Україна і світ

Єрмак про вступ України в НАТО: Ми ні від чого не відмовлялися, але безпека потрібна сьогодні

Будівельні матеріали м.Ніжин

Україна готова повернутися до питання вступу до НАТО. Водночас поки цього не відбувається, потрібно обговорювати альтернативні заходи безпеки для нашої держави.

Про це розповів в одному з інтерв’ю керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Він запевнив, що коментарі членів української делегації на переговорах з РФ щодо можливого нейтрального статусу нашої держави були “надто вільно інтерпретовані”.

Керівник ОПУ вважає, що Україну в якийсь момент можуть запросити вступити до НАТО.

– Сьогодні НАТО є єдиною надійною безпековою парасолькою у світі. Іншої не існує. Україна на четвертий місяць війни показала, що ми одні – так, за допомогою партнерів, але все ж самі боремося з російською агресією. За моєю логікою, щоб зміцнювати будь-яку організацію, треба брати сильних. Назвіть мені хоча б декілька країн світу, навіть тих, які входять до НАТО, які б змогли повторити те, що сьогодні робимо ми. Тому для мене абсолютно логічно, що рано чи пізно не ми будемо стукати в закриті двері, які нібито називають відкритими. А вже нас будуть просити долучитися до цієї організації, – зазначив Єрмак.

Водночас він наголосив, що гарантії безпеки потрібні Україні вже сьогодні. Саме тому відбуваються переговори з державами світу щодо їх надання.

Ми живемо сьогодні, нам безпека потрібна сьогодні, наших людей захищати треба сьогодні. Тому ми проводимо консультації щодо альтернативних заходів нашої безпеки і надання нам гарантій безпеки. Якщо НАТО все ж зрозуміє, що світ змінився, і що ми – країна, яка продемонструвала, на що вона спроможна, ми завжди готові повернутися до цього питання. Ми ні від чого не відмовлялися і не збиралися відмовлятися, – пояснив Єрмак.

Він також поінформував, що консультації щодо безпекових гарантій тривають, відбувається узгодження позицій.

Керівник ОПУ нагадав про створення експертної групи, до якої залучений ексгенеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. Ця група займається пропозиціями щодо гарантій безпеки для України.

– Дуже важливо, щоб гарантії безпеки, надані Україні окремими членами НАТО, не вступали у протиріччя із обов’язками цих країн в Альянсі. Тому ми і запросили пана Расмуссена, який може чітко про це говорити, – пояснив Єрмак.

За його словами, вже багато країн “з різних континентів” заявили про своє бажання стати гарантами для України. А перші результати цього процесу українці можуть побачити “дуже скоро”.

Єрмак зазначив, що Україна хоче використати найкращий досвід міжнародного права. Загалом ідеться про підписання загального рамкового договору щодо гарантій безпеки та двосторонніх договорів із країнами-гарантами.

– Можу сказати, що загальна безпекова конструкція може бути наступною. Це наше попереднє бачення… Це може бути великий рамковий договір щодо гарантій безпеки, який міститиме загальні принципи, параметри та інструментарій. Його мають підписати усі або більшість держав-гарантів. І цей договір має пройти усі внутрішні процедури, локальні легалізації, ратифікації парламентами тощо. Але на його основі потрібно буде укласти додаткові двосторонні гарантійні договори з кожною державою-гарантом. Вони міститимуть більше деталей та більше конкретики. І також мають бути повністю ратифіковані всередині держав-підписантів, – розповів керівник ОПУ.

За його словами, Київ не хоче, щоб був підписаний аналог Будапештського меморандуму, який нічого не вартий. Саме тому Україна наполягатиме, щоб договір про гарантії безпеки ратифікували парламенти країн, які його підпишуть.

Як відомо, наприкінці березня в Стамбулі (Туреччина) відбулася зустріч української делегації з російською. Тоді Україна запропонувала підписати міжнародний договір про гарантії безпеки, згідно з яким країни-гаранти діятимуть за аналогом 5-ї статті договору про колективну безпеку НАТО. Тобто якщо Україна стане об’єктом будь-якої агресії чи військового нападу, то країни-гаранти повинні будуть надати військову допомогу, надіслати війська, озброєння чи закрити небо.

Серед країн-гарантів Київ розглядав США, Велику Британію, Францію, Туреччину, Канаду, Німеччину, Італію, Польщу та інші держави.

Члени української делегації тоді заявляли, що Україна може взяти на себе зобов’язання не розміщувати військові бази, військові контингенти інших держав на своїй території, та не вступати у військово-політичні союзи (лунали заяви про “статус позаблокової та без’ядерної держави”).

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-06-20 21:28:26

Магазин Автозапчастин м.Ніжин