Заборона російської мови у школі на перервах: якої думки ніжинці

11 жовтня у Верховній раді міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив, що Міносвіти підтримало законодавчу ініціативу щодо заборони спілкуватися російською мовою на перервах в українських школах.

Журналісти MYNIZHYN запитали ніжинців, чи підтримують вони таку ініціативу чиновників. Результати опитування — далі у матеріалі.

Слід зазначити, що міністр освіти зважає на те, що при ухваленні рішень для захисту української мови треба враховувати можливість рівноправного розвитку мов національних спільнот Європейського Союзу.

«Це, безумовно, в жодному разі не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що вона використовується як зброя, як передумова для агресії. Тому ми дбаємо про мови корінних народів, національних спільнот і, перш за все, про розвиток української мови», — наголосив міністр освіти й науки.

У разі ухвалення та набрання чинності цього закону, українським вчителям буде заборонено переходити на російську мову на території школи – на перервах, у їдальні, а також у приватному спілкуванні. Крім того, педагогічні працівники закладів освіти можуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською мовою та робити зауваження дітям, які розмовляють російською.

*Законопроєкт №12086 про заборону спілкування російською мовою на території школи, зокрема й на перервах, зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня. Ініціаторка документа Наталія Піпа зазначила, що проєкт закону пропонує додати до Закону про освіту поняття “україномовного середовища”, а також зобов’язати засновників, керівників і працівників закладів освіти створювати та підтримувати таке середовище.

Результати опитування ніжинців

Фото: Результати опитування на сторінці Facebook

Фото: Результати опитування в Telegram-каналі

Фото: Результати опитування в Instagram

Як бачимо з результатів, більшість підтримує законопроєкт.

Користувачі Facebook жваво долучилися до обговорення та нарікали на те, що треба все ж ретельно опрацювати майбутній закон. 

— Євген Ткаченко: “А якщо дитина заговорить, то що робити? Штрафувати батьків…Це має бути продумане та поетапне реформування, а не диктаторсько-навʼязані суспільству закони… це колосальна робота, коли дитині з першого класу розповідають про українську культуру, українські устрої, звичаї, обряди… коли з дитинства плекати «вирощувати» патріотизм і тоді воно все буде працювати. На це потрібен не один рік. А якщо взяти видати закон і потім штрафувати всіх, наповнюючи бюджет, знаю серед викладачів є в побуті не україномовні … І серед дітей є діти, які спілкуються не державною…”.

Дехто вважає подібну ініціативу чиновників “нацпопулізмом” та наголошує на концентрації сил на фронті.Реклама:

— Vyacheslav Lozowy: “Черговий приклад дебільного нацпопулізму. Від цього Україна точно міцнішою не стане. Вбиває не мова, а зла людина. У нас переважна більшість інструкторів — російськомовні ССО-шники, які мають бойовий досвід і дехто поранення. Майстер-клас з так-меду у траншеях взагалі проводив росіянин зі Смоленська, який ненавидить фашистський режим Путлєра. Треба концентрувати ресурси на перемозі, а не розпорошувати їх на мовні срачі”.

Тим часом школярі почали спілкуватися російською більше

На Чернігівщині, у порівнянні з минулим роком, зросла на 10% кількість старшокласників, які на перервах спілкуються російською мовою на рівні з українською або переважно російською. Тепер таких учнів 30%, — розповіла Суспільному начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.

Водночас тих, хто використовує російську в онлайн-спілкуванні, серед старшокласників області стало менше на 4%. Такі результати показав моніторинг, проведений через опитування у квітні-травні 2024 року Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови. В області до опитування долучились 102 вчителі, 228 учнів і учениць старше 14 років та 591 людина з-поміж батьків школярів.

Зі слів Тетяни Маханькової, такий моніторинг проводять другий рік поспіль.

“Його мета — виявити чинники, які впливають на мову спілкування учасників освітнього процесу в повсякденному житті, щоб розуміти, які ж заходи ми маємо вжити на рівні закладу освіти, громади та держави, аби державна мова превілювала у всіх сферах життя”, — каже Тетяна Маханькова.

На думку більшості опитаних вчителів (58%), найбільш негативно впливає на звичку дітей спілкуватися не українською мовою — це мова спілкування вдома.

Самі ж учні зазначають, що дуже заважає суржик, на якому розмовляють оточуючі.

Водночас кількість вчителів, які послуговуються виключно українською мовою і під час уроків, і під час перерв, також, у порівнянні з минулим роком, зменшилась.

За спостереженнями учнів, це 79% проти торішніх 81% — якщо мова йде виключно про уроки, та 64% проти торішніх 72% — якщо говорити про спілкування на перервах.

Щодо батьків, які спілкується вдома виключно українською мовою, так само їх стало менше — на 3% у порівнянні з минулим роком. Разом з тим — на роботі вони навпаки стали більше послуговуватися українською — цей показник зріс на 4%. Також на 5% зросла кількість батьків, які спілкуються виключно українською мовою в соціальних мережах.

Ідею створення безкоштовних курсів, тренінгів та освітніх платформ для вдосконалення знань з української мови в області підтримують 87% учителів та 76% батьків.

Серед старшокласників мають бажання покращити свою українську 70% опитаних (це на 5% менше, ніж торік).

Раніше ми писали про те, чи стали люди у Ніжині більше говорити українською мовою, або частіше звертатися, приміром, до Ніжинського університету, аби скласти іспит на знання мови? Що взагалі говорять філологи про таке спірне питання, як мова має значення?