Чого чекати українцям від членства України в ЄС – пояснюємо

Сьогодні, 1 листопада 2023-го, Європейський Союз святкує ювілей – 30 років від початку створення блоку.

З 2014 року прагнення України до вступу в ЄС не згасали, а навпаки, тільки зростали. І лише під час повномасштабного вторгнення Росії Євросоюз пішов назустріч офіційному Києву, надавши Україні статус кандидата на членство в Євросоюзі.

Але яким буде майбутнє України в ЄС? Яких змін варто очікувати для української економіки в Євросоюзі та чи зможуть Україну виключити з Союзу за якісь прорахунки у внутрішній чи зовнішній політиці? Відповіді на ці питання Факти ICTV вирішили зібрати в матеріалі.

Майбутнє України в ЄС?

Реформа ЄС

Реформи України

Готовність України захищати свої інтереси в ЄС

Українська агропродукція в ЄС і головні конкуренти

Конкуренція бізнесів в Україні з членством в ЄС

Що буде з гривнею?

Майбутнє України в ЄС?

Ще до початку повномасштабної війни Росії проти України намірів наближати членство України в ЄС ніхто не збирався. Втім, через початок російсько-української війни в Євросоюзі зрозуміли, що це було помилкою, та вирішили переглянути свої кроки. Отже, вже за кілька місяців після початку російської агресії проти України, у червні 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.

На сьогодні ж однією з головних цілей офіційного Києва є питання початку переговорів із ЄС щодо майбутнього членства України. За оцінкою української влади, початок перемовин з Євросоюзом має відбутися до кінця поточного року.

Ба більше, видання Politico сьогодні оприлюднило інформацію, що Європейська комісія 8 листопада випустить звіт про прогрес кандидатів на вступ до Євросоюзу з рекомендацією про початок переговорів з Україною та Молдовою.

За даними видання, у звіті Брюссель рекомендуватиме початок переговорів про вступ України та Молдови за умови “технічних” застережень. У межах цих застережень двом державам буде рекомендовано домогтися більшого прогресу у створенні міцної і незалежної судової системи та захисту прав нацменшин, а також реалізації антикорупційних заходів. Примітно, що видання називає ці технічні застереження не дрібними, а значними.

Крім того, Politico вказує, що такі держави, як Німеччина, Франція, Іспанія та Португалія, все більше тиснуть на інші держави-члени щодо питання реформування Євросоюзу. Як зазначило видання, вони побоюються, що ЄС буде поповнений новими членами, але без подальших кроків до реформи і без будь-якого послідовного плану ефективного функціонування. І на тлі цього в ЄС готуються почати офіційні переговори про вступ з Україною та Молдовою вже в цьому місяці.

Реформа ЄС

Перше обговорення реформи Євросоюзу має відбутися лише завтра, 2 листопада, коли у Берліні зберуться очільники та представники МЗС усіх держав ЄС. У ньому на рівних умовах братиме участь і Україна, яка теж долучиться до обговорення реформи.

Однією з проблем, яку хочуть подолати європейські країни, є те, що за старих умов ухвалення рішень – вето однієї з держав може сповільнити усі потуги європейських лідерів і не дати ухвалити рішення з необхідною швидкістю та ефективністю, як, наприклад, зараз це відбувається з Угорщиною та Словаччиною в питанні підтримки України.

Понад те, деякі держави ЄС не хочуть позбавляти себе можливості мати важіль впливу на весь апарат Євросоюзу, коли можуть заблокувати ухвалення рішення своїм ветуванням.

Розширення кількості нових держав-членів Євросоюзу до того, як буде проведена реформа, тільки загострить цю проблему, вважають в ЄС.

Водночас, як зауважив в ефірі телемарафону Єдині новини український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, обговорення реформації Євросоюзу лише розпочнеться цього четверга у Берліні. Визначеності щодо того, чи піде на користь це майбутньому членству України, наразі немає.

Важливим є те, щоб реформа Європейського Союзу не була використана для уповільнення інтеграції нових членів.

