Україна і світ

Зе-руйнівник: як саме актор зніс картковий будиночок української політики?

23 квітня на сайті ЦВК з’явилися дані 100% електронних протоколів: Володимира Зеленського підтримали понад 13,5 млн виборців – 73,22%, Петро Порошенко здобув підтримку більше 4,5 млн виборців – 24,45%.

Але як так сталося, що актор та шоумен, який ще рік тому навіть не заявляв про свою участь у президентських перегонах, раптом отрима рекордний за всю виборчу історію незалежної України результат та сплутав карти усім основним політичним гравцям? Співпадіння?

Шанси в Порошенка на перемогу об’єктивно були невисокі, але такий розгромний результат із майже потрійною перевагою його опонента явно не входив у плани в гаранта. Прозвучить цинічно, але вантажівка, що у “чорному” відеоролику штабу Порошенка збиває Зеленського – це можливо підсвідоме емоційне бажання позбутися актора не лише Петра Олексійовича, але й значною частини українського політикуму.

Чому запитаєте ви? Бо Володимир Зеленський, ніби граючись, зруйнував баланс нашої політичної системи, як картковий будиночок, а дами й тузи полетіли у відбій. Хто ж постраждав у результаті “раптової” появи на політичній мапі Зеленського:

1. Петро Порошенко зазнав приниження, бо змушений був пристати на умови дебатів на стадіоні, пережити кидання слухавки опонентом в прямому ефірі телешоу та вислухати в обличчя багато неприємних речей на свою адресу в ході дебатів на НСК “Олімпійський”, а в другому турі взагалі потерпів приголомшливу поразку.

2. Юлія Тимошенко вже років зо 20 мріє стати головою держави і мала найвищий президентський рейтинг до висунення Зе. Вона місяць за місяцем своєю критикою влади, криками про зубожіння та тарифний геноцид збирала по крупинках опозиційний електорат і була здавалося за крок до своєї мрії. А тепер навіть частина вірних роками “юліних” бабусь перебігли на інший бік, проголосувавши за усміхненого хлопця з телевізора.

3. Олег Ляшко багаторічний король політичного епатажу, каламбуру та жартів про скотиняк. Саме його можна вважати першопроходьцем креативних відео: чи то з коровами, чи то в зоні бойових дій, що знімається в павільйоні кіностудії. І все коту під хвіст, бо зважди знайдеться актор, який перевершить твій талант лицедійства.

4. Колишні регіонали Юрій Бойко та Олександр Вілкул хоч на двох і зібрали у першому турі майже 3 млн голосів, але значна частина їхнього базового електорату на Сході та Півдні України раптом переключився на російськомовного шоумена, що, до того ж, використовує схожу риторику про необхідність закінчити війну;

5. Анатолій Гриценко, що міг бути ледь не бронзовим призером перегонів та навіть мав шанси на вихід в другий тур, але на фоні яскравої кампанії Зеленського десь розгубився і зрештою опинився на п’ятій позиції за результатами першого туру із 7%.

6. Молоді демократи та потенційні “нові обличчя” української політики, такі як Святослав Вакарчук, Мустафа Наєм, Сергій Лещенко, Єгор Соболев, різноманітні антикорупціонери та активісти, партії “ДемАльянс” та “Сила людей” та багато інших, які роками вибудовували стратегію позиціонування себе, як молодих і перспективних, що от-от змінять старе покоління політиків та візьмуть владу у свої руки. Так от, ці панове так довго сиділи на лавці запасних та вичікували слушного моменту, що цю нішу просто висмикнули в них з-під носа.

7. Олігархат, крім Ігоря Коломойського, що робив ставки на інших кандидатів.

8. Мажоритарники та різні парламентські угрупування, оскільки Зеленський наполягатиме на впровадженні виборів до Ради за пропорційними списками, а це означатиме, що нагріті й підкормлюванні роками округи більше не стануть квитком у новий парламент.

Погодьтеся, список розгублених, дезорієнтованих і постраждалих величенький – можна ставати в чергу. Багатьом українським політикам вже доводиться перевзуватися на льоту. Але як же це могло статися з усім політичним бомондом України? Хто і чому переграв усіх? Звісно, що “обнуління” ситуації сталося не в останню чергу через їх власні помилки та втому громадян від старих обличь. Але поглянемо на все, що сталося як на технологію. Бо все має своє пояснення та закономірності.

З чого все почалося?

Ні, аж ніяк не є точкою відліку заява Зеленського про похід в президенти. Ще чотири роки тому, в листопаді 2015 року на телеканалі “1+1” вийшли перші серії серіалу “Слуга народу”. Нагадаю власником каналу є бізнесмен Ігор Коломойський, який пішов з посади губернатора Дніпропетровщини та з команди Порошенка в березні того самого року…

Так от у цьому серіалі вперше глядачу у легкій та веселій формі подається ідея про прихід до влади випадкової людини “з народу”, яка не належить до старої системи. У серіалі це чесний та принциповий вчитель історії Голобородько. У цьому ж серіалі автори вміло ухопилися за хвилі невдоволення владою та вміло використали українські архетипи: “влада погана”, “ми це одне, хороші – а вони там на горі крадуть”, “там всі злодії та шахраї”, “розстріляти б їх”.

