Будівельні матеріали м.Ніжин
Місто і регіон

Єдність армії і народу довела, що ми – дійсно сильна нація

Після строкової служби Дмитро довго не міг знайти себе у цивільному житті, він пішов до армії добровольцем за мобілізацією. Служив у розвідувальній роті. У 2014-2015 роках отримав перший бойовий досвід.

Дмитро зрозумів, що прагне більшого і вступив до військового інститут танкових військ. Повернувшись у рідну військову частину, став на посаду, яку і обіймав до повномасштабного вторгнення рф.

Ранок 24 лютого старший лейтенант Дмитро зустрів за штурвалом БМП у ролі механіка-водія. Хоча тоді ще обіймав посаду заступника командира механізованої роти з озброєння.

 

“Перші бойові задачі ми виконували у районі села Халявин поблизу Чернігова. Ми мали прикрити роботу наших “Градів”. Тримали один із флангів. Потім взаємодіяли з танковим підрозділом, – згадує перебіг подій офіцер. – У той час, як ворожа танкова колона рухалася в сторону Чернігова, наші танки тримали перехрестя, а ми мали допомогти, також мала працювати артилерія”.

 

Ворожу колону на трасі безпосередньо зустрічав командир роти Дмитра, який у бою загинув. Молодий офіцер прийняв командування підрозділом на себе і разом із особовим складом став на оборону міста в районі ЗАЗу.  Далі рота перемістилась на оборону міста в район Новоселівки.

 

“Саме там за характером бойових дій я зрозумів, що російська армія ні на що не здатна. По суті нас там було чоловік 40, звичайний взводний опорний пункт. Але нас 16 днів не могли звідти вибити всіма можливими способами російської армії. Тобто це були і танки, і ствольна артилерія, і міномети, і бронеавтомобілі, і ДРГ приходили, і навіть два рази по нам застосовували бойову авіацію. Тобто конкретно бомбардували наші окопи 500-кілограмовими бомбами”, – згадує Дмитро.

Особливо він акцентує на тому, що солдати, які були разом із військовим, проявили неймовірну мужність та героїзм. Вони продовжували виконувати завдання, не зважаючи на втрати, психологічне навантаження, щоденні обстріли. Основний удар прийняли на себе піхотинці. Характер ведення бойових дій показав, що росіяни ні на що не здатні, нічого не змінилося з часів радянської армії.  Натомість у Чернігові Дмитро відчув неймовірну підтримку мешканців, дорослих і дітей.

 

“Відчувалася на стільки сильна підтримка народу, що я зрозумів: ми не маємо права відступити. Єдність армії і народу довела, що ми – дійсно сильна нація. Ми вистоїмо і переживемо”.

ОК “Північ” 

 

 

 

 

Джерело: mynizhyn.com
2022-05-14 11:30:22

Магазин Автозапчастин м.Ніжин