Місто і регіон

«Життя» в смартфоні

«Життя» в смартфоніУ мене така ж біда, як у багатьох. Приходжу з роботи, вечеряю і… в інтернет. Чоловік сидить майже нерухомо зі своїм смартфоном, я — зі своїм. Доки ми «живемо» в телефонах, не помічаємо навколо себе нічогісінько. У дітей — свої гаджети. Вони також по вуха в мультиках та інтернет-іграх. Ляльки й конструктор відійшли на другий план.

Куди поділися наші веселі сімейні вечори? Де романтика? Замість прогулянки з собакою, їзди на велосипеді, лиж, санчат — ми всі гуртом «втупилися» в екрани мобілок і комп’ютерів. Нікому нічого більше не треба і ніщо не цікавить навколо… Стоп! Так жити далі не можна! Усіх треба рятувати.

«Життя» в смартфоні

Вирушаю до психолога. Виявляється, з подібною проблемою до Наталії Ткач прийшла не одна я.

— Не знаю, що мені й робити?! — зі сльозами на очах ділиться зі мною немолода жінка. — Ще кілька років тому мої онуки були звичайними дітьми, гралися з друзями, увесь час десь на вулиці були. А це ж якийсь жах, від телефонів не відриваються, зовсім не розмовляють зі мною… Допроситися депо могти взагалі нереально. До столу зву — не йдуть. Сину скаржилася, то він навпаки — дітей захищає, каже, що таке нині життя. Але я миритися не збираюся! Може, фахівець порадить, як бути в цій ситуації.

«Життя» в смартфоні

— Справді, сучасні діти опановують електронні гаджети швидше, ніж починають читати і розмовляти, — каже психолог пані Наталія. — Віртуалізація життя починається мало не з перших кроків і впливає на розвиток дитини. Але давайте зрозуміємо, чому наші діти вибирають спілкування з планшетами, а не з однолітками.

Однією з причин цього може бути те, що батьки приділяли мало уваги дитині, не зацікавлювали її навколишнім світом, не привчали спілкуватися з іншими дітьми та дорослими. Тому вона й не знає, як правильно організувати свій час.

Коли малюк «зайшов» у віртуальний світ, то вже не може самостійно з нього «вийти». Бо ж це його психологічний вакуум — те, що не отримував раніше, заповнює смартфоном чи планшетом.

«Життя» в смартфоні

Психолог радить дуже обережно знайомити дітей із гаджетами. Всі ж розуміють, що чим раніше малюк почне ним користуватися, тим швидше до нього звикне.

«Життя» в смартфоні

— Діти у трирічному віці хочуть пізнавати світ. Але якщо батьки підсовують їм комп’ютер чи планшет, щоб не заважали, то малюки до них звикнуть, — переконана жінка. — У такому віці діти не можуть зрозуміти всю інформацію, яку отримують. Вони фантазують і вибудовують власну систему стосунків із гаджетом. Відбувається так звана «аутиза-ція» малюка. Він не висловлює почуттів, спілкується не за пропонованою темою, а про те, що йому хочеться. У два-три роки дитина має пізнавати світ за смаками, запахами та дотиками, а не через екрани смартфонів.

«Життя» в смартфоні

Тож дорослим потрібно якомога суворіше пояснити синові чи доньці, що вони користуватимуться комп’ютером чи планшетом не більше, ніж годину на день. Насамперед, дітям потрібна компанія їхнього віку. З однолітками вони зможуть порівнювати свої можливості, вчитися та пізнавати світ. Якщо цього не буде, то дитинка просто не розвиватиметься.

«Життя» в смартфоні

Також варто пам’ятати: у жодному разі дітям не можна користуватися телефонами та іншими гаджетами після двадцятої-двадцять першої години. Це оптимальний час для сну, а не для ігор. У сім-десять років хлопчики і дівчатка вже не уявляють свого життя без планшетів, бо вони є в однолітків і так уже влаштоване сучасне життя. Проте не треба забувати, що, крім цього, дитина має рухатися (робити зарядку, прогулюватися на свіжому повітрі, відвідувати спортивні секції) і навчатися у школі. Добре, якщо дорослі встановлять час і правила користування гаджетами.

