Гра м’язами та зерновий шантаж. Чи наважиться РФ топити іноземні торгові кораблі

26 Липня, 2023

101 5 хвилин читано

Після виходу Російської Федерації з Чорноморської зернової ініціативи, окупанти посили обстріли портової та зернової інфраструктури України після чого ЗС РФ активізували бойову підготовку надводних сил та морської авіації Чорноморського флоту.

Це нова тактика російського терору чи початок необмеженої морської війни? Що стоїть за чорноморською блокадою і знищенням нашої портової інфраструктури? Чи наважиться Кремль вдарити по іноземних кораблях? І якою буде відповідь? Що означає таке загострення у Чорному морі? Чи стане воно початком нового етапу війни і якими будуть наслідки? Факти тижня розібрали усі можливі сценарії.

Одразу після виходу Росії з зернової ініціативи окупанти розпочали нову тактику зернового терору, каже політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

– Вона розірвала зернову угоду, зробила це демонстративно, пафосно й одразу почала завдавати удари по основним зерновим хабам Чорноморського регіону, тобто по Одесі, Миколаєву, Чорноморську, місту Південне.

Очевидно, що зерно і море – частини одного пазлу. І тут ключове питання – навіщо військове командування країни-агресорки зміщує фокус на море і що буде відбуватися далі?

Зняття санкцій в обмін на зерно

Росія одразу висунула умови, за яких вона готова відновити дію зернової угоди. За дозвіл пропускати вантажні кораблі з українським збіжжям Росія висувала низку вимог.

– Це підключення до свіфта дочок сільгосп банку, де директор міністр сільського господарства і син Патрушева …. або є власником, плюс вона намагалася отримати зняття з неї санкцій на експорт в західну Європу і в Америку і в розвиток країни. Зняття санкції на експорт різних добрив, були досить великі вимоги, – каже колишній кагебіст Сергій Жирнов.

Не отримавши згоди, країна-агресорка заявляє про намір закрити зерновий коридор. У хід йдуть вже звичні для росіян методи шантажу.

– Шантаж голодом, як його дуже слушно вже називають, насправді має на меті повернення Росії у світовий порядок денний, як держави, яка щось вирішує. Фактично Росія зараз на міжнародному рівні має право вето у двох варіантах – їх відоме право вето в радбезі ООН, і, друге, право вето, а експорті українського зерна на світовий ринок. Більше вони нічого не можуть і звичайно використовують цю ситуацію для того, щоб про них говорили ЗМІ, вони все це коментували, виступали й при цьому просували у світі надалі свої вимоги, відомі вимоги щодо зняття санкцій з російської економіки, – пояснює Олександр Коваленко.

Але з’ясувалося, метод не дієвий. В питанні доставлення зерна, – запевняє український президент, – можна обійтися і без Росії. Відтак, Кремль вирішує діяти у відомий спосіб.

– Для Росії важливо змусити Україну домовлятися із Росією на умовах Росії. Для цього вона використовує єдиний важіль, який є в неї в розпорядженні – це терор, тобто завдання масованих ракетних ударів, – додав Коваленко.

Тільки за одну ніч Росія знищує близько 60 тис. тонн зерна. Це дані Міністерства агрополітики України. І тут цікава деталь, збіжжя призначалося для Китаю, стратегічного партнера Росії. На додачу агресорка ще й поцілила у китайське консульство в Одесі.

– 60 тис. тонн для Китаю великого значення не мають, вони там мільйонами тонн імпортують зерно з усього світу, з точки зору емоційної… Політичної я не думаю що в Китаї сильно зраділи з цього приводу. Думаю що китайці, як східні люди зі своїм менталітетом, в шапочці з надписом “Росія” зроблять ще один запис, який буде не на користь РФ, – каже Клименко.

А відтак, у цій історії навіть Китай може зіграти не на полі Кремля.

– Атака по дипломатичній структурі – набагато неприємніша річ для Росії, тому що перш за все вона доводить, що в Росії немає точної зброї, що вона не вміє бити, звісно, вона буде казати Китаю: розумієте, ми ж не цілились у цю мету, консульство не було для нас, ми просто били поряд, а там випадково вийшло, але Китай відповість: хлопці, треба було розраховувати так, щоб випадковості такі були унеможливлені, – каже екскагебіст Жирнов.

