Як з’явилися Припутні: легенди, історія та цікаві факти про старовинне село

Чому село Припутні має саме таку назву? Існує кілька цікавих версій, пов’язаних із козаками, шляхами та навіть птахами. Тут знаходили римські монети, тут досі збереглися давні топоніми, а найпоширеніше прізвище – Грищенко. Читайте більше про історію цього загадкового куточка Ічнянщини!, розповідає Ічнянський краєзнавчий музей.

Припутні розташовані в північно-західній частині Ічнянщини, на правому березі річки Удай.

Поблизу села виявлено поселення доби бронзи (дві тисячі років до н. е.). У самих Припутнях було знайдено скарб римських монет II—III століть. Це дає підстави для тверджень, що район Припутнів люди заселяли здавна, і стверджувати, що село заснували в першій пол. XVII ст., можна хіба що умовно.

З більшою ймовірністю можна говорити про те, що в давнину понад Удаєм вирувало активніше життя, ніж на сході чи півдні Ічнянщини. Загін козаків, виконуючи наказ гетьмана, заблукав у лісах та болотах над Удаєм.

Вдосвіта козаки почули голос півня. Вирішили, що вони при путі в потрібному напрямку. В поселенні їх гостинно прийняли, нагодували, напоїли. Козаки записали у свій реєстр поселенців, які бажали поповнити козацькі лави. А коли запитали, як називається населений пункт, відповіді не було. Тоді вони й записали: «При путі». Пізніше це словосполучення трансформувалося в назву Припутні.

Реклама:

Поблизу села є курган, який і досі носить давню-прадавню назву Осавулова гора. Біля неї знайдено скарб римських монет (II–III століття) епохи бронзи. Щодо назви села існує кілька версій. У дуже давні часи на території села було озеро, яке поступово почало зникати. У воді з’явилися численні острови з рослинністю, де розвелися птахи припутні. Колись через Припутні проходив шлях, яким часто проїжджали козаки і, зупиняючись на відпочинок біля річки Удай, прив’язували своїх коней при путі, тобто біля шляху.

На шляху пересування козаків траплялося дуже мало населених пунктів, і коли козаки під’їжджали до села рано-вранці, чули співи півнів. Козаки, звертаючись один до одного, говорили: «Уж припутні (тобто півні) співають».

Найімовірніше, походження назви села пов’язане з пересуванням козаків у період національно-визвольного руху українського народу проти поневолення польською шляхтою (1648-1654 pоках). У селі є декілька вулиць, які мають назви: Тулники, Жиленки, Грищенки, Широка, Майдан, Хутор, Бобрик.

У Припутнях поля називаються: Олінчине, Гавришка, Подоли, Озерце, Лози, Поляна, Моховщина, Тупирець. Ліси: Подоли, Гавришка, Соснина, Верес, Остер, Перша Соснина, Бир, Капличчина Гора, Рибне.

Найбільш поширене прізвище в селі — Грищенко.

Як повідомляв MYNIZHYN, Понорницька територіальна громада має 30 пустих будинків. Можуть заселити внутрішньо переміщених осіб.