Як здійснюється відбір ДНК-зразків у військових: роз’яснення від Міноборони
Під час дії воєнного стану збір біологічних зразків ДНК у військовослужбовців є обов’язковим.
Про це розповіли в Міністерстві оборони України 20 квітня.
Це необхідно для створення державної бази генетичних даних, яка використовується для ідентифікації осіб.
Збирання та реєстрація геномної інформації проводиться виключно з двох причин: розшук зниклих безвісти та встановлення особи загиблих.
Отже, отримані зразки можуть бути використані, зокрема, для підтвердження особи полеглого захисника за допомогою ДНК-тесту.
Відповідно до законодавства, під час воєнного стану ДНК-зразки в обов’язковому порядку відбирають у військовослужбовців. Така вимога також поширюється на поліцейських, членів добровольчих формувань територіальних громад та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту.
З 2025 року в системі Міноборони налагоджено повний цикл роботи з біологічними зразками — від їхнього відбору до зберігання, — військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту.
Як проходить збір ДНК
Збір ДНК не проводиться одночасно для всіх військовослужбовців. Це поетапний процес, який організовують у навчальних центрах і військових частинах.
Для забору ДНК-зразків застосовується безпечний неінвазивний метод — взяття клітин із внутрішньої поверхні щоки (букального епітелію). Це здійснюється шляхом притискання аплікатора 10-20 разів.
Щоб пройти процедуру, військовослужбовець має:
- написати заяву про відбір біологічного матеріалу зі згодою на обробку персональних даних;
- посвідчити свою особу та заповнити реєстраційну картку;
- пройти інструктаж;
- самостійно, але у присутності та під контролем уповноваженої особи, відібрати зразки, шляхом притискання стерильного аплікатора до внутрішньої поверхні щоки.
Після відбору матеріал одразу поміщають у спеціальний контейнер із ДНК-набору. Відомості про здійснення процедури вносять до військово-облікових документів і обліково-послужних карток військових.
Крім того, формується комплект супровідних документів, який надає можливість простежити кожен зразок від моменту відбору до моменту можливого використання.
Надалі відібрані зразки передаються до Центру обліку геномної інформації для зберігання.
