Зустрілись там, де ніхто не чекав: історія бойового братерства зі шкільним корінням

Старший солдат мінометної батареї 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Михайло з позивним «Ведмідь» розповів, як, пішовши до війська окремо від свого друга дитинства, несподівано зустрів його вже на фронті — в одному підрозділі, за 1200 кілометрів від рідного дому.

Про цей унікальний збіг і свій бойовий шлях Михайло розповів на сторінці бригади.

До повномасштабного вторгнення Михайло працював за кордоном, зокрема — на автомобільному заводі Skoda.

«Перед вторгненням повернувся додому… Але як тільки почалася війна — одразу пішов у військкомат. Чому? Щоб вороги не дійшли до мого дому на Закарпатті», — розповідає він.

Спочатку служив у реактивній артилерії, працюючи з системами «Град», а згодом перевівся до мінометної батареї — для цього пройшов навчання в Німеччині.

Кілька місяців тому Михайло перекваліфікувався на водія і нині доставляє боєприпаси та провізію на передову.

«Обидві машини — пріоритетна ціль для ворога. Я неодноразово в цьому переконувався. Одного разу російський дрон майже наздогнав мене. Але в останній момент я зрізав поворот, а дрон, приглушений РЕБом, не зміг зманеврувати — і впав збоку, вибухнувши», — згадує боєць.

Та найбільшим подарунком долі на війні стала зустріч із другом дитинства.

«Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного — і зустрілися вже на фронті, в одному підрозділі. Це було дуже круто… У нас чудовий колектив, ми наче велика сім’я. Але побачити свого друга ще на самому початку — це був справжній бонус. З того часу служимо разом», — ділиться Михайло.

Як раніше повідомляла АрміяІнформ, у районі Часового Яру бійці 3-го батальйону охорони 101-ї окремої бригади провели унікальну спецоперацію, під час якої взяли в полон російського окупанта виключно за допомогою безпілотників. Полонений здався після того, як вивісив табличку з проханням про порятунок.