Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Є скарги, але немає злісних порушників – Кремінь про мовний закон

Стаття закону Про забезпечення функціонування української мови як державної щодо використання державної мови у сфері обслуговування нещодавно набула чинності.

Тарас Кремінь

В ідеалі – працівники усіх закладів мають звертатися до відвідувачів спершу українською мовою, а потім за можливості і бажання можуть розмовляти тією мовою, якою зручно клієнту.

Із початку дії нововведення, про яке було відомо ще півтора року тому, почали з’являтися перші скарги.

В інтерв’ю Фактам ICTV мовний омбудсмен Тарас Кремінь розповів, як триває перехід на українську у сфері обслуговування і скільки зафіксовано порушень.

– Скільки скарг вже надійшло і якого характеру?

– На сьогодні надійшло близько 150 звернень щодо можливих порушень мовного законодавства у частині обслуговування споживачів. Передусім це відмова у наданні інформації та послуг державною мовою.

Наприклад, із Запоріжжя надійшло звернення – продавчиня принципово відмовилася обслуговувати клієнта. Натомість він викликав поліцію, було складено протокол, співробітники Національної поліції записали відео. Думаю, що ми спільно вживатимемо заходів реагування для того, щоб мовне законодавство реалізували і права громадян захистили.

По-друге, це питання вивісок, цінників у торговельних мережах. І третє – інтернет-магазини, зокрема їхня стартова сторінка. Зважаючи на те, що Україна перебуває у стані нокдауну, зросла кількість замовлень послуг, зокрема харчування в офіси, що відбувається через інтернет.

Ми звертатимемось до власників, щоб прав громадян на отримання інформації та послуг державною мовою було дотримано.

– Хто найбільше порушує мовне законодавство?

– Доволі важко визначити регіон, який є лідером за порушеннями, чи бізнес – великий або малий. Так само, як і сфери. Це ж не лише сфера торгівлі, а й сфери освіти, соціальних послуг, правової допомоги, кожна з яких “долучається” до скарбнички мовних порушників.

За кілька днів із початку імплементації статті злісних порушників ми не помітили.

Водночас ми бачимо елементи пропаганди, способи, як обійти мовне законодавство. Але, на мою думку, мовному закону альтернативи в українській державі немає.

Необхідно створювати умови не лише для дотримання закону, а й для підвищення рівня володіння державною мовою. Україна має потурбуватися про курси з безкоштовного вивчення державної мови, про все, що створить кращі умови для опанування і вільного володіння українською мовою.

– А чи не краще було б створювати ці умови до ухвалення закону?

– Закону півтора року. Власне, й посаді уповноваженого (із захисту державної мови, – Ред.) мало б бути стільки ж. Натомість я працюю лише близько півроку, оскільки дуже довго не могли визначитися з кандидатурою.

Так само і ст. 30 набула чинності лише 16 січня, тож у сфери обслуговування було півтора року на підготовку.

Тобто перехідний період був. Для окремих сфер він і досі залишається. Скажімо, 16 липня починаються іспити на рівень володіння державною мовою для претендентів на державну службу та тих, хто хотів би отримати громадянство України. Теж є півроку, щоб вивчити українську мову.

Цей закон – один із прикладів лагідної українізації. У кожного є можливість підготуватися, у кожного є засоби для цього.

– Яка новизна іспитів для держслужбовців? Раніше вони також їх складали.

– Раніше держслужбовці складали такі іспити, після яких їм видавали посвідчення Володіє (державною мовою, – Ред.).  З 16 липня Національна комісія зі стандартів державної мови перевірятиме саме рівень володіння.

Таких рівнів три – A, B та C, як в усьому світі. Що вища посада, на яку претендуватиме громадянин, то складнішими будуть запитання.

На мою думку, нормально, що ми виходимо на рівень не лише професійних, а й мовленнєвих вимог і якостей кожного, хто працюватиме на імідж України.

Коли іспити складатимуть президент, прем’єр-міністр, міністри, прокурори, судді, адвокати, депутати місцевих рад – це нормальний процес.

Сподіваюся, що внаслідок імплементації цієї статті у нас буде менше звернень про можливі порушення тими, хто здійснює повноваження держави.

