Як РФ втручалась у вибори в Молдові та чому вирішальний вибір молдован ще попереду

Після остаточної перемоги чинної очільниці Молдови Маї Санду на президентських виборах у країні, стали очевидними масштаби російських спроб втрутитися у виборчий процес і призначити свого кандидата на роль президента.

За підсумками голосування, результати виборів у Молдові засвідчили: Санду набрала 55,35% голосів, коли ж її опонент, проросійський кандидат і колишній генпрокурор Молдови Олександр Стояногло, отримав 44,65% підтримки.

Примітним є те, що Санду змогла вирвати перемогу в останній момент, коли тривав підрахунок голосів на закордонних виборчих дільницях, де контроль Москви слабкіший і підтримка в чинної глави держави помітно значніша.

Однак усередині Молдови під час виборів було зафіксовано численні фальсифікації, підвезення виборців та інші спроби Кремля проштовхнути свого кандидата Стояногло.

Про те, як відбувалося втручання РФ у вибори в Молдові, як на скандальні вибори відреагували у світі та чи зможуть у майбутньому проросійські сили в країні підняти голову – читайте на Фактах ICTV.

Втручання РФ у вибори в Молдові

Ще напередодні другого туру влада Молдови попереджала Захід про те, що Росія втручатиметься не тільки всередині країни (що було очевидно ще за підсумками першого туру, який відбувся 20 жовтня), а й за кордоном. Адже закордонний виборець не тільки допоміг Санду перемогти на виборах у другому турі, а й забезпечити перевагу в першому турі.

Як підсумок, втручання відбувалося численними способами, включно з фальшивими повідомленнями про замінування виборчих дільниць за кордоном, щоб не дати виборцю дійти до дільниці для голосування.

Як пише Інститут вивчення війни (ISW), який відстежував ситуацію зі спробою Росії втрутитися у вибори в Молдові, загалом, РФ використовувала й інші методи щодо втручання:

• організоване перевезення виборців для голосування з тимчасово непідконтрольного регіону Придністров’я (що в Молдові незаконно);
• підвезення виборців автобусами та іншими способами з РФ для голосування в Азербайджані, Туреччині, Білорусі;
• у Москві для голосування роздавали ваучери громадянам Молдови для голосування;
• також здійснювали кібератаки на сайт ЦВК Молдови;
• прем’єр Молдови заявив, що громадяни по всій країні (журналісти, активісти і звичайні молдавани) отримували анонімні дзвінки з погрозами, щоб залякати виборців і змінити результати виборів.

Крім того, проросійський молдавський олігарх Ілан Шор, який переховується на території РФ від розшуку Інтерполу, не приховував свого втручання у вибори і підкуп виборців.

Раніше Москва вже відмовилася видавати Ілана Шора Інтерполу, а сам мільйонер, спробу якого провезти $15 млн всередину Молдови припинила молдовська влада, має явні інтереси щодо політики в Молдові. Сидячи в столиці РФ, Шор організував політичний рух, що висвітлює ситуацію в молдовській державі і тісно співпрацює з деякими проросійськими політиками Молдови, як, наприклад, башканом (главою регіону) Гагаузії Євгенією Гуцул, яка не приховує своїх симпатій до Кремля.

За підсумками виборів президента у Молдові, глава місії Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) Дрітан Таулла заявив, що голосування у країні відбулися “на тлі масштабних спроб зловмисного іноземного втручання і постійних атак на демократичні цінності та інститути”.

– Попри зусилля влади по боротьбі з дезінформацією і схемами підкупу голосів, ENEMO висловлює крайню стурбованість з приводу таких спроб відвести країну від зміцнення демократичних інститутів і верховенства закону, – зазначив він.

Дрітан Таулла додав, що виборчі органи Молдови керували процесом “прозоро і професійно”, а невеликі порушення і відхилення “не торкнулися цілісності виборчого процесу”. Спостерігачі зазначили, що саме день другого туру виборів президента пройшов загалом у спокійній обстановці з дотриманням норм.

