Людей з ожирінням дискримінують на роботі, зменшуючи зарплати – аналіз The Economist

Люди з ожирінням зазнають дискримінації в багатьох сферах свого життя, і робоче місце не є винятком.

Про це пише The Economist, посилаючись на нещодавнє дослідження британського аналітичного центру Institute for Employment Studies.

Дослідження давно показали, що працівники з ожирінням, під яким розуміються працівники з індексом маси тіла (ІМТ) 30 і більше, заробляють значно менше, ніж їхні стрункіші колеги.

В Америці кілька штатів і місцевих органів влади розглядають можливість ухвалення законів, спрямованих проти такого поводження. 22 листопада одна з таких заборон набула чинності в Нью-Йорку.

Однак витрати дискримінації за вагою можуть бути навіть більшими, ніж вважалося раніше.

– Переважна більшість доказів, полягає в тому, що лише жінки, які страждають на ожиріння, мають штраф до зарплати за ожиріння, – пише у своїй нещодавній доповіді Institute for Employment Studies.

У дослідженні висловлюється думка, яка широко поширена в наукових роботах. Щоб перевірити її, The Economist проаналізував дані про 23 тис. працівників з американського дослідження використання робочого часу, проведеного Бюро трудової статистики. Підрахунки видання показали, що насправді ожиріння негативно позначається на заробітках як жінок, так і чоловіків.

Аналізовані дані охоплюють чоловіків і жінок віком від 25 до 54 років, які працюють повний робочий день. На агрегованому рівні вірно, що ІМТ чоловіків не пов’язаний з їхнім заробітком. Однак ситуація змінюється для чоловіків з вищою освітою. Для них ожиріння пов’язане зі зниженням заробітної плати майже на 8%, навіть після врахування окремих ефектів віку, раси, вищої освіти та сімейного стану.

При повторному проведенні аналізу з використанням іншого набору даних, що охоплює майже 90 тис. осіб, отриманого від Міністерства охорони здоров’я США, видання отримало аналогічні результати.

– Висновок про те, що особливо освічені працівники зазнають покарання за свою вагу, зберігається для обох статей. Причому що вищий рівень освіти, то більший штраф. Ми виявили, що чоловіки з ожирінням, які мають ступінь бакалавра, заробляють на 5% менше, ніж їхні худіші колеги, а чоловіки з вищою освітою – на 14% менше. Щоправда, у жінок, які страждають на ожиріння, все ще гірше: для них аналогічні показники становлять 12% і 19% відповідно, – пише The Economist.

Сфера діяльності також має значення

Коли було проаналізовано цифри за окремими професіями та галузями, то було виявлено, що найбільша нерівність спостерігається у висококваліфікованих професіях.

Наприклад, працівники з ожирінням в охороні здоров’я заробляють на 11% менше за своїх стрункіших колег; працівники, які обіймають керівні посади, заробляють у середньому приблизно на 9% менше. Водночас у таких галузях, як будівництво та сільське господарство, ожиріння фактично асоціюється з вищою заробітною платою.

– Ці результати свідчать про те, що сукупні витрати дискримінації в оплаті праці, яких зазнають працівники з надмірною вагою в Америці, є дуже великими, – вказує The Economist.

Видання пише, що якщо припустити, що жінки з ожирінням, але не чоловіки, стикаються зі штрафом у розмірі 7% від заробітної плати (середнє значення для всіх таких жінок у вибірці видання), і це однаково незалежно від рівня їхньої освіти.

– Тоді розрахунки “на око” показують, що загальні витрати для них становлять близько $30 млрд на рік. Якщо ж врахувати дискримінацію, якої зазнають чоловіки, а також вищий штраф до заробітної плати більш освічених жінок (які, як правило, також заробляють більше), то загальні витрати для цієї розширеної групи зростають більше ніж удвічі – до $70 млрд на рік, – пише журнал.

Видання робить висновок, що в таких містах, як Сан-Франциско і Вашингтон, уже заборонено дискримінацію за ознакою зовнішності.

У низці штатів, включно з Массачусетсом, Нью-Йорком, Нью-Джерсі та Вермонтом, розглядаються аналогічні законопроекти.

– Заборона, яка почала діяти в Нью-Йорку 22 листопада, забороняє дискримінацію за вагою під час прийому на роботу, у житловому секторі та в місцях громадського користування, таких як готелі та ресторани. На жаль, навряд чи він досягне великих результатів, – пишуть у виданні.

The Economist вказує, що коли під час їхнього дослідження було обмежено дані щодо працівників зі штату Мічиган, де аналогічна заборона діє вже майже 50 років, було виявлено, що штраф за ожиріння не нижчий, ніж загалом по Америці.

– Оголосити забобони поза законом – це одне. Викорінити їх у суспільстві – зовсім інше, – резюмує журнал.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.