Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Як за півмільйона чорні піарники намагалися знищити репутацію IT-консультанта

З відходом читачів у мережу туди ж пішли і ЗМІ. Онлайн-журналістика стала швидше друкованих видань і телебачення. Але за швидкість поширення інформації довелося платити зниженням якості публікацій.

Як за півмільйона чорні піарники намагалися знищити репутацію IT-консультанта

Фейки і маніпуляції в інтернет-ЗМІ стали буденністю. Чорні піарники та політтехнологи отримали цілий набір нових інструментів.

Про те, як це працює і як не стати жертвою подібних атак, ми поговорили з Петром Охотин, – політичним консультантом, радником Фундації Відкритий діалог, співавтором книги Виграти вибори: покрокова інструкція.

Фейки і соціальні мережі

Основним середовищем проживання фейків і маніпуляцій стали соціальні мережі, а джерелами – новинні сайти, які не мають ніякого відношення до офіційних ЗМІ.

Ця гримуча суміш зіпсувала репутацію багатьом публічним людям та завдала майнову шкоду тисячам комерційних організацій. Справа в тому, що фейкові новини з емоційними заголовками отримують тисячі репостів у соцмережах за лічені години.

Особливо, коли питання стосується расової або національної приналежності, виборів, соціального протистояння, тих чи інших груп у суспільстві, віри чи сексуальної орієнтації.

– Робота з негативом за допомогою соціальних мереж дуже зручна для нечесних на руку медійників. Частиною технології є створення двійника відомого видання та заповнення його схожим контентом. Далі розміщується замовний матеріал, який стилізований під подачу реального видання, хоча насправді є вкиданням. Після запускається реклама публікації.

Орієнтування дозволяє направити повідомлення максимально адресно: за місцем розташування установи, або навіть за місцем проживання адресата. Таким чином, людина, яку замовили, може навіть не підозрювати, що з ним активно працюють. А негативну інформацію про нього отримують як потенційні або реальні партнери, так і організації, які приймають рішення по бізнес-питанням, – говорить Петро Охотин.

Чорна кампанія

– Гарним прикладом медіа-атаки можна вважати публікацію на сайті Антикор з заголовком Витік даних з SoftServe: банда кібершахраїв роками зливає дані компаній наймачів та зачищає інтернет.

У статті автори згадують реальну історію хакерської атаки на велику компанію, але без всяких аргументів горять про причетність до цього злочину IT-консультанта Сергія Шиндера.

Таким чином, чорна кампанія проти репутації конкретної людини зав’язується з органічною інформаційною хвилею про реальну подію. Так, ім’я жертви поміщають у негативний контекст. Це можна назвати інформаційним тунелем. Якщо люди будуть цікавитися подією, то будь-яка пошукова система їм обов’язково знайде за ключовими словами описану публікацію.

Сам же Сергій Шиндер в інтерв’ю журналу ФОКУС заявив, що взагалі ніколи не співпрацював з SoftServe, але це не завадило замовникам медіа-атаки тиражувати свій матеріал на безліч інших сайтів.

Раніше було складно підрахувати вартість подібних інформаційних вкидань та ціни на розміщення на подібних ресурсах знали тільки люди, які постійно працюють у медіа-сфері, але зараз можна легко знайти розцінки на сайті PRNEWS.io.

Зауважте, що мова йде саме про вкидання, а не про політичну рекламу або партнерські матеріали, оскільки ряд сайтів не має ніякого відношення до ЗМІ і не зареєстровані на території України. Це повністю виключає можливість офіційних та легальних комерційних взаємовідносин з їх власниками.

Ціна питання

– Яскравим прикладом зі згаданих на сайті ресурсів можна вважати Інформатор. Це ЗМІ пережило три реінкарнації: до Революції гідності – це був сайт c доменом informatory.su (.SU – Радянський Союз).

Потім його перейменували в informator.news, але рішенням суду і цей домен був заблокований на території України за порушення законодавства. Зараз же цей інформаційний портал розміщується на informator.press.