Усе це стосуватиметься тих, хто вступатиме на відповідні посади у майбутньому.

– Ви говоритимете про організацію державних курсів з прем’єр-міністром? Яка схема їхнього запровадження?

– Закон визначає, що відповідна програма мала з’явитися ще на початку 2020 року, разом із безкоштовними курсами. З метою виконання норм закону я неодноразово надсилав звернення на адресу прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. І він справді зробив чимало кроків назустріч цій імплементації.

Скажімо, затверджено постанову, яка схвалює шляхи реалізації державної мовної програми.

Сподіваюся, що у 2021 році за підтримки уряду така програма з’явиться. Ми також писали листа щодо безкоштовних курсів, але це у сфері Міністерства культури та інформаційної політики.

Крім того, уряд вніс зміни щодо регламенту Кабінету міністрів і відтепер всі нормативно-правові акти обов’язково проходять експертизу у нас на рівень дотримання мовного законодавства.

– Яким чином досягатимуть дотримання використання української мови?

– На першому етапі ми надсилаємо вимогу щодо дотримання мовного законодавства. Починаючи з 2022 року ми оформлюватимемо постанови щодо злісних порушників і накладатимемо штрафи.

На мою думку, злісних порушників, які готові будуть заплатити морально, матеріально і репутаційно, у нас не буде. Водночас ми готуємося і до такої судової практики, якої ще не було в Україні.

Штрафи за відповідні порушення коливаються від 500 до 6,8 тис.грн. Це не “смертельно”, але битиме по репутації.

– Тобто й досі триває лагідна українізація?

– Так. Комусь хочеться говорити про тотальну українізацію, про “шпрехенфюррера”, обмеження прав нацменшин і корінних народів, хоча насправді це не так.

Закон працює за принципом лагідної українізації, створюються умови, проводиться широка інформаційна компанія. Ми пояснюємо, інформуємо, надсилаємо тисячі звернень на адресу органів влади і місцевого самоврядування.

Ми співпрацюємо з усіма сферами, зокрема дипломатичними представництвами. Ми заручилися підтримкою світового конгресу українців, адже вважаємо, що українці за кордоном також мають вільно володіти українською мовою.

Робота надзвичайно важка, але вона дає перші результати, які нині є доволі оптимістичними.

– Які найвеселіші страшилки ви прочитали на свою адресу за цей тиждень?

– Мене назвали автором мережі стукачів, шпрехенфюррером, мовним наглядачем, людиною, яка розв’язує в Україні війну на мовній основі. Але це брехня, інформаційний вірус і результати російської пропаганди.

Я напівжартома кажу, що я український “пропагандист”. Я за українську мову, за національну безпеку та захист права громадян на отримання послуг державною мовою.

– Чи подаватимете ви в суд на тих, хто поширює фейки?

– Я думаю, що їм буде за честь, якщо я звертатиму на них увагу. Зокрема тих, хто у публічному просторі говорить про недотримання мовного закону, і про те, як його можна обійти.

Це того не варто, особливо якщо такі персонажі традиційно виступають навіть не з українських телеканалів, а говорять про це з каналів сусідніх країн.

Водночас, якщо 16 січня питання імплементації ст. 30 стало топ-новиною в українському інтернет-інформаційному просторі та за межами нашої держави, я розумію, наскільки це важливо для громадян.

Уперше за роки незалежності українці отримали законний спосіб захистити свої права на отримання інформації і послуг державною мовою.

Ніхто не забороняє спілкуватися іншою мовою. Ніхто не контролюватиме це, в нашому законі немає мовних інспекторів. Але передусім закон розрахований на захист україномовних громадян.

– Які поради ви дали б продавцю, який, наприклад, має відсьогодні перейти на українську, але погано її знає?

– Навіть якщо ви недостатньо володієте державною мовою, потрібно зробити перший крок. Привітайтеся з громадянами, яких ви обслуговуєте, державною мовою. Повірте, тоді розмова піде як вода.

Нічого страшного, якщо на спершу ви помилятиметесь. Мовні навички з’являться у вас найближчим часом.

Помилятися – це не біда. Біда – відмовлятися застосовувати державну мову в Україні.

Спілкувалася Ольга Чайко

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-01-21 18:22:08