добірка новин за останні 7 днів

“Бавовна” у Росії

У Московській, Ленінградській та Бєлгородській областях РФ уночі 18 січня лунали вибухи. Пізніше у Міністерстві оборони Росії повідомили про атаку українських дронів на нафтотермінал у Ленінградській області.

19 січня Брянську область Росії атакував безпілотник, який нібито придушили засобами радіоелектронної боротьби. Однак потім мережу заполонили фото та відео масштабної пожежі на нафтобазі в Клинцях.

У ГУР вже заявили, що атака на нафтобазу ускладнить логістику окупантів, оскільки саме вона забезпечує пальним окупаційні війська.

– Зрозуміло, що коли йдеться про нафтобазу, яка задіяна в постачанні окупаційного корпусу паливно-мастильними матеріаліми, це ускладнює логістику окупантів, зриває графіки постачання та забезпечення, відповідно, збільшує час та простір для маневрів наших захисників, – пояснив представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.

Крім того, за даними ЗМІ, 19 січня безпілотник атакував Тамбовський пороховий завод, що в російському Котовську. Наслідки атаки ще з’ясовують.

Український дрон долетів до Пітера

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін повідомив, що 19 січня нафтобазу у Санкт-Петербурзі атакував український безпілотник.

А у ГУР заявили, що удар дронів по нафтобазі у Санкт-Петербурзі свідчить про “нову якість” засобів ураження.

– Ми традиційно не підтверджуємо і не спростовуємо, а просто констатуємо. “Бавовна” була в Ленінградській області і раніше, але цього разу це нова якість “бавовни” – і що стосується географії, і що стосується засобів ураження. І так, для ворога є підстави переживати за свої військові об’єкти, які дислокуються на території Петербурга і Ленінградської області, – сказали у розвідці.

Форум у Давосі

З 15 січня у Давосі стартував Всесвітній економічний форум, на якому зібралися політичні лідери з понад 100 країн, а також бізнесмени та громадські діячі.

У ньому взяли участь держсекретар США Ентоні Блінкен, радник з національної безпеки Джейк Салліван, а також представники Сенату і Палати представників американського Конгресу.

Українську делегацію очолив президент Володимир Зеленський. Він виступив 16 січня. Голова держави запросив представників великого бізнесу інвестувати в Україну та брати участь у її відновленні.

– Ми запрошуємо бізнес інвестувати в наш агросектор, відповідно, ми готові надавати страхування з боку уряду. Ми створили паралельний маршрут, продемонструвавши, що ми можемо відтіснити флот РФ з Чорного моря. Ми вже продемонстрували, що здатні на це. І почали транспортувати не лише зерно, – зауважив Зеленський.

На полях форуму швейцарському Давосі президент Володимир Зеленський зустрівся з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та Урсулою фон дер Ляєн.

Зустріч радників щодо Формули миру

У Давосі 14 січня пройшла четверта зустріч радників із нацбезпеки щодо української Формули миру, в якій взяли участь 81 країна та міжнародна організація.

Під ча неї присутні працювали над наступними пунктами:

• виведення російських військ;
• відновлення справедливості;
• екологічна безпека;
• недопущення ескалації та повторення війни;
• підтвердження закінчення війни.

Схвалення резолюції Європарламентом

Європарламент схвалив резолюцію, яка закликає Європейську раду перевірити Угорщину на предмет постійних порушень цінностей ЄС.

– Позитивна новина. Прогрес у цій справі насправді блискавичний. Від моменту подання його петиції до ухвалення спільної позиції Європарламенту пройшло лише 10 днів. Тепер хід за країнами-членами ЄС, – написав депутат Європарламенту від Фінляндії Петрі Сарвамаа у Twitter.

Нові кроки щодо членства України в ЄС

16 січня на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

Вони обговорили ключові пріоритети відносин між Україною та ЄС на найближчу перспективу. А також домовилися про початок скринінгу українського законодавства. Це черговий крок на шляху до відкриття переговорів щодо членства України у Євросоюзі.

Надання допомоги Україні від США

17 січня президент США Джо Байден обговорив із членами Конгресу необхідність продовжувати надавати фінансову та військову допомогу Україні. Він закликав конгресменів якнайшвидше ухвалити законопроєкт про нацбезпеку.

Президент США заявив, що узгодження військової допомоги Україні підтримує більшість у Конгресі, однак не виключений негативний результат голосування.

– Я вважаю, що більшість членів Конгресу підтримують допомогу Україні. Питання – чи зможе незначна меншість заблокувати її, що було б катастрофою, – зазначив президент США.

18 січня у західних ЗМІ з’явилася інформація, що президент США Байден готовий піти на поступки у питанні імміграційної політики, щоб забезпечити допомогу Україні.

А 19 січня Конгрес США схвалив законопроєкт щодо фінансування уряду. Це сталося за день до шатдауну, який мав настати 20 січня. Це дає законодавцям ще шість тижнів на переговори й ухвалення понад десятка документів про витрати на загальну суму 1,66 трлн доларів. Це дасть змогу зберегти більшу частину федеральних видатків на колишньому рівні й одночасно зміцнити збройні сили.