Що таке кошерна їжа та чим вона відрізняється від звичайної

Юдеї – послідовники юдаїзму, дуже ретельно ставляться до вибору їжі. Вони вживають виключно кошерну їжу, яка відповідає законам єврейської релігії, відомої як кашрут.

Факти ICTV дізнавалися, що таке кошерна їжа та чим вона відрізняється від звичайної.

Що таке кошерна їжа

Гастроентеролог, дієтолог Олег Швець зазначає, що деякі євреї дотримуються дієтичних правил, які забороняють певні види їжі, наприклад, свинину чи молюски.

Мʼясо повинно бути отримано від тварин, забитих відповідно до закону кошерності.

– Люди, які дотримуються кошерності, не їдять молочні продукти та мʼясо одночасно. Щоб уникнути їх змішування, сімʼї мають окремі каструлі та посуд для мʼяса та молочних продуктів, – каже дієтолог.

За словами наукового співробітника музею Памʼяті єврейського народу та Голокосту в Україні Тетяни Селютіної, кошерна – це та їжа, яка відповідає давнім єврейським законам.

– Слово “кошер” походить від “кашрут” – термін в юдаїзмі, що означає дозволеність чи придатність чогось з огляду на Галахи (зводу законів юдаїзму), – каже Селютіна.

Селютіна додає, що усі ці закони записані в Торі. Цікаво, що з 613 заповідей, які викладені в Торі, 50 стосуються їжі. Саме ці заповіді допомагають точно визначити, які продукти вважаються кошерними.

Кашрут чітко вказує не лише на те, яких тварин, птахів та комах можна їсти, а і як правильно їх забивати. Кошерний забій (шхита) має виконувати спеціально навчена людина Шойхет.

Шхита є одним з найбільш гуманних методів вбивства тварини. Відповідно до законів кашруту, поранена тварина вже не є кошерною. Тому вбивати тварин потрібно швидко, одним ударом, щоб зменшити біль до мінімуму.

Шойхет, тобто різник – спеціально навчена людина, яка досконально вивчила всі закони та отримала відповідний диплом. Лише шойхет має право займатися цим ремеслом.

Також існують спеціальні закони ритуальної підготовки ножа, яким планується зарізати тварину, та закони про те, де і як різати.

– Перед тим як виконати забій, шойхет повинен переконатися, що тварина здорова, може самостійно пересуватися та не має поранень, – каже Селютіна.

Після забою фахівець перевіряє тушу тварини, обстежуючи її, аби встановити, чи є ознаки хвороби, за якими м’ясо вважається некошерним.

В Українському комітеті кашруту зазначають, що мета цих законів у тому, аби:

• скоротити до мінімуму число тварин, яких можна вбивати;
• проводити забій тварин найбільш безболісним способом;
• виховати відразу до пролиття крові. Жорстокість стосовно тварин прямо заборонена Торою. Полювання та умертвіння тварин для розваги також заборонені. Вбивати тварин можна тільки для їжі чи для медичних досліджень.

Яка їжа вважається кошерною

В Українському комітеті кашруту наголошують, що законів кашруту дуже багато, але можна виділити кілька основних принципів кошерного харчування:

• В їжу дозволено вживати лише м’ясо тварин, які є одночасно жуйними та парнокопитними. Це домашня худоба (корова, вівця, коза) та деякі дикі тварини (наприклад, олень, газель).
• Тора дозволяє вживати в їжу м’ясо тільки чистих птахів: курей, качок, гусей, індиків та голубів. Некошерні птахи – це м’ясоїдні та санітари, що харчуються падаллю й недоїдками.
• Кров (крім риб’ячої) також заборонена для вживання.
• Деякі частини навіть кошерних тварин також не можна їсти.
• М’ясні й молочні продукти не повинні змішуватися або використовуватися разом.
• Риби мають дві обов’язкові ознаки кошерності: наявність плавців і луски у воді. Наприклад, короп, тунець, форель, камбала, лосось, скумбрія.
• Фрукти та овочі можна їсти, але вони не повинні містити комах.
• Виноградні вироби (сік, вино, коньяк), виготовлені без дотримання певних правил, вважають некошерними.
• Що стосується молочної продукції, то кошерною вважаться та, яку дають кошерні тварини. Те саме правило відноситься і яєць.

Християни можуть вживати будь-яку кошерну їжу, оскільки в канонах православʼя немає жодних заборон щодо цього.