Закон Про медіа – у Раді Європи дали оцінку документу, який потрібен для вступу в ЄС

Рада Європи оприлюднила висновок експертів щодо закону Про медіа, який Верховна Рада ухвалила наприкінці минулого року. Експерти РЄ зазначили, що документ значною мірою відповідає директиві Євросоюзу і стандартам, але й висловили рекомендації для його покращення.

Висновок готували двоє експертів Ради Європи на запит голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва.

Експерти перевірили відповідність закону Про медіа стандартам Директиви ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD), а також стандартам Ради Європи.

Експерти дійшли висновку, що новий закон є суттєво кращим за законопроєкт Про медіа № 2693-д, який вони проаналізували восени минулого року.

– Закон є значним покращенням порівняно з проєктом закону Про медіа № 2693-д… Тією мірою, якою закон охоплює теми, що містяться в AVMSD, він значною мірою узгоджується з директивою, і те ж саме стосується його відповідності стандартам Ради Європи, – наголошується у висновку експертів.

Зазначається, що сфера дії ухваленого закону Про медіа є достатньо широкою та охоплює, окрім телемовлення, платформи для обміну відео, друковані та онлайн-медіа, а також операторів електронних комунікацій.

– Це незвично, але не заборонено стандартами AVMSD і Ради Європи. Велика частина спеціального регулювання щодо онлайн- та друкованих ЗМІ поширюється на період збройної агресії та до п’яти років після неї, – сказано у висновку.

Експерти уточнили, що положення закону, спрямовані на включення AVMSD в національне законодавство України, значно покращилися порівняно з попередньою версією проєкту закону.

Водночас експерти Ради Європи виділи низку моментів, на які Україні варто звернути увагу. Одне із зауважень стосується неузгодженості ухваленого ВР закону з Директивою ЄС щодо мови ворожнечі.

Експерти також звернули увагу, що в пункті про онлайн-ЗМІ Україна застосовує вищі стандарти щодо шкоди в інтернеті, ніж це має місце в країнах-членах ЄС.

Також є рекомендації щодо додаткових гарантій незалежності членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

– Процедура призначення членів Національної ради як парламентом, так і президентом значно вдосконалена та, завдяки залученню профільних організацій громадянського суспільства, представляє корисну модель для інших європейських країн. Проте ще є певні можливості для вдосконалення, щоб забезпечити додаткові гарантії незалежності членів (відповідно до стандартів AVMSD і Ради Європи), – йдеться у висновку.

Занепокоєння експертів викликали кілька моментів у тексті закону. Йдеться, зокрема, про озвучення причин, з яких та чи інша особа потрапила до “списку заборонених”. У законі Про медіа сказано, що причину можуть не розкривати, якщо є правові підстави.

– Оскільки всі причини викладені в статті, незрозуміло, чому взагалі мають бути винятки, – зазначили експерти.

По-друге, закон передбачає, що ті особи, які вже є в “списку заборонених”, залишаються в ньому та не потребують повторної оцінки. Однак експерти наполягають, що оскільки включення до списку “є серйозним обмеженням свободи вираження поглядів”, має бути проведена повна переоцінка по кожній особі.

Експерти Ради Європи рекомендують розширити визначення журналіста, щоб воно охоплювало самозайнятих журналістів, які не пов’язані з медіа-організацією чи спілкою.

– Як країна, що прагне приєднатися до Євросоюзу, Україна має привести свої національні закони, правила та процедури у відповідність до законодавства ЄС…. Крім того, як член Ради Європи, Україна зобов’язана дотримуватися її стандартів, – сказано у висновку.

Як відомо, схвалення закону Про медіа Єврокомісія визначила одним із семи критеріїв для оцінки руху України до Євросоюзу. Наша держава має виконати всі сім, перш ніж розпочнуться офіційні переговори про вступ до ЄС.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт Про медіа в цілому 13 грудня минулого року. Після цього його підписав президент Володимир Зеленський. Закон має набути чинності 31 березня 2023 року.

Джерело: Рада Європи