Учені дослідили кількасекундний мікросон, який може здолати кожного, але для декого він фатальний

Мікросон долає людину зненацька, триває кілька секунд, і іноді вона навіть не усвідомлює, що відключалась на короткий проміжок часу.

Упевнений, що не спав

На перший погляд, це схоже на звичайний сон. Але лише на перший погляд.

Мікросон в основному характеризується переходом від альфа-хвиль до тета-хвиль – тих, які відповідають за першу стадію сну.

Хоча мікросон частіше зустрічається у людей з нарколепсією, але дослідження показують, що з ним стикається більшість із нас.

В одному дослідженні людей запросили подрімати у лабораторії, де дослідники будили їх через хвилину, п’ять, 10 або 20 хвилин і питали, спали вони чи ні.

З тих учасників, яким дозволили поспати усього 60 секунд, лише 15% зрозуміли, що вони взагалі задрімали. Навіть після 10-хвилинного сну лише половина визнала, що заснула.

Тобто, люди наполегливо заперечують, що, приміром, закуняли перед телевізором, навіть якщо ви бачили, що вони явно спали.

Чому на нас нападає мікросон

Перше, що спадає на думку, коли ми не висипаємося, мозок може автоматично відключитися, щоб відпочити.

Дійсно, чим більше ми втомлені, тим більша ймовірність того, що ми впадемо в мікросон. Івон Гаррісон, дослідниця сну з Університету Лафборо у Британії, виявила, що такі сни частіше трапляються вдень і ввечері.

Проте виявилося й дещо таке, що робить цю теорію половинчастою. Так, Девід Дінгес, професор психіатрії в Університеті Пенсильванії, не давав учасникам свого дослідження спати всю ніч, щоб побачити, як часто вони дріматимуть наступного дня.

Після ночі без сну, як і можна було очікувати, моменти втрати уваги (які багато вчених вважають мікросном) ставали набагато частішими.

Водночас – і це відкриття є тривожним – Дінгес виявив, що навіть у тих людей, що спали по шість годин на добу протягом двох тижнів поспіль, було стільки ж мікроснів, як і в тих, хто не спав цілу ніч.

У 2014 році опублікували перше дослідження, яке вивчало мікросон за допомогою одночасного використання сканерів мозку, відеозаписів очей і обладнання для електроенцефалограми для вимірювання мозкових хвиль.

Науковці придумали для учасників нудне завдання. Вони лежали в апараті МРТ, де перед очима у них був розміщений екран, а в руці – джойстик, за допомогою якого вони мали стежити за тим, щоб диск на екрані не відставав від цілі, яка постійно рухалася.

Завдання було настільки нудним, що учасникам було важко не заснути – 70% із них протягом 50-хвилинного сеансу мали щонайменше 36 мікроснів.

Причому, перед експериментом їх не позбавляли сну. Просто заняття, яке їм запропонували, було монотонним і нудним.

Якщо одна частина мозку відключається, інша намагається їй перешкодити

Інші науковці з Кентерберійського університету в Крайстчерчі провели дослідження, під час якого дали людям імітацію керма і проклали на екрані маршрут, яким вони мали рухатися. І що?  Правильно! Вони на мить відключались через монотонність зображення.

Учасники демонстрували знайому послідовність дій – їхні повіки на мить закривалися, голова опускалася, а потім раптово смикалася, коли вони прокидалися.

Проаналізувавши в цей час активність в мозку, вчені помітили, що деякі зони, як і очікувалось, дійсно стали менш активними, однак у лобовій та тім’яній корі активність посилилася.

Науковці припускають, що це може бути несвідома реакція на дрімоту – спроба не заснути й залишатися пильним.

Такого не відбувається при тривалому сні, що свідчить про те, що мікросон відрізняється від нормального сну, а не просто є його коротшим варіантом.

Коли мікросон становить небезпеку

Мікросон небезбечний за кермом авто, штурвалом літака, чи за якимось високоточним приладом.

Двосекундного сну достатньо, щоб автомобіль виїхав на зустрічну смугу, літак критично втратив висоту, а прилад перестав контролювати важливі процеси.

Під час нещодавнього дослідження у японській компанії, що займається вантажними перевезеннями і має штат з майже 15 тис. водіїв, вчені проаналізували записи відеореєстраторів 52 водіїв, які потрапили в аварію після того, як заснули.

Відео показало, що три чверті з них мали ознаки мікросну перед зіткненням.

За допомогою цих відео дослідники побачили, що можна передбачити, коли станеться кількасекундна “відключка”.

Так, коли водії відчувають втому, вони торкаються свого обличчя або тіла, щоб не заснути. Вони також можуть потягуватися чи ворушитися перед тим, як настане мікросон.

Дослідники вважають, що могла б допомогти автоматична система для виявлення того, що водій ось-ось засне, яка враховувала б означені попереджувальні рухи і подавала б якийсь сигнал.

Під час довгої дороги варто прислухатися до себе, зупинитися в безпечному місці, щойно починаєте відчувати втому, подрімати, і лише потім продовжити подорож.