Як не стати жорстоким під час війни: розмова з психологом

Наша постійна рубрика: розмова з психологом.

Час від часу ми публікуємо на нашому сайті розмову з ніжинськими психологами: питання, які турбують читачів, відповіді та поради фахівців.

Сьогодні запитання від читачів таке: «Коли я дивлюсь  жахливі кадри скоєних російських злочинів то відчуваю, що мені хочеться якнайгірше покарання для загарбників. Що потрібно робити, щоб не стати такими ж, як вони»?

Читачам MYNIZHYN.com дане питання коментує наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

Досить складне й емоційно «заряджене» запитання.

Так, війна та жорстокість безумовно впливають на будь-яку людину. Тому може проявитися цілий спектр емоційних явищ – від шоку та страху до гніву та люті, від суму та горя до відрази й огиди. Ці почуття є нормальною людською реакцією на трагічні події. Кожна людина може реагувати по-різному, адже це залежить від багатьох факторів, зокрема особистого досвіду, цінностей і переконань.

Перше, що варто зробити – зрозуміти свої почуття та прийняти їх.Реклама:

По-друге, щоб не уподібнитися до тих, хто скоює воєнні злочини, зберегти свою людяність. А тому – пам’ятати про цінність людського життя, адже кожна людина, незалежно від її національності, віросповідання чи політичних поглядів, має право на життя.

По-третє, пам’ятати, що війна – це трагедія для всіх сторін, а тому варто відмовитися від ненависті та агресії та не дозволяти собі опускатися до рівня жорстокості, навіть коли вона спрямована проти ворога.

Читайте також: Звикати до війни – це погано?: що говорить на це психолог

По-четверте, розвивати критичне мислення та перевіряти будь-яку інформацію, аналізувати її з різних джерел.

По-п’яте, оберігати власну ідентичність, не дозволяти війні зруйнувати свою особистість і власні цінності.

По-шосте, не залишатися наодинці зі своїми думками та переживаннями, а ділитися ними чи то з близькими людьми, чи то з друзями, чи за необхідності звернутися за професійною допомогою до психологів.

По-сьоме, варто знайти людей, у яких схожі цінності, щоб підтримувати одне одного у цей складний час.

Наостанок, важливо пам’ятати, що кожен з нас несе відповідальність за те, яким буде наше суспільство після війни.

Раніше ми писали: Інтерв’ю з психологом, арт-терапевтом – Іриною Савченко про біосугестивну терапію в Ніжині