Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Які уроки з досвіду світових держав може винести Україна у боротьбі проти коронавірусу

Ситуація в Україні з поширенням коронавірусної хвороби наближається до критичної межі. Інфекціоністи вже кілька тижнів говорять про необхідність загальнонаціонального локдауну, однак влада й досі розраховує на адаптивний карантин.

Карантин

В України й досі є унікальна можливість спиратися на досвід інших країн у боротьбі з Covid-19, адже будь-яка хвиля хвороби доходить до нас пізніше за інші європейські держави.

А в них було чимало негативного досвіду в протидії коронавірусу.

Факти ICTV розповідають про ситуацію в Україні, а також країни, які тривалий час не могли подолати стрімке поширення Covid-19.

Поговоримо відверто

Нині влада говорить про те, що локдаун на всій території України буде можливий лише у тому разі, якщо система охорони здоров’я перебуватиме на межі колапсу.

– Ми не запроваджуватимемо локдаун, доки система охорони здоров’я не наближатиметься до колапсу… Навіть якщо буде 24 тис. хворих на добу, ми пройдемо без загальнонаціонального локдауну, – сказав в ефірі програми Свобода слова на ICTV головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Проте, якщо говорити відверто, показник кількості хворих на добу для України нині не відіграє ніякої ролі. І для цього є кілька причин.

Наша система тестування є щонайменше проблемною. Порівняємо Україну з Великою Британією, в якій проживає близько 66 млн громадян. Там щодоби роблять в середньому 1 млн тестів на Covid-19.

Якщо взяти її за стандарт тестування в Європі, то Україні з населенням приблизно у 37 млн осіб (згідно з попередніми підрахунками уряду на початку 2020 року) потрібна хоча б половина тестів від показника Великої Британії.

Що ж ми маємо, якщо цього не роблять? Ми не бачимо навіть наближеної картини щодо кількості осіб, які хворіють на коронавірус. Звичайно, ще на початку пандемії інфекціоністи казали про те, що добова захворюваність може бути до 10 разів більшою, аніж офіційна статистика, але що  більше тестів ми робитимемо, то краще орієнтуватимемось у ситуації.

У випадку України можна зробити висновок, що ми бачимо лише дуже й дуже віддалену картину хвороби. Так, наші тестувальні потужності дуже обмежені, тому ми намагаємося тестувати лише випадки з найбільшими підозрами. Але тоді не варто звертати так багато уваги на добову кількість хворих.

Що важливо, так це заповненість лікарень. Що більше пацієнтів опиняється на лікарняних ліжках, то більшим буде тиск на персонал медзакладів і тим ближчою до колапсу буде система охорони здоров’я.

Звісно, потенційно що більше хворих на Covid-19 виявлятимуть тести, то більша частка з них потраплятимуть на ліжка. Але якщо подивитися на ситуацію в окремих містах, то вона вже наближається до критичної.

Наприклад, у столиці деякі медзаклади заповнені на 100% (згідно з інформацією КМДА). За словами міського голови Віталія Кличка, заповненість комунальних медзакладів Києва нині перевищує 74%.

Помилки і ще раз помилки

Безумовно, за час пандемії чимало країн опинялися у складних ситуаціях через поширення коронавірусної хвороби. В Європі можна пригадати приклади Іспанії та Великої Британії.

Під час першої хвилі коронавірусу Велика Британія  занадто довго чекала, щоб запровадити національний локдаун. Попри те, що перші випадки захворювання зареєстрували на початку лютого 2020 року, влада чекала більше місяця для того, щоб нарешті запровадити обмеження.

– Ми неодноразово визнавали, що неправильно вчиняли. Однією з наших помилок було хибне припущення, що вірус не передається, якщо в пацієнта немає симптомів захворювання, – заявив міністр охорони здоров’я Великої Британії Метью Генкок.

На той момент здавалося, що Великій Британії вдалося взяти ситуацію під контроль і навіть попри очікування погіршення ситуації наприкінці року держава почала процес послаблення обмежень у травні.

Однак у вересні почалося поступове зростання кількості випадків захворювання. Влада наче й відреагувала новими правилами і рекомендаціями, але цього виявилося недостатньо, і у жовтні розпочався перший значний стрибок захворюваності на коронавірус.