Своєю чергою, Микола Панфіл, директор неурядової організації Місія національних спостерігачів асоціації Promo-LEX, зафіксувала 791 інцидент під час голосування у другому турі виборів.

За словами Панфіла, його організацією було акредитовано понад 900 спостерігачів, а загалом ЦВК Молдови акредитував понад 2,4 тис. місцевих і міжнародних спостерігачів.

Як вказує директор Promo-LEX, найбільш поширеними порушенням під час виборів були: фотографування виборчих бюлетенів (229 випадків), переривання зйомки та, зокрема, процедури підрахунку бюлетенів (51 випадок), відсутність належного опечатування скриньок для голосування (55 випадків).

Реакція Заходу на втручання у вибори в Молдові

За підсумками голосування, коли вже стали очевидними результати і перемога Санду, низка західних країн категорично висловилися про те, як Росія намагалася перешкодити незалежному волевиявленню в Молдові.

Так, влада Німеччини засудила “масовану, скоординовану спробу” завадити молдаванам за кордоном проголосувати в другому турі президентських виборів у країні. Як заявила глава МЗС Німеччини Анналена Бербок, підкуп голосів, маніпуляції та погрози вибуху на молдовських виборчих дільницях “навіть у Німеччині” були спрямовані проти “серця європейської демократії” і показують, що президент Росії Володимир Путін “не зупиниться ні перед чим”.

У МЗС Німеччини також заявили, що спроби Кремля втрутитися у вибори Молдови 2024 року відбувалися в таких німецьких містах, як Гамбург, Франкфурт, Кайзерслаутерн і Берлін.

У МЗС самої Молдови також вказували, що російському втручанню піддалися виборчі дільниці також у британських містах, таких як Ліверпуль і Нортгемптон. Там надходили дзвінки про фальшиві мінування виборчих дільниць.

Президент США Джо Байден, який сам скоро залишить свою посаду, за підсумками голосування привітав перемогу Санду, додавши, що Росії не вдалося змінити хід виборів у Молдові.

– Протягом кількох місяців Росія намагалася підірвати демократичні інститути та виборчі процеси в Молдові. Але Росії це не вдалося. Молдовський народ скористався своїм демократичним правом обирати своє майбутнє і вибрав шлях, узгоджений з Європою і демократіями в усьому світі, – йдеться в повідомленні Байдена.

У Євросоюзі також не пройшли повз спроби Кремля підірвати процес обрання президента в країні, яка чітко заявила про свої наміри стати частиною ЄС.

Так, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що необхідно мати “рідкісну силу”, щоб подолати ті труднощі, з якими Мая Санду зіткнулася на цих виборах.

– Я рада продовжити роботу з вами на шляху до європейського майбутнього для Молдови та її народу, – написала глава ЄК.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель також висловив підтримку владі Молдови за те, що вона впоралася з проведенням виборів, “незважаючи на безпрецедентне втручання Росії, зокрема за допомогою схем купівлі голосів і дезінформації”. У ЄС додали, що такі спроби підірвати вибори були спрямовані на те, щоб змінити прагнення Молдови до ЄС.

Європейський курс Молдови також у своїх заявах підтримали президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Зі свого боку президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ підтримає європейське прагнення Кишинева, оскільки молдовани, незважаючи на спроби Кремля перешкодити волевиявленню, “зробили чіткий вибір”.

– Вони обрали шлях до економічного зростання і соціальної стабільності. Тільки справжня безпека і мирна, єдина Європа можуть гарантувати кожній людині і кожній родині впевненість у завтрашньому дні, щоб дивитися в нього з надією і впевненістю, – написав Зеленський.

Влада Росії, як і завжди, заперечує своє втручання у вибори в Молдові. Ба більше, член Ради Федерації Росії Андрій Клішас дорікнув Молдові в тому, що на голосуванні були нібито “вкинуті” голоси для того, щоб допомогти Санду перемогти на виборах.

