Вже встигла знищити не один десяток росіян: 30-річна канадка про службу та вивчення української

Щоб захистити демократію та волю нашого народу, до України приїжджають люди з усього світу. 31-річна канадка також залишила мирне життя, приїхала під Покровськ, щоб зупиняти навали російських загарбників. Жінка свідомо прибула до однієї з найгарячіших точок східного фронту, і наразі служить у одній із бригад ДШВ.

Військова з Канади Брітні стоїть на обороні Покровська

Брітні – професійна військова – тепер боєць 25 окремої повітряно-десантної Січеславської бригади ДШВ із позивним Капітан. На східному фронті, а саме на обороні Покровська, лише 3 місяці, та вже встигла знищити не один десяток росіян. Хоча ще на початку повномасштабної війни жінка спокійно жила за тисячі кілометрів від України, за океаном.

– Навесні 2023 року я служила в канадській армії та була залучена до місії тренування українських військових на танках Леопард. Це було, коли Канада вперше передала танки Леопард, – розповідає військова 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Брітні.

Торік Брітні за власним бажанням залишила рідну країну і поїхала до Польщі, де остаточно зрозуміла, що росіяни прийшли до України, щоби знищити все живе.

– Коли я познайомилася з українськими танкістами, то почула розповіді про цю війну з перших вуст, після цього я завжди була на зв’язку з українцями. Коли завершилися два місії тренування, я повернулася до Канади. Але не змогла лишатися осторонь. Я професійна військова. Упродовж 5 років вчилася на танкіста. Я зрозуміла, що саме на цій війні мій досвід буде важливішим, – каже військова.

Як розповідає сама Брітні, вона приїхала захищати волю, до якої українці прагнули всі роки незалежності.

– Наразі я навідниця, працюю поки що із закритих позицій, вірю у те, що наберуся досвіду та скоро виїжджатиму на пряме наведення. Моя мета – стати командиром екіпажу, але поки що є мовні питання. Коли я добре вивчу українську мову, мені буде легше. У Канаді я була командиром взводу, і впевнена – мій досвід тут потрібен як ніколи раніше, – розповідає Брітні.

Щоби стати командиром і в українському війську, Брітні щодня вивчає українську мову – як під час спілкування з бійцями, так і у вільний від виїздів на бойові час.

– Коли я спілкуюся з конкретною людиною повільно, я розумію мову. Але дехто говорить суржиком, тобто сумішшю російської з українською, а російської я не вчила та не збираюся. У таких ситуаціях мені складно. Українською простіше, бо цю мову я вчу щодня, – розповідає вона.

За 3 місяці на війні Брітні вже добре вивчила, як звучать дрони, приходи різного калібру артилерії, що таке КАБи… Та це не заважає будувати плани на майбутнє, хоча вдома, в Канаді, на неї чекає родина – батьки, брат із сестрою.

– Поки що, я точно тут на 8-9 місяців. Хоча можу перебувати максимум 4 роки, тому в планах усе ж лишитися на 4 роки. Сподіваюся за цей час Україна здобуде перемогу, – зауважує вона.

Те, що українці за 3 роки втомилися від війни, жінка розуміє, та все ж звертається до цивільних з проханням допомогти у зборі коштів у рамках проєкту Друзі ДШВ на розвіддрони, бо без них зараз ніяк.

Друзі ДШВ

Друзі ДШВ – це платформа, на якій усі можуть донатити на потреби Десантно-штурмових військ.

Проєкт створено для надійної та довгострокової підтримки українських воїнів, які ефективно виконуватимуть бойові завдання, маючи необхідні комплекси РЕБ, дрони та інше озброєння.

Також власним прикладом можна показати, що українська армія – це сильні та вмотивовані воїни.

Щоб долучитися до Десантно-штурмових військ, потрібно залишити заявку на сайті та пройти попередню підготовку.