Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Як працює локдаун у світі і де він дав результат

Нині в Україні є ймовірність того, що найближчим часом держава повернеться до значних карантинних обмежень, схожих на ті, що були у березні.

Ми й досі не знаємо, які саме кроки готова зробити влада, але подібний тренд спостерігається у всьому світі. Багато країн вдруге “зачиняються”, щоб протистояти розповсюдженню Covid-19.

Навіть ті держави, де не вели значної боротьби з розповсюдженням хвороби, починають запроваджувати обмеження.

Але чи всі вже отримали результат від цього методу протистояння коронавірусу?

Карантин на результат

Так званий локдаун запроваджується у країнах для того, щоб зменшити розповсюдження захворювання та зробити його більш контрольованим.

Інакше система охорони здоров’я будь-якої країни просто не витримає. На початку пандемії ми бачили європейські країни, в яких медики опинялися на межі вибору – кого рятувати, а на кому “ставити хрест”.

Нині ж ми бачимо, що держави, як-от Іспанія та Італія, добре вивчили урок на початку пандемії і готові робити все, аби “збити” криву добових випадків зараження.

Іспанці навіть під час пандемії не полишали спроб зустрічатися зі своїми друзями за чашечкою кави або під час прогулянки. Звичайно, влада не могла вічно закривати на це очі, адже наприкінці серпня щоденна кількість хворих почала стрімко зростати.

На початку жовтня добова кількість хворих стабільно перевищувала 10 тис. Тому владі не залишалося нічого іншого, як запровадити жорсткі обмеження.

До травня 2021 року в Іспанії діятиме загальнонаціональна комендантська година. Вона діє з 23.00 до 6.00, однак очільники регіонів самі можуть визначати час початку та завершення комендантської години та закривати кордони.

Протягом дії обмежень люди можуть виходити на вулицю, лише якщо їм необхідно купити медикаменти, працювати або доглядати за дітьми та літніми людьми.

Звичайно ж, якщо в регіонах комендантську годину зменшать буквально до однієї години, то центральна влада просто так цього не подарує.

Також до обмежень додається обов’язкове носіння масок навіть на відкритому повітрі та заборона на збори більше шести осіб. Такий карантин може здатися комусь занадто радикальним, але він дає значні результати.

З початку листопада добова кількість випадків захворювання стабільно знижується, і наприкінці місяця – менше 10 тис. хворих щодня.

Подібні обмеження є й в Італії. Там заборонено виходити з дому без маски на обличчі, яка повністю закриває рот та ніс, а також запроваджено комендантську годину.

Є там й поділ на зони, подібний до того, який діє в Україні. Однак обмеження у них набагато жорсткіші. Наприклад, у жовтих зонах в Італії ресторанам та кафе дозволяють працювати лише до 18.00, а кінотеатри, театри та фітнес-клуби взагалі не працюють.

Але це також дало значний ефект. На початку листопада в Італії фіксували більше 30 тис. випадків Covid-19 щодня, а наприкінці місяця ця цифра зменшилася до 16 тис.

Менше обмежень, більше контролю

Під час пандемії було немало таких країн, які відверто нехтували запровадженням карантину. Білорусь, Бразилія (окремі штати), Південна Корея, Швеція – це далеко не повний перелік країн, які тривалий час залишалися без обмежень під час пандемії.

Одним з найуспішніших прикладів у світі є Південна Корея, яка майже не запроваджувала обмежень, та й досі добре протистоїть поширенню захворювання.

Пов’язано це з кількома факторами. По-перше, жителі країн Азії вже давно призвичаїлися до носіння масок не лише за наявності симптомів хвороби, але й для профілактики.

По-друге, у Південній Кореї працює чудова система розслідувачів. Кожного хворого на коронавірус ізолюють в урядових притулках, а інформацію з їхніх смартфонів та кредитних карток використовують для того, щоб відстежити нещодавні маршрути хворих, знайти контактних осіб та попередити їх про небезпеку.

Важко хворих пацієнтів госпіталізують, а людей без ознак захворювання можуть попросити залишатися вдома і наглядати за ними за допомогою спеціального додатка. Ці заходи дають можливість тримати кількість хворих на достатньо низькому рівні.