Минуло зовсім небагато часу і госпіталі почали заповнюватися хворими  неймовірними темпами. Навіть незважаючи на зниження кількості випадків після впровадження другого локдауну, лікарняні ліжка продовжували заповнюватися.

Водночас зростала і смертність. А небажання влади відреагувати якомога жорсткіше призвело до того, що у грудні-січні почалося стрімке зростання всіх показників.

Тижневі смерті перетнули поріг в 1 тис. щодня, а ліжка в медзакладах майже не вивільнялися. Фактично помилки Великої Британії зводяться до того, що вона занадто довго чекала, щоб запровадити що перший, що другий локдауни, а також приділила недостатню увагу носінню масок.

Нехтування загрозою

Можна пригадати й досвід Іспанії, яка виявилася абсолютно не готовою до перших спалахів хвороби. Тривалий час у державі намагалися ігнорувати потенційну небезпеку і майже не запроваджували обмежень.

Нині результат подібних дій очевидний – попри запровадження надзвичайного стану та локдауну в середині березня лікарні продовжували заповнюватися новими хворими, а виснажені лікарі не могли надати якісну допомогу всім пацієнтам. Через це вже через кілька днів дії обмежень кількість смертей перетнула межу в 500 за добу і лише продовжувала зростати.

Першої хвилі заборон, серед яких були наказ залишатися вдома, крім випадків купівлі продуктів або ліків, та закриття більшості бізнесів, виявилося недостатньо, щоб збити криву захворюваності. Тому через кілька тижнів у країні зупинили будь-яку активність, яка не була критичною для життя держави.

Та одного уроку для Іспанії виявилося недостатньо. Після зняття обмежень і впевненості у тому, що люди звикли до нової реальності, якийсь час ситуацію вдавалося контролювати.

Водночас громадяни країни почали збиратися невеликими групами, зустрічатися зі знайомими. Звинувачувати у цьому можна не лише владу, яка, на думку іспанських експертів, не потурбувалася про план зняття обмежень, а й самих громадян. Особливо молодь.

На початку другої хвилі науковці констатували, що хворі на вірус значно “помолодшали” – з 59 років наприкінці березня до 38 років на початку вересня.

Отже, недотримання соціальної дистанції та маскового режиму призвело до того, що хвороба повернулася, а влада знову запровадила режим надзвичайної ситуації.

Нині ж в Іспанії діють регіональні обмеження. Так, подекуди вони досить жорсткі і схожі на ті, які були на початку пандемії, завдяки чому кількість хворих пішла на спад. Водночас лікарі знову опинилися у жахливій ситуації.

– Ми перебуваємо під неймовірним навантажень з березня, жахливих житлових умовах через страх, що ми можемо заразити когось із членів сім’ї в будь-який момент. Нас тримає лише те, що суспільство потребує нашої допомоги, – сказав наприкінці січня директор лікарні Ізабель Зендал Хав’єр Марко.

Найгірший результат

Сьогодні Бразилію можна назвати країною, яка найгірше протистоїть коронавірусній хворобі, тому і ситуація з її поширенням там катастрофічна.

Влада дуже швидко самоусунулася від значних обмежень, оскільки президент Жаїр Болсонару є їхнім великим противником. Тобто локдауни там вирішили використовувати як останній метод протистояння інфекції.

Навіть попри десятки тисяч нових кейсів коронавірусу щодня глава Бразилії виступає проти будь-яких обмежень, навіть локальних, які довелося запроваджувати місцевій владі в деяких регіонах.

На думку Болсонару, локдауни ще гірші за коронавірус, адже вони не дають можливості людям працювати. Зрозуміло, що йому, як лідеру держави, потрібно потурбуватися і про економіку країни. Однак, незважаючи на його зусилля, ВВП Бразилії у 2020 році впав на 4,1%.

Нині в Бразилії почали кампанію з вакцинації, але поки що вона майже не допомагає. Ситуація в бразильських лікарнях критична.

