«Ти пропускаєш людський біль через себе: коли пацієнту боляче – тобі теж болить»: інтерв’ю з ніжинським лікарем – Оксаною Чистяковою

16 Червня, 2023

361 3 хвилин читано

18 червня – в Україні відзначали День медичного працівника.
Свято всіх працівників охорони здоров’я в Україні відзначали щороку, традиційно – в третю неділю червня.

Слід зазначити, що нещодавно в Україні перенесли День медичного працівника на 27 липня.

Проте, журналісти MYNIZHYN.com заздалегідь поспілкувались із завідуючою жіночої консультації Ніжинського пологового будинку – Оксаною Чистяковою.

Тож, до вашої уваги інтерв’ю з лікарем

– Скажіть, що ви закінчували? Чи зразу почали працювати у Ніжині чи починали свій трудовий шлях в іншому місті?

– У 1993 році я закінчила Полтавську стоматологічну академію, факультет: лікувальна справа.

І якраз у ’93 році я приїхала в Ніжин по направленню в Ніжинський пологовий будинок. На той час це ще була Ніжинська районна лікарня, в якій були різні відділення, в тому числі акушерське та гінекологічне та жіноча консультація. Згодом відкрився і Ніжинський пологовий будинок, куди я і прийшла працювати. Ось в серпні 2023 буде якраз 30 років, як я працюю лікарем.

– Що для вас робота медика? Я би ви описали цю професію?

– Медицина – це досить велика віддача, бо дві третини свого життя ти проводиш на роботі, це часті стреси. Адже медицина – це мистецтво зцілення. Можна з упевненістю стверджувати, що ти присвячуєш цій роботі все своє життя. Це не та професія, після якої ти зачинив двері пішов додому і забув про роботу. За межами лікарні ти все рівно ходиш і думаєш про своїх пацієнтів, тому медицина – потребує самовіддачі.

Особливо на початку кар’єри, ти пропускаєш оцей весь біль людський через себе: коли в пологовому залі жінці боляче, то тобі теж болить, ти переживаєш за неї.

І якщо пацієнти думають, що ти за них не переживаєш, бо зовні виглядаєш наче б- то спокійним, то це не так, бо ніхто не знає, які емоції переживає лікар.

– А як ви прийшли до цієї професії?

– Я із сім’ї медиків. У мене тато був лікарем, сестра також вчилася на лікаря, а я хотіла бути математиком. Але в сім’ї всі вважали, що я теж повинна стати медиком. Мені ще з дитинства приносили різні книжки та журнали на медичну тематику.

Пам’ятаю, якось у 8 класі, батько приніс мені книжку – «Поговори зі мною, лікарю». І так вона мене зацікавила, що тоді вже я вирішила: не буду я, мабуть, математиком, а стану лікарем.

На фото: Оксана Чистякова після університету

– Чи пам’ятаєте свій перший робочий день? Яким він був?

– Я пам’ятаю, що коли прийшла працювати, у мене вже дитині було 5 місяців. І мені казали, що я не зможу працювати з такою маленькою дитиною на руках. В мене тоді чоловік теж був лікарем – інтерном і треба було виходити на роботу. І от ми вирішили, що він буде ходити у першу зміну, а я на другу. Дякувати людям, колегам, які на той час працювали і мали вже неабиякий досвід, вони нас підтримували, підказували, ділилися своїми знаннями.

На фото: Оксана Чистякова разом з доньками

– Що найскладніше у вашій професії? Що б ви сказали?

– Це знаходити порозуміння з різними людьми, оце мабуть найважливіше і в той же час – найскладніше. Тут повинен буди контакт між лікарем і пацієнтом, тим більше – ти розумієш, що у людини щось болить, або щось турбує і з цим вона прийшла до тебе. І тут ти маєш, як фахівець, все правильно зробити.

– Чи внесла війна корективи у вашу роботу? Що змінилося, а що ні?

– З самого початку повномасштабного вторгнення – був величезний стрес для всіх. І коли жінки почали народжувати в бомбосховищах і лунають повітряні тривоги, в той час, коли ти стоїш в операційній на 4 поверсі…Ми спускали цих жінок в укриття, несли на руках цих маленьких новонароджених дітей, їхні речі. Тобто ці найперші тижні були найтяжчі.

Якщо ж говорити про здоров’я людей, то можу сказати, що багато людей зараз живе у хронічному стресі, який виснажує людей. Тому у нас зараз дуже багато захворювань різного характеру на фоні стресу: це і порушення менструального циклу у молодих дівчат і також, на жаль, зросла кількість онкологічних захворювань.

– А яким для вас є рецепт ідеального самопочуття? Як підтримувати здоров’я і життєвий тонус на гарному рівні?

– Потрібно шукати позитив навіть у самих звичайних речах. Приміром, покидаюсь з ранку – з радістю йти на роботу. Також знаходити якесь заняття для душі, на яке ти можеш відволікатися, коли втомлений, тобто вміння переключатися, щоб не було і хронічної втоми. Головне – займатися тим, що тобі подобається.

Приміром я люблю займатися йогою. Також дуже люблю вирощувати квіти: прийти після роботи і доглядати за квітами, поливати, пересаджувати або підживлювати і бачити потім результат у вигляді гарних та квітучих рослин!