– Діагностична спроможність є ключовою для контролю епідемій. Відстеження контактів також дуже впливає на це, як і необхідність ізоляції пацієнтів, – каже про ситуацію у Південній Кореї інфекціоніст Університету Нового Південного Уельсу Райна Макінтайр.

Та навіть у цій країні почалося зростання кількості нових захворювань. В листопаді фіксували приблизно 500 випадків на день, що є досить великим стрибком для Південної Кореї, де часто цей показник не перевищував двозначних чисел.

Тому й там запроваджують нові правила соціального дистанціювання, через які кількість одночасних відвідувачів кафе, церков, клубів тощо має зменшитися на дві третини від максимальної ємності закладів.

Ще одним важливим прикладом є Швеція, яка тривалий час не запроваджувала жодних обмежень, а лише рекомендації для того, щоб вберегти економіку.

Однак дуже скоро держава почала змінювати свою риторику. У червні керівник Державного агентства з питань охорони здоров’я Швеції Андерс Теґнел заявив, що рішення не запроваджувати локдаун було хибним.

– Якби перед нами знову постала схожа хвороба, то з урахуванням того, що ми знаємо про неї сьогодні, ми б зупинилися десь посередині між тим, що зробили через коронавірус Швеція і решта світу, – сказав тоді Теґнел.

Та зараз ситуація виходить з-під контролю настільки, що навіть країнам, які були проти карантину, доводиться застосовувати обмеження.

Результат забарився

Швеція вже задіяла нові рекомендації для громадян, згідно з якими бажано уникати закритих приміщень, поїздок у громадському транспорті, відвідування вечірок.

Однак вони не дають значного результату, і протягом листопада кількість щоденних випадків Covid-19 зросла з 1-2 тис. до 6-7 тис.

Ще один негативний приклад результативності у боротьбі з коронавірусною хворобою – Бразилія. Наприкінці лютого в країні зареєстрували перший випадок захворювання, але швидкої реакції не було.

Лише за кілька тижнів влада почала реагувати на розповсюдження хвороби – кордони закривали, людей, які нещодавно прибули з інших країн, ізолювали, деякі штати оголосили надзвичайну ситуацію.

Потім країну також поділили на зони, в яких діяли різні обмеження, залежно від ситуації з розповсюдженням коронавірусу. Однак президент Бразилії Жаїр Болсонару залишається противником локдауну і робить все можливе, щоб обмеження були якомога меншими.

Результати такого підходу “вражають”. Більше 6 млн хворих на Covid-19 та десятки тисяч нових випадків щодня.

Ще одним безрезультатним прикладом став локдаун у США, де динаміка чимось схожа на українську, проте з більшою кількістю “стрибків” захворюваності.

На початку пандемії там також рекомендували запровадити значні обмеження, яких дотримувалися у більшості штатів. Але з плином часу громадяни почали “вигорати” від заборон і почали масово порушувати їх.

Згадати хоча б передвиборчу кампанію президента США Дональда Трампа, під час якої на мітинги приходили тисячі людей і не дотримувалися навіть мінімальних правил безпеки.

Або ж пляжі влітку, які були під зав’язку забиті людьми без масок, школи, в яких на одного учня в масці був десяток без неї.

В середині листопада більшість штатів почали посилювати карантинні обмеження. Та питання, як їх дотримуються, й досі відкрите. Так, багато компаній й досі дозволяють працювати віддалено, але людям не так просто дотримуватися заходів безпеки.

Результати від нових обмежень є. У більшості штатів зменшилася кількість нових захворювань. Та попри це загальний показник в США лише зростає. Більше 167 тис. хворих за добу – страшна цифра навіть для Сполучених Штатів.

Головним в обмеженнях під час пандемії є не запровадження, а дотримання. Відбуватиметься воно завдяки свідомому підходу громадян до загрози чи завдяки жорстким діям влади – вже інше питання.

І невдовзі цей вибір доведеться робити й Україні. Головне – не запізнитися з обмеженнями.

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-12-01 18:12:19