також виникла в міру того, як президент дедалі більше дратувався через посилення бомбардувань Путіна по Україні та його максималістську позицію щодо мирних переговорів, хоча офіційний представник Білого дому припустив, що жорстка лінія Росії на публіці не повністю відображає приватні переговори з Москвою.