Новини Чернігова

Як відбувались перші бої навколо Чернігова та яке значення мало місто для росіян?

Контроль над містом необхідний був для наступу на Київ, а Чернігів у випадку захоплення мав стати для російських військ таким собі логістичним хабом на пів дорозі до столиці. Так про стратегічне значення Чернігова для росіян каже офіцер оперативного командування “Північ” Олександр у першій серії документального фільму “Битва за Чернігів”.

“Втримавши Чернігів, ми втримали напрямок блокування Києва з півночі й сходу”

У перший день повномасштабного вторгнення росіяни поспішають просунутися якомога далі. Українським військовим же доводилося підривати деякі мости, аби направити росіян у “потрібне русло”.

“На жаль, ми підірвали багато мостів, ми змусили їх зійти з основних доріг, ми змусили їх зайти в поля, тоді якраз була відлига, була нульова температура, і, можливо, це спрацювало, бо вони загрузли повністю в болотах, де ми їх легко діставали”, — розповідає командир 1-ї танкової бригади та Герой України Леонід Хода.

Леонід Хода
Леонід Хода. ФОТО: Суспільне Чернігів

Каже, що за першочерговим планом Збройні Сили України мали тримати оборону на лінії “Ріпки-Городня”. Через стрімке просування росіян коригувати його довелося вже у перший день.

“План оборони він трохи по-іншому був. Але слава Богу, що ми відійшли від нього. Можливо, був би трохи інший результат. Якщо подивитись відстань від Чернігова до державного кордону – там одна дорога. І на цій дорозі ми, як би це не було прикро визнавати, але з такою ордою, ми не готові були воювати з ними в чистому полі, бо нас би просто змели. І ми б втратили і людські, і технічні ресурси. Вони б зайшли в Чернігів дуже легко”.

Росіяни давили силою й тому частково довелося віддати свою територію, і вже малими групами завдавати їм шкоди, знекровлюючи їх основні підрозділи.

“Так, вони бомбили Чернігів, але нам потрібно було витягнути їх на себе, розтягнути їхні логістичні ланки, відтягнути трохи. У нас була ціль різати їхні логістичні з’єднання, підвіз боєприпасів”.

“Це війна”

24 лютого зустрічати росіян вже біля Чернігова висунулися підрозділи 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Надвечір того дня, на дорозі на Ріпки, російські підрозділи, які до цього маршем пройшли десятки кілометрів, потрапляють у засідку.

“Вранці 24 лютого ми отримали наказ на висування у Чернігів, прибули у місто. Спочатку у нас були місії з прикриття артилерії, щоб зупинити противника на підступах. Тобто, працювали наші “Гради”, а ми забезпечували та прикривали їхні фланги”, — розповідає командир відділення Михайло.

За словами командувача обороною Чернігова полковника Дмитра Брижинського, завдяки вдалій роботі артилерії та розвідки їм вдалося стримати наступн на Ріпкинському напрямку.

Дмитро Брижинський
Дмитро Брижинський. ФОТО: Суспільне Чернігів

“Підрозділи артилерії почали працювати, почала працювати артилерійська розвідка. І оцей напрямок ми стримали. В основному внаслідок дії засідок. Там хлопці молодці. Перед цим буквально за тиждень ми проводили демонстраційні дії та висувались на ці рубежі. За Ріпками така болотиста місцевість і механізована рота туди висувалась. Місцевість знали й завдяки цьому, танкова бригада цю навалу стримала”.

Про роботу артилерії командир відділення Михайло розповідає так:

“Ми якраз стоїмо на перекурі, боєприпаси заряджаємо і чуємо, як наші реактивні системи вже почали працювати, випускати по повному пакету снарядів. Ми питаємо у “Крєпиша” (Командир механізованої роти Сергій Телушков, який загинув 25 лютого поблизу Рівнопілля, — ред.): “Що це коїться?”. Він відповідає: “Це війна”.

Командир відділення Михайло
Командир відділення Михайло. ФОТО: Суспільне Чернігів

Одна за одною 1-ша танкова бригада знищує дві передові колони росіян.