  • Як за півмільйона чорні піарники намагалися знищити репутацію IT-консультанта
  • Як за півмільйона чорні піарники намагалися знищити репутацію IT-консультанта
Як за півмільйона чорні піарники намагалися знищити репутацію IT-консультанта / 2 фотографии

Ні в одному з державних реєстрів це доменне ім’я не прив’язане до ЗМІ, фірми або фізособі, яка зареєстрована чи постійно проживає в Україні.

При цьому на PRNEWS.io його позиціонують, як україномовний інформаційний портал, що освічує останні події України та світу.

Далі в описі говориться, що ЗМІ працює на інформаційному ринку з 2015 року, що не відповідає дійсності: сам проект існує з 2013-го, але ніколи не був зареєстрованим ЗМІ.

Ціна за розміщення на інформаційному порталі становить 2863,22 грн. І є цілий список додаткових опцій:

  • доплата за політику – 1548,47 грн;
  • написання (мається на увазі стаття) – 1168,66 грн;
  • переклад тексту – 1460,82 грн;
  • +1000 переглядів – 2921,65 грн;
  • рерайт – 584,33 грн;
  • написання експертом (на сайті не уточнюють яким саме і в якій галузі) – 7304,12 грн.

Таким чином, джинса на політичну тему написана експертом сайту Інформатор з тисячею переглядів обійдеться замовнику приблизно в 15 тис. грн.

Матеріал з голосним заголовком Банда російсько-українських IT-шахраїв, яка роками обманювала та розоряла десятки відомих компаній і стартапів в усьому світі обійшовся замовникам мінімум у 10 тис. грн, оскільки його додатково розмістили на сторінках Інформатора в соціальних мережах.

– Чорний ринок заказних матеріалів дозволяє розміщувати рекламні оголошення навіть через так званих дропів. Це люди, які дають дані своїх карток для оплати реклами. Людина, зазвичай це люди з низьким заробітком, отримує відсоток від обсягів. Кіберполіції України веде кампанію про небезпеку стати дропом та про можливе покарання.

Але, на жаль, любителів легкої наживи це не зупиняє. Таким чином, замовника кампанії складно встановити навіть якщо знайдений власник рахунку, з якого списані гроші на рекламу в соціальних мережах. І це ми ще не говоримо про використання біткойнов і даркнета.

Антирепутація

Першоджерелом та автором кількох рерайтів про причетність Сергія Шиндера до незаконної діяльності стало дуже відоме в Україні видання Антикор. У середовищі медійників його зараховують до плеяди топових чорнушних сайтів.

Щогодини на ньому публікують викриття і розслідування, але без будь-яких фактів та вагомих доказів. Не пов’язує з реальністю ці матеріали і їх авторство, оскільки статті на Антикор підписані вигаданими персонажами.

З Антикор судилася навіть АТБ – найбільша мережа супермаркетів в Україні. Що вже там говорити про приватних осіб та цілій низці дрібних компаній. Велика частина позовів про захист честі, гідності та ділової репутації була задоволена.

Подібні фінансові витрати вписані в бюджет. Навіть дорогі сервера за межами країни і захист від DDOS-атак. У Антикор є свій читач, якому плювати на інформаційну гігієну та новомодний факт-чеккінг.

ЗМІ замінюють цій публіці гостросюжетні романи та детективи. І саме ці люди є основними розповсюджувачами інформаційних вкидань та фейків у соціальних мережах.

Але не вони основне зло. І навіть не сам Антикор, а замовники – чорні піарники та політтехнологи. Вони оплачують всю вакханалію, яка збільшується в медіа-просторі.

Антикор не найдорожчий інструмент: новина від $150, а розгорнута стаття буде опублікована приблизно за $500. Власники дозволяють собі війни в судах з жертвами чорних піар-кампаній за рахунок стабільного потоку платних публікацій. Редактори сайту готові ставити, що завгодно, згідно прайсу.

– Насправді, дуже складно провести межу, де журналіст розміщує оціночне судження, а де – наклеп за гроші. Автори статей легко посилаються на таємні джерела і вживають слова на кшталт: мені здається, я думаю.

