Земська лікарня Ніжина: історія турботи, яка пережила століття

У середині XIX століття питання охорони здоров’я у провінційних містах України стояло особливо гостро. Маленькі громади часто опиралися на приватні пожертвування або обмежене фінансування земств. Ніжин не став винятком. Саме тому 2 вересня 1885 року губернське земське зібрання ухвалило важливе рішення – передати приміщення лікарні при Богоугодному закладі Ніжинському повітовому земству для розбудови земської лікарні, що функціонувала з 1860-х років. Планувалося щороку виділяти на утримання майбутньої лікарні 5 тисяч рублів, що було значною сумою для того часу.

Журналістам MYNIZHYN вдалося з’ясувати, як функціонував заклад у минулому, а також те, що будівля збереглася й донині.

Першим керівником лікарні став Микола Петрович Галицький – людина, яка згодом стане символом постійності та професійності. Під його керівництвом лікарня функціонувала з 1887 по 1925 рік. Уже у серпні 1889 року було завершено ремонт старих приміщень, і заклад розпочав прийом перших пацієнтів. Лікарня розміщувалася у окремому будинку на 50 ліжок і мала на території господарські будівлі, церкву та аптекарський склад. Така структура дозволяла не лише надавати медичну допомогу, а й забезпечувати пацієнтів необхідними ліками та комфортними умовами перебування.

Однак ситуація фінансування залишалася нестабільною. У 1890 році Чернігівське губернське земство припинило забезпечення лікарні, забов’язавши Ніжинське земство до 1 травня 1892 року вивезти заклад. Це спонукало місцевих чиновників до пошуку рішень щодо будівництва нового, сучасного приміщення. На засіданні земського зібрання 28 жовтня 1891 року було прийнято рішення знайти кошти для будівництва нової земської лікарні.

Комісію з будівництва очолили гласні П. Кушакевич, А. Гржимайло та С. Бойко. Для розробки плану запросили київського техніка-архітектора А. Крауса та ніжинського техніка-архітектора Л. Слуцького. Архітектори розробили проєкт, що поєднував сучасні на той час принципи гігієни та ергономіки, а також враховував можливість подальшого розширення лікарні.

У 1892 році розпочалося будівництво нових корпусів на землі колишньої садиби родини Роговських, яку викупило міське земство. На будівництво витратили 36 748 рублів 88 копійок – значну суму, яка свідчила про серйозність намірів місцевих властей. Будинок амбулаторії, який відділявся від тодішньої вулиці Московської рядами дерев та штахетником, став першою складовою сучасної медичної інфраструктури міста. Сьогодні цей корпус використовується як інфекційне відділення Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького.

Фото: Колишня земська лікарня: сучасний стан споруди. Автор: Анастасія КозорізРеклама:

20 серпня 1895 року лікарня прийняла перших хворих. Приймальня була облаштована великою залою очікування, кількома кабінетами та аптекою, а окремий вихід вів у двір. Південний корпус займала квартира доглядача лікарні. Заклад мав 25 ліжок та амбулаторію. У 1896 році персонал налічував лікаря, доглядача, трьох фельдшерів, сім робітників, куховарку, дві прачки та двох двірників. Це був невеликий, але високопрофесійний колектив, який обслуговував мешканців Ніжина та навколишніх сіл.

За часів керівництва М. Галицького лікарня не лише підтримувала існуючу структуру, а й активно розширювала територію та будівлі. У 1912 році з’явився четвертий корпус для хворих на сифіліс, що стало важливим кроком у боротьбі з соціально небезпечними хворобами. Усі відділення були мурованими, з дощатими пофарбованими підлогами та пічним опаленням. До 1915 року освітлення здійснювалося гасовими лампами, а власний водогін і теплі вбиральні забезпечували високий рівень комфорту для пацієнтів.

Не менш важливою складовою успіху лікарні був колектив. Фельдшери та доглядачі виконували не лише медичні обов’язки, а й займалися господарськими питаннями, кухарі готували їжу, а прачки та двірники підтримували чистоту і порядок. Взаємодія всіх працівників створювала атмосферу турботи та безпеки, що відчували хворі.

У 1920 році земська лікарня була перетворена на державну, продовживши свою місію – дбати про здоров’я ніжинців. Вона стала частиною більшої медичної системи, але пам’ять про перші кроки, труднощі та досягнення лікарні залишилася живою у документах, фотографіях і спогадах городян.

Історія земської лікарні Ніжина – це не лише історія будівель і цифр, а передусім історія людей: лікарів, доглядачів, пацієнтів і громадян, які прагнули, щоб місто мало сучасний медичний заклад. Її діяльність була важливою складовою розвитку міста, показуючи, що навіть у невеликому провінційному центрі можна створити заклад, який поєднує професіоналізм, турботу та сучасність.

Земська лікарня залишила по собі спадок, який живе і сьогодні. Вона нагадує нам, що історія охорони здоров’я – це не лише про медичні досягнення, а й про людяність, співпрацю та відповідальність перед громадою.

Як повідомляв MYNIZHYN, на початку XX століття, коли освіта поступово ставала важливим соціальним ресурсом, у Ніжині з’явилися заклади, що стали для багатьох дітей справжнім стартом у життя. Йдеться про вищі початкові училища – новий тип загальноосвітніх шкіл, які поєднували фундаментальні знання з практичними навичками.