У багатьох регіонах заповненість реанімацій сягнула 90%. Недотримання бразильцями будь-яких правил безпеки та критична ситуація у сфері охорони здоров’я призводить до того, що лікарі не здатні надавати якісну допомогу, а це – до ще більшої кількості смертей.

Звісно, частково у збільшенні кількості випадків захворювання винні і нові штами коронавірусу, які циркулюють в країні. Доктор Педро Халлал вважає, якщо ситуація не зміниться, то в Бразилії утвориться ще більше нових варіантів інфекції.

– Вірус циркулює в Бразилії так широко, що існує висока ймовірність того, що найближчим часом з’являться нові варіанти. Нам потрібно терміново зупинити його розповсюдження, – заявив Халлал.

Фактично сьогодні Бразилія стала негативним прикладом того, до чого може призвести спроба нехтувати протиепідемічними заходами заради економіки.

Обернути ситуацію

Безумовно, з кожної проблеми, кожного невдалого рішення потрібно робити висновки. І робити їх швидко. На прикладі Іспанії ми можемо побачити, що відбувається, якщо не поспішати.

Водночас на прикладі Великої Британії ми бачимо, як можна навчитися на власних помилках. Значні обмеження призвели до того, що кількість щоденних випадків захворювання почала знижуватися, а місця в лікарнях – вивільнятися.

Але навіть попри позитивні тенденції влада не поспішає знімати обмеження. Все відбуватиметься повільно і, що найважливіше, поступово.

Нині у влади Великої Британії є чіткий план, який передбачає, зокрема, процес вакцинації, який йде дуже швидкими темпами. Це також могло сприяти значному зниженню кількості захворювань та вивільненню ліжок.

Обернути ситуацію за допомогою вакцинації вдалося ще одній країні, яка занадто рано зняла обмеження – Ізраїлю. На початку літа 2020 року вважалося, що це  перша держава, якій вдалося подолати пандемію, однак невдовзі всі переконалися, що це не так.

Після цього було ще два локдауни. Другий також намагалися зробити якомога лояльнішим, та попри певний результат третій локдаун знову став жорстким.

На його період в Ізраїлі було заборонено зокрема:

  • роботу усіх не життєво необхідних магазинів;
  • перебування більше ніж 10 осіб у приміщенні, зібрання груп понад 20 осіб просто неба (лише для деяких затверджених заходів);
  • відвідувати домівки інших людей;
  • подорожі на більше ніж 1 км від власної домівки;
  • роботу салонів краси;
  • роботу громадського транспорту із заповненістю понад 50% місць.

Проте невдовзі до заборон додалося закриття більшості навчальних закладів, зменшення кількості людей, які можуть одночасно перебувати у закритому приміщенні і на вулиці, а також заборона на подорожі за кордон без нагальної потреби.

Водночас з’явився і чіткий план зняття карантинних обмежень, який поступово повертав країну до “нормального” життя. Наприклад, спочатку дозволили відвідувати парки та зняли обмеження на подорожі у містах, а потім, коли впевнилися, що ситуація контрольована, знову відкрили заклади культури та спортивні зали.

До цього також додається потужна кампанія з вакцинації. Нині Ізраїль є одним із лідерів з вакцинації населення, і це разом з обмеженнями нині дає свій результат.

В України є можливість просто подивитися на досвід різних країн, щоб зрозуміти, що потрібно робити. Значна заповненість лікарень точно призведе до збільшення кількості летальних випадків від Covid-19.

Але ми вже маємо приклади, на основі яких можна діяти. Тому не дивно, що в нас порушують питання ще одного локдауну, і навіть місцева влада, яка тривалий час виступала проти значних обмежень, нині не боїться їх запроваджувати.

Та до цього має додаватися й кампанія з вакцинації. В МОЗ повинні не лише говорити про можливість вакцинувати 4 млн осіб на місяць,  а й показувати це результатами.

Заходи, схожі на адаптивний карантин застосовувалися в багатьох країнах, але вони не так часто давали результат. Якщо судити з досвіду інших країн, то його продовження навряд чи покаже результат і у нас. Нам потрібен чіткий план не на кілька тижнів, а на наступні місяці, навіть якщо у НАН й прогнозують спад захворюваності найближчим часом.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-03-31 17:40:44