– Ми маємо уникнути ситуації, коли Україна буде готова до вступу, а нам будуть казати “ні-ні, почекайте, ми ще себе не завершили реформувати”, – каже він.

На думку політолога Олесі Яхно, вступ України в Євросоюз може відбутись паралельно із реформою самого ЄС.

– Варто відзначити позитивне: було ухвалено політичне рішення на рівні усвідомлення – альтернатива того, що не буде членства (Євросоюзу, – Ред.) в України, Молдови, Грузії та Балкан – є гіршою для самого ЄС, ніж ті складнощі, які є… Будь-яке зволікання з присутністю (ЄС у тих чи інших країнах Європи, – Ред.), воно автоматично туди заводить Росію та Китай, – вказує експерт.

Разом з тим Яхно допускає, що реформа Євросоюзу може бути здійснена навіть раніше, ніж Україна реалізує усі необхідні реформи всередині держави.

Фото: Офіс президента

Реформи України

Попри наміри Європейського Союзу реформувати себе, вимоги до впровадження реформ в Україні ніхто не скасовував. Ба більше, навіть із початком переговорного процесу щодо вступу в ЄС реформування всередині української держави не припиниться.

Для того, щоб стати членом ЄС, країнам-кандидаткам треба узгодити національне законодавство з правом ЄС. Систему правових документів Євросоюзу в ЄС називають acquis communautaire. На сьогодні Єврокомісією було розпочато моніторинг стану наближення українського законодавства до законодавства ЄС за главами acquis.

На початку лютого 2023 року Єврокоміcія випустила перший аналітичний звіт про відповідність законодавства України acquis. На 66 сторінках документу, у яких містилася оцінка щодо стану адаптації законодавства за 31 із 35 розділів acquis, середня оцінка України за шкалою від 1 до 5 склала 2,16 бала, вказує Європейська правда.

Тобто Україні ще доведеться провести чимало реформ на шляху до Європейського Союзу.

Як зауважує політолог Олеся Яхно, Україна сьогодні має гарний потенціал для впровадження реформ, але головною проблемою української держави є слабкі інституції, про що свідчить як корупція, так і вплив на Україну радянського минулого.

Готовність України захищати свої інтереси в ЄС

У Європейському Союзі право ЄС має наднаціональний характер, оскільки має вищу юридичну силу щодо національного права держав-членів.

Верховенство права ЄС є тим, що зв’язує країни-члени Європейського Союзу в одне ціле. Приєднуючись до ЄС, усі 27 держав-членів зобов’язалися відстоювати верховенство права, що є суттєвим для захисту цінностей, на яких побудовано ЄС: демократії, свободи, та поваги до прав людини.

Втім, бувають і винятки, як, наприклад, із Польщею чи Угорщиною, де в парламентах виникали суперечки щодо верховенства права ЄС над національним.

Як зауважує Олеся Яхно, навряд чи Україні доведеться зіткнутися з такими ситуаціями за наявного членства в Європейському Союзі, як це було в Польщі чи Угорщині.

Нагадаємо, тоді влада ЄС піддавала критиці дії Польщі та Угорщини за демократичні недоліки, до яких доклалася політика їхніх чинних урядів. У щорічному звіті Комісії ЄС за 2023 рік про верховенство права відзначають певні покращення в обох країнах, проте недоліки все ще трапляються.

Яхно вказує, що до таких проблем може призвести утворення в Україні правих чи лівих політичних сил, які матимуть євроскептичну ідеологію.

– В Україні абсолютна інша ситуація. Ми навпаки, кажемо, що маємо євроінтегровуватись. Сьогодні у нас в парламенті немає євроскептичних політичних сил, які б казали: “Давайте закриємось від європейського законодавства, закриємось від тих вимог і будемо акцентувати увагу на національних інтересах”. Ні. У нас все зовсім навпаки, оскільки ми розуміємо, що нам потрібно інтегрувати (в ЄС, – Ред.) наші системи різні – від енергетичних і медичних, до правових, – вказує політолог.

На її думку, головними проблемами є все ті самі зазначені слабкі українські інституції.