“Ми вже знали, що їхня ротно-тактична група їхала посилена танками, на повних парах. Ми тоді відтягнули танки, поставили танкову роту в засаду. А командиру батальйону ми поставили завдання, підпустити та дати команду на роботу артилерії. І ми спочатку почали артилерією, а вже під шумок артилерії, перша їхня колона з фронту була знищена з танку практично повністю”, — каже Леонід Хода.

Друга колона пішла тим самим шляхом, а полонені росіяни потім розповідали, що їхні командири казали їм, що розбита російська техніка на трасі є українською.

Спалена російська техніка
Спалена російська техніка. ФОТО: Суспільне Чернігів

“Тим же шляхом пішла їхня друга колона, коли полоненого взяли, того дурня запитали, типу «А чого ви лізли?». Він відповідав: «Нам сказали, що це укропівські танки розбиті». Вони навіть брехали своїм, щоб ті не боялись, і практично в тому ж місці через пару годин ми другу колону знищили”, — говорить Хода.

Бій колона на колону

Під час бою на допомогу основним силам вирушив резерв під керівництвом підполковника Артема Лінькова.

“Ми були з першого дня на селі Киїнка, виїзд на аеропорт Шестовиці. Поступає команда офіцера з “Півночі”, і він каже: “Іде колона зі сторони Гомеля, пішов бій і щось там негаразд в наших хлопців, йде провисання по обороні!”. Не встигли завчасно перейти до оборони. І ситуація, чи ми їх, чи вони нас, була доволі суперечлива. Зустрілись дві колони, пройшов зустрічний бій і незрозуміло, хто кого”.

Артем Ліньков
Артем Ліньков. ФОТО: Суспільне Чернігів

Спочатку у підпорядкуванні Артема Лінькова було три танки, але дві машини по ходу зламалися і він один доїхав до блокпоста біля повороту на Халявин.

“Там хлопці з 1-ї танкової. Кажу, поїхали, треба допомогти хлопцям, щоб хоч когось живого витягнути. Вони кажуть, зараз будуть дві БМП з піхотою, ми тобі їх дамо. Я вирушив на танчику, з двома бехами й ми трьома машинами поїхали”.

Як тільки Артем Ліньков з бійцями під’їхав на місце бою, то одразу побачив розбиті колони та підбиті БМП.

“Дивлюсь, стоїть БМП отак на мене дивиться. Я навіднику кажу: “Бачиш БМП? Вогонь”. Він такий: “Що, справді стріляти по БМП?”. Так, справді, це ж не мішень! Він зробив постріл з цього танку, башта злітає. Кажу механіку, йди одразу в сторону, пішли в сторону. Стоїмо, чекаємо, що буде далі”.

Російський броньований автомобіль"Тигр"
Російський броньований автомобіль “Тигр”. ФОТО: Суспільне Чернігів

Окрім БМП у розбитій колоні були згоріла вантажівка та броньовик “Тигр”.

“Приїхали туди, біля КАМАЗа валявся мертвий російський солдат. Далі вже почали дивитись техніку. Підходжу і до всіх одна фраза: “Вбиті, поранені, живі є?”. Якщо є, то здавайтеся, якщо ні, то кидаю гранату. Тиша, добре. Відкриваю десантні люки, нікого немає. Один Тигр був заведений, робочий, хлопці з піхоти його забрали”.

Артем Ліньков з побратимами забрали трофейну БМП-2 розвідки морської піхоти.

“Викотив на дорогу, кажу хлопцю танкісту: “Їдь попереду, бо у тебе є наш прапор”. А в мене ж нічого, тільки кружечки ці російські, бо мене точно завалять свої”.

У перший день вторгнення у полон здається розвідувальний взвод 74 мотострілецької бригади Росії.

Допит полоненого заступника командира розвідувального взводу росіян Костянтина Буйнічева 24 лютого:

Біля Чернігова 24 лютого російські війська зупиняють на лінії Великі Осняки-Седнів – це приблизно 25 кілометрів від міста.

Читайте також

“Думали, що це був ядерний вибух”: як росіяни розпочали наступ на Чернігівщину

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Джерело: Суспільне мовлення України
2022-12-05 14:08:03

Магазин Автозапчастин м.Ніжин