Це один з елементів постправди, своєрідна дірка в системі свободи слова, коли нечисті на руку замовники і спецслужби користуються журналістикою для досягнення своїх цілей.

Аналогічна ситуація і на подібних, але більш дрібні сайтах. Різниця лише в потоці і тому, що Антикор був свого часу офіційно зареєстрованим ЗМІ.

Скільки коштував Шиндер

Відповідно до доступних даних з сайту PRNEWS.io, вартість чорної кампанії проти Сергія Шиндера становила 350- 500 тис. грн.

Розкид в 150 тис. грн можна пояснити тим, що не завжди чорні піарники та політтехнологи можуть поставити матеріал на конкретний сайт через одного або навіть двох посередників.

Також, слід зауважити, що офіційні ЗМІ підвищують вартість за дуже вже брудні матеріали, як це було в нашому випадку, не думаю що треба писати про те, що в нашому випадку були офіційні ЗМІ, на мою думку, їх не було. Так вони перекривають ризики на випадок судових витрат.

– Єдиний спосіб захисту від атак – робота з повним образом, позиціонуванням. Якщо про вас в інтернеті немає нічого – це рай для ваших конкурентів. Вони розмістять негативні матеріали на найдешевших сайтах, а пошуковики підтягнуть їх у результати пошуку просто через те, що про вас немає згадок на авторитетних сайтах.

Людину, про справи і ініціати якого знають, чия біографія не раз озвучувалася в інтерв’ю, дуже дорого знищувати. Фактично, ваша публічність – це ваша безпека. Не бійтеся створювати про себе міфи: так роблять всі зірки.

Завдання в медіа-атак можуть бути різні, але в першу чергу реагувати потрібно з холодною головою, щоб не погіршити ситуацію.

Варто розуміти, що виконавцям ви байдужі. Тому, співробітники більшості сайтів і ЗМІ завжди відкриті до діалогу. Іноді вистачає банального листа без погроз та величезного тексту від адвоката.

Не всі такі досвідчені бійці в медиа-середовищі, як Антикор. Більшість видалять або внесуть правки в брудний матеріал при правильній побудові діалогу.

Чорні кампанії в 100% випадків дуже короткі. Мета запустити інформацію і не засвітити самого замовника, тому редактора і навіть посередники не перебувають ні в яких стабільних ділових відносинах із замовниками, а ось жертва – це зовсім інша справа. Людині або компанії із зіпсованою репутацією потрібно жити і працювати далі.

– Якщо раніше негативні кампанії стосувалися політиків, то останнім часом все частіше атакують підприємців. Зокрема, з IT-сфери. Цілі меркантильні: відібрати замовлення, посварити з інвесторами і партнерами.

У разі ситуації Сергія Шиндера, за яким велася чорна медіа-кампанії, чітко видно механізм реакції: по-перше, аналізується джерело. На цьому етапі стає зрозуміло, що матеріал – розміщений на замовному джерелі, без вказівки автора. Це відрізняє його від розслідування.

Далі – комунікація. Підприємець особисто контактує з авторитетними ЗМІ, не ховається, і дає можливість журналістам авторитетного ЗМІ задати незручні запитання. Відкритість – це козир у боротьбі з анонімними чернушниками.

Репутація завжди була важливою для людини та бізнесу, але ще ніколи вона не була такою тендітною і вразливою, як у наш час. Нам нічого не залишається, окрім як адаптуватися і прийняти нові правила гри.

Зараз репутація – це процес, а не щось статичне і залізобетонне. Багатьох це лякає, але швидкість сучасного світу дозволяє ранам від будь-яких медійних укусів гоїтися досить швидко.

В Україні хакери зламали ряд сайтів

Раніше ми писали, що в Україні хакери зламали ряд сайтів держорганів і поширили фейки.

Так, на сайті Вараської міськради (Рівненська область) з’явилось повідомлення про нібито викид радіації на Рівненській атомній електростанції.

А на сайті поліції Львівської області поширили фейк про загибель трьох бійців ЗСУ.

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-01-29 23:11:55