За словами Яхно, усі розбіжності, які можуть виникнути в офіційного Києва з іншими країнами-членами Європейського Союзу, будуть вирішуватися в цивілізований спосіб.

Це стосується і тих наявних проблем у зовнішній політиці України, як історичні суперечки з Польщею та з Угорщиною, де офіційний Будапешт незадоволений правами угорської меншини на Заході України.

– Історичні суперечки змікшовані. А те, на чому продовжує спекулювати (прем’єр-міністр Угорщини Віктор, – Ред.) Орбан щодо меншин на Закарпатті, то там теж змінилися значно настрої. Етнічні угорці, які є українськими громадянами, вони стали менше підтримувати Орбана й угорську владу, оскільки усі ці заяви (Будапешта, – Ред.), що це не наша війна – вони йдуть всупереч тим реаліям, в яких перебувають українці, незалежно від етнічної складової, – пояснює політолог.

Проте залишаться економічні суперечки та розбіжності, які доведеться врегульовувати централізовано, на рівні Єврокомісії.

Українська агропродукція в ЄС і головні конкуренти

Одним із головних питань, де Україна матиме серйозну конкуренцію, є аграрний сектор.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов каже, що Європа сама по собі є потужним експортером зерна, тому Україні не слід концентруватися на тому, як продаватиметься українське зерно в Європі, оскільки цільовими ринками збуту для України є, насамперед, країни Африки та Азії. Тобто, використовуючи, наприклад, сучасні технології переробки зросте цінність аграрного експорту, а не сировини.

– Річ у тім, що Україна вже інтегрована в економічний простір світу. Ми можемо запросто експортувати цю продукцію по всьому світу. До війни частка українського експорту в Європу становила лише 30%. За збільшення виробництва – вся решта піде не в Європу, а в ті країни, де зростає використання сільгосппродукції. Наприклад, це Азія – Індонезія, Китай, або Африка, де у відсотковому визначенні найбільш прогресивне демографічне зростання, – пояснює експерт.

Тому, говорить Горбачьов, навіть будучи членом ЄС, за збільшення виробництва української агропродукції її частка на європейських ринках навряд чи зросте.

Своєю чергою, замість ринків збуту, Євросоюз зможе надати Україні фінансування та кредити для агросектору, а також сучасні технології, які запроваджені в країнах ЄС і є більш розвинутими. Водночас, українська модель вирощування, завдяки багатим ґрунтам, є ефективнішою, вказує Горбачьов.

– Скажімо, якщо взяти польську чи французьку модель, де дуже невеликі обсяги землі належать фермерам, то вона, порівнюючи з українською моделлю, менш конкурентоздатна. Україна має потенціал щодо ефективності використання земель, який є в нашій країні, – каже він.

За його словами, використовуючи міжнародні технології, які доступні сьогодні, Україна може наростити виробництва агропродукції.

Своєю чергою конкуренція в Євросоюзі, за членства України, нікуди не піде.

– Економічні конфлікти будуть завжди. Вони не призводять до воєнних дій, а призводять до поліпшення якості виробництва. Виграє завжди споживач – від конкуренції, яка буде спричинена країнами чи компаніями. Тому європейський споживач виграє від тієї конкуренції, яка утвориться у майбутньому між Україною та ЄС, – пояснює президент Української зернової асоціації.

До всього, щоб виготовляти якіснішу продукцію, вважає Горбачьов, підуть не роки, а, можливо, навіть десятиріччя.

Експерт вказує, що український агросектор є цілком конкурентноспроможним, за винятком галузей нормативного права, де потрібно буде провести певні коррекції.

– Я б розглядав модель конкуренції з країнами Європи лише в тому сенсі, що це нам додасть прозорості ринку і ця прозорість нам дозволить зробитись ефективнішими, – каже він.

Основними ж конкурентами України президент Української зернової асоціації називає Францію, Польщу та Іспанію. Разом з тим, всередині Європейського Союзу конкуренція з цими країнами буде розвиватися не за ринки, а за бюджет ЄС та субсидії.