Після того, як завдяки популярності Зеленського та медіаресурсу одного з найпопулярніших телеканалів, цей продукт студії “Квартал-95” стає дуже успішним, у 2016 році завбачливо реєструють партію “Слуга народу” (за даними Мін’юсту України партія “Слуга народу” була зареєстровано 13 квітня 2016 року під назвою – “Партія рішучих змін” – Прим. ред.) – “аби ніхто не скористався брендом”.

Далі на повну котушку вмикається нищівна критика влади, але у найкращій формі, що легко засвоюється – через гумор, весело, жваво й драйвово. Технологія висміювання влади відома ледь не з монархічних Середніх віків, коли короля та його оточення виставляють дурними блазнями, обмеженими та повними дурощів й пороків. Так от це місяцями і роками транслювалося народу через згаданий серіал, а також у концертах “Кварталу-95”, мультсеріалі “Казкова Русь” та “Лізі сміху”. Саме так споживачу прищеплювали несприйняття влади та існуючих політиків. При чому, через різні канали комунікації та продукти Зе-творці охопили найрізноманітніші аудиторії – від підлітків і молоді, що полюбляють “Лігу сміху” чи мультсеріал, до старших та літніх людей, що на свята дивляться по телевізору концерти “кварталівців” за участі поп-зірок.

У 2017 виходить вже другий сезон телесеріалу. До цієї супер-зброї впливу на масову свідомість та всього іншого арсеналу непомітно додається необхідна медійна та громадська активність Зеленського і його соратників: вони на камеру їздять в АТО, передають гроші. Володимир Олександрович навіть відмовляється від поїздок в РФ. Вдається до патріотичної риторики.

А 31 грудня 2018 після довгої інтриги щодо свого висування, прямісінько в новорічну ніч народний улюбленець оголошує, що балотуватиметься в президенти. Всі роки до того він потроху набирав політичні бали та одночасно був ніби поза грою, уникаючи ударів та компромату від потенційних конкурентів.

Останній третій заключний сезон “Слуги народу” Зе демонструє нам прямо за кілька днів до першого туру виборів. Крім того, в “дні тиші” перед першим і другим турами “1+1” крутить фільми за участі актора. Ну а що.

Протягом виборчої кампанії Зе також майже не дає інтерв’ю, уникає дебатів. Як він пояснить потім сам – аби бути дуже “дозованим”, ексклюзивним і почутим. Кожна його поява – це продумане яскраве шоу, короткий спалах на політичному небосхилі на фоні сірих та набридлих політиків у костюмах, що роками ходять по різних ток-шоу і студіях з каналу на канал.

Зеленський часто з’являється у светері, джинсах, на фоні м’якого зеленого кольору його передвиборчої кампанії, що заспокоює. Всім своїм виглядом він ніби каже “я такий як і ви, простий хлопець з народу, як і Голобородько з серіалу”. Для ще більшої людяності та симпатії його часто показують із дружиною, яку він ніжно цілує на очах преси. Або дивіться користувачі соцмереж: от Зеленський плаває у басейні, підтягується на перекладені із усмішкою на обличчі, жартує. Простий, такий як ти, глядач.

Зеленський мав втілити та зіграти образ нового обличчя, що протистоїть старій системі. Будь-які звинувачення чи натяки на зв’язки з Коломойським – то “брехня” і наклеп старих політиків. Так нам пояснює сам кандидат. Неважливо, що він бізнес-партнер Коломойського і літає постійно до нього. Неважливо, що в нього лишився бізнес в РФ, а інші активи оформлені в офшорах, як і в Порошенка. “Я чесний”, – б’є себе в груди в коротких комплементарних інтерв’ю.

Отже, Зеленський це – шоу, свято, емоція позитиву. Перемога свята над сірістю, посмішки над серйозними розмовами про війну чи реформи, які вже втомили людей. Він робить короткі прості послання – записує відеоролики. Його меседжі та відео були ефектними та вірусними за характером. Таким чином, він звертався до кліпового мислення сучасної люди, що є споживачем та одночасно продуктом ТБ, соціальних мереж та лайків чи дізлайків. Коли клік чи лайк це справа менше десяти секунд, у які тобі потрібно сподобатися будь-якою ціною модерновій аудиторії. Зеленський – це перемога віртуального й візуального над змістовним.

Він відповідає вимогам часу – молодий, динамічний, присутній в соцмережах та розуміючий запити людей, як віртуальні, так і реальні. Став або лайк і дізлайк – й погнали!

Тому чи була історія Голобородька зі “Слуги народу” самозбуваючим пророцтвом, чи все ж вдалою медійною та політичною технологією – судити вам. Результат виборів вже не змінити, але осмислити, що сталося з країною таки варто…

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи

Джерело Телеканал новини «24»
25.04.2019

Close