Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Україна і світ

Як готувалися школи до 1 вересня і чи достатньо цього для якісного навчання

Навчальний процес сильно постраждав через карантин, який ввели, щоб запобігти стрімкому розповсюдженню коронавірусної хвороби.

Звичайно, дистанційне навчання сильно відобразилося на засвоєнні знань учнями та на батьках, яким доводилося більше часу приділяти навчанню дітей.

Нині навчальні заклади завершують підготовку до відновлення освітнього процесу у звичайному режимі.

Факти ICTV розповідають, що мають змінити в освітньому процесі, і чи вистачило часу на підготовку.

“Нормальне” навчання

Новий навчальний рік розпочнеться, як і раніше, 1 вересня. Виняток становитиме лише навчання для студентів перших курсів, початок якого запланували на 15 вересня.

Україна намагається повернути навчання у так зване нормальне русло.

– Навчальний рік почнеться в Україні 1 вересня. Нормальний навчальний рік. Це важливо. Тому що люди переживають. Є якісь спекуляції, маніпуляції, що всі будуть вчитися вдома, що соціалізація дітей не відбудеться… В нас навчальний рік почнеться з 1 вересня.

Ми вже провели всі необхідні заходи, наради. Ми запустили процеси в областях. Голови ОДА контролюють, – заявив в інтерв’ю Радіо Свобода прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Попри те, що влада і називає цей процес “нормальним”, таким його точно важко назвати. Хоча діти і ходитимуть до навчальних закладів, існуватиме низка обмежень.

Наприклад, у рекомендаціях головного санітарного лікаря Віктора Ляшка йдеться про те, що пересування учнів між класами потрібно мінімізувати і збільшити відстань між партами, зменшити кількість людей в класах тощо.

Звичайно, серед них є багато позитивних моментів, які мають урізноманітнити систему навчання в Україні. Так, за можливості дітям повинні проводити уроки на свіжому повітрі.

Головним За під час рішення про відкриття навчальних закладів було те, що діти мають соціалізуватися і контактувати з іншими. Однак кількість їхніх контактів буде значно зменшена.

Не виключають ситуації, коли класи можуть розділити, що хоч і грає на користь безпеки дітей, не дуже добре для їхньої соціалізації.

Рекомендації в освіті

Крім того, тривалий час у школах перевірятимуть рівень засвоєння того матеріалу, який учні проходили під час перших місяців карантину. І виникає питання: чи встигнуть пройти весь запланований матеріал на цей рік.

До цього додається і можливість введення карантинів в навчальних закладах, які потрапили у червону зону, що точно не сприятиме якісному навчанню.

Підготуватися нашвидкоруч

Для впровадження усіх рекомендацій в навчальних закладів було близько місяця, якщо виходити з дати публікації постанови головного санітарного лікаря.

Вона з’явилася 30 липня. Найімовірніше, саме з того часу навчальні заклади могли впроваджувати відповідні рекомендації.

Опубликовано Оленой Фіданян Четверг, 30 июля 2020 г.

Відповідальними за них зробили керівництво, а точніше директорів, деканів, ректорів тощо. На їхні плечі лягло ще більше навантаження.

Не варто забувати і про те, що на закупівлю засобів індивідуального захисту, встановлення антисептиків тощо необхідні кошти. І це могло стати проблемою для деяких закладів освіти.

Якщо в обласних центрах це, найімовірніше, не стане проблемою, то в невеликих містах в певний момент можуть просто не дорахуватися бюджетних коштів.

Директор приватної школи Мідгард Олег Попов розповів Фактам ICTV, що навчальному закладу загалом вистачило часу і коштів підготуватися, але це було не дешевим задоволенням.

– Нашій школі вистачило часу для запровадження рекомендацій, хоча ми керувалися не ними, а з червня готували школу до можливості знаходження дітей в малих групах, щоб не перетиналися молодша і старша школа.

Ми запустили другий вихід в школі, другий зал в кампусі, щоб харчування в молодшій і старшій школі було окремим. Складнощі були в організації роботи, в кількості витрачених ресурсів. Це – не просте і не дешеве задоволення, – розповідає він.

За його словами, жодної допомоги з підготовки до нового навчального року приватний заклад не отримав. Однак на певні поступки все ж пішли.

– Нам надали, правда ще не оформили, знижку на орендну плату на період карантину. Організацію заходів з розведення дітей, створення додаткових класів ніхто не фінансував, – сказав Попов.

Низка викликів

Під час запровадження рекомендацій до навчального процесу виникла і низка викликів, які врешті-решт можуть позитивно вплинути на загальну ситуацію.

У коментарі Фактам ICTV заслужений вчитель України Віктор Громовий заявив, що коронавірус може спричинити невідворотні зміни у системі української освіти.

Можливо, навіть, нинішня система повністю відійде у минуле.