На думку експерта, приєднання України до ЄС стане приводом до перегляду системи перерозподілу субсидій, оскільки сьогодні ціллю Євросоюзу є забезпечення сталого виробництва агропродукції, що дозволить забезпечити продовольчу нацбезпеку. З приєднанням України питання сталості відпаде, саме тому система потребуватиме перегляду.

Конкуренція бізнесів в Україні з членством в ЄС

У коментарі Фактам ICTV фінансовий аналітик Олексій Лупоносов вказує, що на сьогодні питання галузей, завдяки яким Україна могла б створити конкуренцію в Європейському Союзі, залишається відкритим.

На його думку, головним чинником для розбудови підприємств в післявоєнній Україні будуть умови для існування бізнесу.

– Якщо ми вступимо до європейської спільноти, то ми маємо вибороти конкурентну перемогу в тому, щоб сюди люди захотіли їхати викривати виробництва. Якщо це буде економічно вигідно, тоді ми побачимо тут нові виробництва та капітали, які сьогодні ми навіть не можемо спрогнозувати, – каже він.

Разом з тим, це, переважно, будуть європейські холдинги та компанії, а не українські, додає Лупоносов.

– Якщо вони побачать, що тут є конкурентні умови для виробництва, де можна виготовляти продукцію дешевше, то вони сюди прийдуть. Наприклад, до війни до нас прийшли автокорпорації, які на Заході України робили провіддя для автомобілей, бо у нас це відносно дешево, – пояснює експерт.

Своєю чергою він, як і інші експерти, вказує на інші проблеми в Україні, через які може страждати інвестиційний клімат: податкове навантаження та все, що може бути пов’язано із корупційними скандалами.

– Інвестиційний клімат складається з багатьох чинників, не лише з собівартості на трудові ресурси. Навіщо в Україні щось робити, якщо тут можуть щось просто забрати чи зробити якісь несакнціоновані дії, – каже він.

Також важливим чинником в Євросоюзі буде конкуренція за робочу силу, вказує експерт.

Що буде з гривнею?

Для того, щоб відбувся перехід з гривні на євро, Україні необхідно долучитися до Єврозони – валютного союзу 20 держав-членів ЄС, які прийняли євро як свою національну валюту та єдиний законний платіжний засіб.

Втім, на перших етапах членства України в ЄС гривня, цілком імовірно, залишиться національною валютою.

Сьогодні з 27 країн ЄС до єврозони не входять лише сім держав – Болгарія, Чехія, Данія, Угорщина, Польща, Румунія та Швеція. Вони продовжують використовувати власні національні валюти, хоча всі, крім Данії, зобов’язані приєднатися, коли вони відповідатимуть критеріям конвергенції євро.

Як раніше казав в коментарі Економічній правді заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, перехід з гривні на євро може стати згубним для української економіки на початку членства.

– Країни Південної Європи, які увійшли до Єврозони, насамперед Греція та Португалія, зіткнулися з багатьма проблемами в монетарній сфері. Якщо їх порівнювати з країнами, які залишили власні валюти, зокрема з Чехією та Польщею, то вибір буде явно на користь останніх, – казав Ніколайчук у лютому 2023 року.

Для України мати власну валюту та автономну монетарну політику є більшим благом, вважає Ніколайчук.

– Тому, мені здається, не варто поспішати в напрямку відмови від власної валюти та автономної монетарної політики, – пояснював він.

Своєю чергою Лупоносов вказує, що перехід з гривні на євро є природним процесом членства в ЄС.

– Усі країни ЄС відмовились від національних валют. Вони йдуть до цього. Для того, щоб увійти в єврозону, то треба виконати низку домашніх завдань, як то кажуть. Поки ми не адоптуємо свій валютний ринок до умов Євросоюзу, то ми не будемо мати право карбувати євро… Деякі країни, які користуються власними валютами, вони ще на шляху до того, щоб стабілізувати власні економіки і коли їх приймуть до єврозони, щоб не було інфляції, дефляції тощо, – пояснює він.

Тому Україні доведеться виконати низку умов, щоб стати членом єврозони, на що, за оцінкою Лупоносова, піде 10-15 років.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.