Україна і світ

Якою ціною та на чиїх умовах настане мир на Донбасі

Солдатські життя знову стають розмінною монетою політичних торгів Кремля. Це було найдовше перемир’я за шість років російсько-української війни. Але кульгавий мир тримався рівно до початку політичного сезону. На 42-й день відносної тиші на Луганщині снайпер вбив українського військового Тараса Кубійовича. Після зриву перемир’я з української сторони вже троє загиблих і троє поранених.

— Ми на рівні міністрів закордонних справ і не тільки зв’язувалися з Росією, яка повинна тримати ті домовленості, які були на рівні тристоронньої контактної групи, – сказав президент України Володимир Зеленський.

зеленский

Але Росія зірвала ці домовленості у дуже демонстративній формі. Усе почалося з відкритих погроз її маріонеткових квазіреспублік. Ватажок бойовиків Денис Пушилін наказав відкрити вогонь по позиціях ВСУ, тому що українські солдати начебто будують нові укріплення поблизу селища Шуми Донецької області.

— Позиції, про які він говорить, буцім вони наші нові, вони були ще задовго до перемир’я збудовані, – каже морський піхотинець Олексій Годзенко.

Попри те, що місія ОБСЄ також не виявила нових укріплень, гібридні війська Росії все рівно відкрили вогонь. А на терміново скликаному засіданні тристоронньої контактної групи вимагали провести спільну інспекцію українських позицій за участі ОБСЄ та російських бойовиків. І тут стався прецедент. Наша делегація погодилися.

— Це була спроба перевірити те, наскільки Україна гнучка та готова до поступок. І Росія переконалася, що готова. Чому не було зустрічної вимоги перевірити такі ж позиції незаконних збройних формувань та російських окупантів? У мене питання до нашої ТКГ: чому Пушиліну можна, а Кравчуку ні? Чому лідер якоїсь невизнаної республіки нав’язує свою думку цілій державі?, – запитується народний депутат та голова фракції Голос Сергій Рахманін.

Якою ціною та на чиїх умовах настане мир на Донбасі

Ситуація загострилася ще більше, коли стало відомо, хто саме інспектуватиме українські позиції. Ним виявився генерал російської армії Руслан Якубов. Один з тих, кого за кремлівською легендою на Донбасі немає. Таке політичне прогинання під Росію викликало шквал обурення в українському суспільстві. Банкова злякалася шуму. Ймовірно, через це і була скасована дивна інспекція.

В Офісі президента зрив пояснили тим, що окупанти вимагали перевірити й інші українські позиції, про які не домовлялися на засіданні Трьохсторонньої контактної групи. Як би там не було, після зриву перемир’я стало очевидно, що Росія знову грає з Україною у батіг та пряник. Сховавши шаблі трохи більше ніж на місяць, вона намагалася схилити Київ до серйозних компромісів по виборах та особливому статусу, але не вийшло.

— От бачите цілий місяць протримався мир, а якщо ви не будете робити так як ми хочемо, цього миру більше не буде. Вони спочатку погодилися на режим тиші, а потім почали шантажувати цим, що вони це заберуть, – каже представник ОРДЛО у політичній підгрупі ТКГ у Мінську Денис Казанський.

Мир – це больова точка Зеленського. Особливо напередодні місцевих виборів. І це добре розуміє Путін.

— Припинення вогню на Донбасі, як показала нещодавня соціологія, працює на інтереси Зеленського. Останнє опитування групи Соцрейтинг показало, що за серпень довіра до Зеленського трохи зросла. З 38% до 44%. Росії це не зовсім вигідно, навпаки Росії потрібно допомагати своїм – ОПЗЖ і партії Шарія. Якщо військові дії на Донбасі відновлюються, то є за що критикувати Зеленського і є привід просувати російський план врегулювання конфлікту на Донбасі, – каже політолог Володимир Фесенко.

Зеленський обіцяв домогтися миру. Але питання, яке усе частіше виникає в українському суспільстві: якою ціною і на чиїх умовах? Намагання Банкової створити так звану Консультативну Раду з бойовиками, погодження на формулу Штайнмайєра, дозвіл російським найманцям інспектувати українські позиції. Усе це доволі чіткі сигнали Кремлю. Але очевидно, що Путіну цього недостатньо. Він хоче дотиснути Київ і провести вибори на російських умовах та закріпити особливий статус у Конституції.

— Якщо ті вимоги, які висуває Росія будуть прийняті нашою владою, то тут почнеться хаос, повстання, третій майдан, бо це фактично втрата суверенітету. Це означає, що ми просто легалізуємо цього Пушиліна, Пасічника, – говорить Денис Казанський.

Денис Казанський

Це прекрасно розуміють і у Зеленського. Тому переходити червоні лінії наразі не збираються і шукають нові варіації компромісів. Поки що на рівні радників лідерів Нормандської четвірки. Їхня зустріч відбулася сьогодні у Берліні. Головна тема – виконання паризьких домовленостей від грудня минулого року.

— Перше – це ті питання, у яких тією чи іншою мірою зацікавлена Україна, тобто це питання обміну полоненими та розмінування. І друга частина – це ті питання, які цікаві Росії: йдеться про можливість проведення виборів на окупованих територіях протягом цього року, про можливість відведення в нових точках розведення сил і засобів, а також про цілу низку обставин, на яких Росія постійно наполягає, це про так звану імплементацію Формули Штайнмайєра, – пояснює Сергій Рахманін.

Формула Штайнмайєра передбачає, що новий закон про особливий статус Донбасу починає діяти на тимчасовій основі у день виборів у ОРДЛО і запроваджується на постійній, щойно ОБСЄ визнає ці вибори чесними та вільними. Але безпекову складову ніхто не скасовував і у цьому головні розбіжності Москви та Києва.

— Питання кордону принципове, ми не погодимось на вибори, якщо кордон віддадуть нам тільки після виборів. Проте є компромісні варіанти, які обговорювалися ще до Зеленського. Один варіант – це спільний контроль над кордоном, до речі, у Зеленського це пропонували обговорювати. Російська сторона поки не погоджувалася. Другий варіант – контроль над кордоном на деяких ділянках бере ОБСЄ. Тобто компромісні варіанти є, які дозволяють не передавати контроль над кордоном безпосередньо Україні, – додає Володимир Фесенко.

Мін'юст підтвердив експертизи в справі Шеремета, справу передано до суду - політолог

Політичні радники також мали узгодити попередні позиції для зустрічі лідерів Нормандської четвірки. Видно, що українська сторона, як і торік намагається виконувати більшість ультиматумів Москви, щоб цей саміт відбувся. Перед паризькою зустріччю головною вимогою Москви була згода Києва на формулу Штайнмайєра. Банкова погодилась і саміт відбувся.

На який саме компроміс нині має піти Зеленський поки невідомо. Але, ймовірніше за все, мова йде про вибори. Але що під час цих політичних торгів відбуватиметься на фронті? Найбільш вірогідний сценарій – це повернення до малоінтенсивної війни, яку в залежності від своїх політичних цілей, Москва буде або активізовувати або на деякий час припиняти.

Максим Крапівний

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-09-11 17:21:48