– Ви підраховуєте голоси, бачите, скільки не вистачає “правильному” кандидату, і привозите необхідну кількість голосів із закордонних виборчих дільниць, – сказав Клішас, говорячи про голосування за кордоном.

Що далі буде у Молдові

Враховуючи, що росіянам фактично вдалось здобути перемогу для проросійського кандидата Стояногло всередині Молдови, то спроба Кремля завадити проведенню виборів була вдалою, сказав у коментарі Фактам ICTV політолог Ігор Рейтерович.

Втім він уточнює, що йдеться навіть не про другий тур виборів, а перший, коли разом із президентськими виборами проходив референдум щодо прагнень молдавської держави затвердити шлях в Євросоюз.

– По-перше, спроба втрутитись РФ була вдалою, тому що Санду не перемогла, як мінімум, в першому турі, хоча вона мала усі передумови для цього. По-друге, росіяни змогли створити оцим втручанням певну картинку, що Молдова розділена. І вони зараз активно розкачують оцю тему, що є Молдова для молдован, а є Молдова для тих, хто живе десь там, за кордоном. І саме начебто вони (діаспора, – Ред.) визначили результати виборів, – пояснює політолог.

Хоча сам факт того, що діаспора, навіть без втручання з боку Росії, могла б впливати на визначення президента країни, не є ненормальним, оскільки існує чимало країн, де наявна велика трудова, перш за все, діаспора за кордоном.

Водночас саме отакі тези, про розділену Молдову і про визначення майбутнього країни діаспорою, Кремль зміг насадити всередині держави.

– Ну і важливо, що росіяни зробили дуже серйозну підготовку перед ключовими виборами – парламентськими, які будуть в наступному році. Тому що Молдова, все ж таки, це парламентсько-президентська республіка. І президент там, звичайно, важливий, але ключові рішення ухвалює коаліція у парламенті і Кабінет міністрів. І тому саме там ситуація гірша, на порядок гірша, – каже політолог.

Ігор Рейтерович додає, що тепер у Кремля є відпрацьовані схеми для втручання у вибори, які Москва буде намагатись вдосконалити у період перед виборами в парламент, оскільки цей електоральний процес стане для Росії “як останній бій”.

Примітно, що партія соціалістів Олександра Стояногло, який все ж таки програв на виборах, вже заявила після результатів виборів, що вважатиме Маю Санду “нелегітимним президентом“.

На думку політолога Рейтеровича, у влади Молдови також є час для того, щоб підготуватись перед тим, як будуть проведені вибори у парламент. Втім, зазначає він, Кишинів недостатньо радикальний у таких кроках, щоб позбавити Кремль інструментів для впливу всередині країни.

– В мене є певні сумніви, що влада Молдови може це зробити (діяти радикально, – Ред.) в силу відсутності такої радикальності в їхньому, в нормальному розумінні цього слова, в їхньому політикумі… З одного боку, добре, що вони є прихильниками компромісів і так далі, але з іншого боку, коли є пряме зазіхання на вашу територіальну цілісність і державний суверенітет, тут не до політесу. Тут треба діяти зовсім по-іншому, – каже експерт.

Політолог зазначає, що у молдавської влади буде принаймні можливість “закрити і спробувати ті схеми, які були організовані під час цих виборів”. Крім того, у Санду буде можливість наздогнати ті прогалини в політиці – боротьба з корупцією, провалена соціальна політика тощо – які вона мала за час першої каденції.

Разом з тим, Ігор Рейтерович не вважає, що проросійські сили, зокрема, всередині Молдови, будуть намагатись влаштувати протести чи інші подібні заходи, за допомогою яких буде підважуватись перемога президентки Санду на цих виборах, оскільки ключовий удар Кремль спробує завдати саме під час виборів у молдавський парламент. Тому, владі Молдови слід розпочати підготовку до заворушень та проведення виборів “вже сьогодні”.