Та й перспектива діалогу з Україною і всім цивілізованим світом під ракетні залпи – геть не реалістична.

Боротьба за гроші?

Ще одна причина морської блокади може критися в економічній вигоді. Країна-агресорка вже втратила частину доходів від своїх ключових джерел – газу та нафти. А тепер під питанням ще й торгівля агропродукцією.

Аналітики Інституту вивчення війни припускають, у такий спосіб росіяни хочуть прибирати конкурентів. Натомість самі хочуть торгувати не лише власним, а й вкраденим на окупованих територіях збіжжям.

– Вони розуміють, що кожна копійка, кожен долар, який поступає до українського бюджету від експорту українського зерна, а це чималі суми, воно потім стріляє по них, так би мовити, тобто це фінансування нашої армії, – пояснює політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

Хоча, не виключено, що таким чином Росія знову ж таки намагається виторгувати для себе економічні преференції, або додаткову прихильність деяких країн.

– За тиждень Росія в Санкт-Петербурзі проводить саміт Росія-Африка, на якому вона прагнутиме виставити себе рятівником Африки, а їй усі африканські країни казатимуть: ось, через тебе в нас зірвалися постачання, – додав Жирнов.

Але цей сценарій теж навряд чи спрацює. Бо в України є план Б. Поки загрозу не усунуто ми можемо постачати зерно через Дунайський зерновий шлях. Експерти кажуть: він вже став альтернативою чорноморському коридору.

– За травень ми через Дунай експортували близько 3 млн тонн зернових, це рекорд якого фактично не було ніколи. У 2022 році ми углибили гирло Бистре Дунаю, зараз треба ще углиблювати, потрібно домовлятися з нашими сусідами-румунами. Якщо це вдасться зробити, тоді потікоспроможність комерційних суден, глибоководних суден, які можуть перевозити по 20-30 тис. тонн збільшиться здешевшає логістика, – зазначив заступник голови всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук

Новий виток війни?

Ще одна версія, чому Росія влаштувала морську блокаду й атакує приморські міста – для того, аби активізувати південний фронт. Але опитані Фактами тижня експерти впевнені, жодних переваг тут загарбники не отримають.

– Це зосередження уваги на півдні, південних містах, які є транзитними містами, глобального впливу на зону бойових дій це не буде мати, – каже Коваленко.

Щобільше, якщо почнуть удари по кораблях з іноземними прапорами, росіяни ризикують влізти в необмежену морську війну. А це може призвести до знищення усього їхнього флоту.

– Якщо Росія зробить цей акт агресії в міжнародних водах, то це означатиме оголошення війни тому прапору, щодо якого буде вчинено таку агресію, – наголосив колишній співробітник зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.

Та й можливості Росії у Чорному морі доволі обмежені. Тож, є великі сумніви, що вона на це зважиться. До того ж Україна уважно стежить за усіма переміщеннями. Знищення флагманського адміральського крейсера Москва у квітні минулого року тому доказ. І це лише додало російському командуванню нових фобій.

Україна довела, що і без великого флоту, може ефективно боротися навіть із найпотужнішими кораблями агресорки. І зараз у нашому Міноборони кажуть: спроможності тільки збільшилися. А відтак – чим довше триватиме війна, тим менше шансів у Чорноморського флоту. Бо ж можливості України лише Нептунами, які поцілили в тому числі й Москву, наразі не обмежуються.

– Загнати весь Чорноморський флот ближче туди до Туапсе, Новоросійську, для початку і повністю контролювати, не давати їм рухатися в зоні Криму, – каже заступник міністара оборони України Володимир Гаврилов.

Зрештою гра у морський бій, яку затіяла Росія, може вийти їй боком. Флот країни-агресорки опиняється під ударом. Про це вже заявила британська розвідка. Українські надводні безпілотники й крилаті ракети берегової оборони уважно за ним стежать. А відтак, може вийти як у цій же грі.