– Ліквідація класно-урочної системи назріла саме для старшої школи. Як може бути нормальним навчання в класі, де 36-38 учнів, половина з яких демонстративно не хоче вчитися?  І лише шість нормально засвоюють курс математики, фізики тощо.

Найкраще, що сталося з українською освітою за останні 100 років – це карантин. Ми, нарешті, реально почали цим займатися, – розповідає Громовий.

Так, в Україні багато старих вчителів, які навряд чи захочуть адаптуватися до змін. Набагато простіше залишати все, як є, але найближчим часом пандемія і карантин диктуватимуть усім інші правила.

Жодних змін у процедурі навчання може і не відбутися і діти навчатимуться як і раніше. Однак найбільша небезпека криється у самому відкритті закладів освіти.

Всі чудово бачать, як українці дотримуються рекомендацій під час пандемії. І не варто очікувати, що в школах щось кардинально зміниться.

Діти самостійно не завжди слідують правилам, а якщо й вчителя закриватимуть на це очі, то дуже скоро ми побачимо збільшення кількості випадків захворювань.

І якщо в окремих школах фіксуватимуть спалахи захворювання, то не виключено, що невдовзі повернеться і повноцінний режим дистанційного навчання.

– Думаю, що в тих школах, в яких технічно неможливо ввести заходи зі зменшення кількості дітей в класах, виникатимуть спалахи захворювання. То, цілком можливо, що їх відправлять на карантин, – каже директор школи Мідгард.

Підготовка шкіл до 1 вересня: що змінилося і чи вистачило часу

Попри те, що в деяких дослідженнях говорять, що діти до 18 років менше схильні до зараження Covid-19, не можна виключати того, що вони можуть безсимптомно перехворіти. А за цей час підхопити інфекцію може хтось з членів сім’ї, інших учнів, вчителів.

Університетський коледж Лондона та Лондонська школа гігієни та тропічної медицини провели дослідження щодо того, як може розповсюдитися вірус із відкриттям навчальних закладів.

Згідно з даними, які отримали дослідники, збільшення кількості випадків буде настільки великим, що може призвести до так званої другої хвилі коронавірусу.

Однак цьому можна запобігти, якщо покращити систему тестування населення та відстеження контактів хворих.

Нині в Україні нарощують щоденну кількість тестів, що є правильною стратегію. Водночас з відстеженням контактів у нас все дуже погано.

Уряд усвідомлює цю проблему і готовий її вирішувати. Шмигаль вже заявив про те, що створення ефективної системи відстежування осіб, які контактували з хворими на Covid-19, є необхідністю для країни.

Доти залишається лише сподіватися на те, що учні та вчителі дотримуватимуться усіх рекомендацій і ми не побачимо нового спалаху інфекції.

Підготовка у світі

У багатьох країнах світу боротьба з коронавірусом була набагато успішнішою, аніж в Україні, почалося повернення до нормального життя.

Відкривалися і заклади освіти, до чого, як і в Україні, ретельно готувалися. Але не завжди благі наміри призводили до таких результатів.

До прикладу можна навести Ізраїль, який відкрив свої навчальні заклади вже у травні. Місцеві медики рекомендували дотримуватися соціальної дистанції, носити маски та змістити розклад деяких класів.

Дуже швидко після зняття обмежень справа в країни почали погіршуватися. Щодня фіксували все більше і більше нових випадків захворювання, зокрема серед учнів і вчителів.

Не лише відкриття шкіл вплинуло на погіршення ситуації. Експерти називали зняття карантину занадто швидким і об’ємним. Навряд чи таке станеться в Україні, адже у нас обмеження знімають поступово і навряд чи буде настільки сильний спалах від навчальних закладів.

Позитивні історії з відкриттям закладів освіти є у багатьох країнах Сходу, адже там звикли користуватися масками за найменших ознак захворювання.

В Японії попри протест батьків проти відкриття шкіл, це все ж зробили. Але там також дотримуються схеми рекомендацій. Тобто кожна школа сама вирішує, які заходи безпеки запроваджувати.

Школа

Серед загальних практик – вимірювання температури щокілька годин та чергування днів, в які учні ходять в класи, аби вони були напівпустими.

В європейських країнах, наприклад Німеччині, повинні відкритися всі школи. Але обмеження тут будуть дуже жорсткими.

Деякі навчальні заклади ставитимуть дуже жорсткі вимоги до гігієни, деякі планують зменшити кількість учнів в класах та час навчання. Однак у ФРГ ніхто не відкидає можливості повернення до дистанційного навчання, якщо це диктуватимуть умови.

Всі країни опинилися затиснуті між двома складними рішеннями. З одного боку необхідно поновлювати нормальне життя держави, з іншого – піклуватися про безпеку людей.

І до відкриття шкіл потрібно підходити вкрай обережно. Всі чудово розуміють важливість цього кроку, але досвід інших країн показав, що поспіх під час пандемії ні до чого хорошого не доводить.

Владислав Бомбела

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram



Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-08-28 18:15:26