«Життя» в смартфоні

Щодо підлітків, то мами й тата мають стежити, що пише дитина у повідомленнях і кому. Чимало батьків нарікають, що вони не можуть нічого вдіяти з сином чи донькою, котрі упродовж кількох годин «живуть» у смартфоні. Мовляв, діти їх не слухаються.

«Життя» в смартфоні

— Це неправда. Гвловне, треба захотіти, щось змінювати, — впевнена пані Наталія. — Легше у чомусь дитину звинувачувати, ніж спілкуватися з нею. Нині важливо не тільки дітей навчити користуватися комп’ютерною технікою, а й самих батьків. Треба приділяти чадам більше часу, запитувати, що вони хотіли б робити, зважати на їхню зацікавленість. Стимулювати, мовляв, якщо ти будеш дотримуватися усіх правил та добре вчитимешся, то ми купимо тобі смартфон чи планшет. Чітко встановлювати їм межі і стежити, щоб діти дотримувалися правил.

«Життя» в смартфоні

Залежність від гаджетів можна визначити за певними ознаками. Приміром, якщо людина не випускає із рук смартфон чи планшет. Гаджет стає цікавішим, ніж члени сім’ї та друзі (дитина відмовляється спілкуватися з однолітками). Якщо вітає усіх з днем народження повідомленнями, а не особисто. Відчуває постійну втому: має червоні очі та не бажає виконувати хатні справи, робити шкільні домашні завдання та вчасно лягати спати. Спостерігається поганий апетит, зміна звичного режиму. Якщо дорослий або дитина стала схильною до частих змін настрою, неадекватно (агресивно) реагує на прохання вимкнути комп’ютер, а за неможливості бути онлайн — настрій пригнічений, постійно згадує про справи «в мережі». Також одна з ознак залежності — якщо людина неохоче розповідає або взагалі приховує, що переглядає, шукає, у що грає.

«Життя» в смартфоні

— Коли дитина не хоче йти гуляти з мамою визначними місцями міста, а замість цього пропонує подивитися все це в інтернеті, то це перша ознака залежності від гаджетів, — каже психолог. — Якщо підліток сидить цілими днями з планшетом у руках, то це загрожує не лише його фізичному, а й психічному розвитку. Нині таку залежність прирівнюють до наркотичної та алкогольної. А ще вона сприяє ожирінню. Сидячи перед комп’ютером, людина не контролює, скільки вона з’їдає…

Принагідно зазначимо, що шведські вчені дослідили: постійне «життя» в смартфонах призводить до порушення сну, головного болю, безсоння, дратівливості. Можуть бути й чималий ризик зниження слуху (мова про навушники), проблеми із зором, опорно-руховим апаратом.

— Дуже важливо, щоб кожен мав багато захоплень. Приміром, прогулянки на роликових ковзанах, лижах, санчатах… Подаруйте дітям акваріум з рибками, поповніть домашній запас настільних ігор… Не менш важливо, щоб свої уподобання дитина могла обговорити з батьками, отримавши живий відгук і непідробну зацікавленість, — тоді їй не знадобиться шукати однодумців у віртуальному світі, — радить Наталія Ткач.

Якщо все-таки проблема інтернет-залежності виникла -перший і найбільш важливий крок — встановлення так званого батьківського контролю. Це спеціальна комп’ютерна програма, за допомогою якої можна контролювати, як довго дитина «сидить» в інтернеті, які сайти відвідує. Більше того, програми здатні не тільки інформувати дорослих про діяльність дитини, але й регулювати час перебування в мережі, блокувати ті чи інші сайти або встановлювати допустиму тривалість роботи на них. До речі, подібний контроль можна встановити й для дорослих, але чи до снаги якійсь програмці зупинити нас?

Мабуть, насамперед, потрібно усвідомити і завжди пам’ятати, що саме батьки — найліпший приклад для дитини. Тому вимикаю в своєму і чоловіковому смартфоні інтернет, беремо санчата і — гайда на гірки! Снігу випало стільки, що гріх не покататися. Лікування інтернет-залежності розпочате! Долучайтеся!

«Життя» в смартфоні

Джерело: Уездные новости
25.01.2018

Залишити відповідь

Войти с помощью: