“Як дітям пощастило, що вони потрапили у вашу сім’ю!”: як сім’я Ханіних переїхала до Ніжина з Харківщини і стала багатодітною

Через війну до Ніжина переїхало чимало внутрішніх переселенців. Є серед них навіть дитячий будинок сімейного типу з Харківщини. Це родина Ханіних-Брежнєвих, де батьки виховують п’ятеро дітей, четверо з яких — прийомні. Наше поверхневе знайомство з багатодітною мамою Ольгою Михайлівною відбулося на прийомі громадян у міського голови Олександра Кодоли понад рік тому. Жінка розповіла про свою родину і попросила сприяння місцевої влади у придбанні житла під будинок сімейного типу.

Цьогоріч, напередодні Дня матері, ми вирішили познайомитися з цією родиною ближче і поспілкувалися з пані Ольгою. Ця історія виявилася дуже щемливою…, — пише Nizhyn Post.

Пані Ольга народилася в Куп’янському районі на Харківщині. Після 9 класу вступила до Чугуєво-Бабачанського лісного технікуму, де отримала професію бухгалтера лісового господарства. Але серцем розуміла: це не її покликання. Хотіла бути вчителем, яка мама. Тому відразу після закінчення технікуму подала документи до Харківського національного педуніверситету імені Григорія Скороводи, де отримала спеціальність вчительки російської мови та зарубіжної літератури.

Повернулась у рідне село Мелове. Вийшла заміж. Народила двох синочків: Михайла та Богдана. Працювала завучем Меловської загальноосвітньої школи. Коли молодшому сину виповнилося два роки, очолила дитячий садок. А в 2019 році стала директоркою школи. У цей час обиралася районним депутатом.

Фото: Ольга Ханіна з дітьми

Загалом Ольга Ханіна має 26 років педагогічного стажу.

Згодом у навчальному закладі, де працювала Ольга Михайлівна, розпочалася реорганізація: спочатку понизили ступінь до гімназії, пізніше – до початкової школи. Керівниця робила все можливе, щоб навчальний заклад взагалі не закрили: по-перше, було шкода сільських діток, які тут навчалися; по-друге, директорка разом з чоловіком Юрієм Федоровичем (він у всьому був її першим помічником) вклали у школу багато сил та фінансів: робили ремонти, наводили лад на прилеглій території. Сільська школа виглядала, мов лялечка…

Коли ЦЕ сталося, пані Ольга довго не знаходила собі місця. Одного разу чоловік не витримав: “Якщо ти не можеш жити без школи, тоді нехай школа буде у нас вдома”. Так у Ханіних визріло рішення організувати дитячий будинок сімейного типу.

Взялися за облаштування кімнат, придбали меблі. Зробили для майбутніх вихованців гарні умови. Будинок Ханіних площею у 100 квадратів перетворився на таку собі міні-школу.

Пройшли курси, зібрали необхідні документи. Скільки буде діток, не знали. Незабаром їм зателефонували з Харкова: “З’явилися діти-сироти”. І вони поїхали…

Фото: Діти Ольги

Знайомство відбувалося під наглядом психолога та вихователя. Ханіних попередили, щоб відразу не сподівалися на позитивний результат, адже діти: 10-річна Юлія, 9-річний Віталій, 6-річний Даніл, 4-річна Дар’я – осиротіли лише кілька днів тому. Але переживання були марними: в процесі спілкування найменша дівчинка сіла прийомній мамі на коліна. А коли прощалися, Ольгу Михайлівну обійняла Юля – вона як старша прийняла рішення за себе і своїх братів та сестричку. І вже незабаром дітей забрали додому…

Першою Ольгу Михайлівну назвала мамою старшенька Юля, коли на другий день після приїзду вони разом поралися на кухні. Потім — Віталій і найменші.

Пані Юрія почали називати татом пізніше. Він і не наполягав: хай буде так, як буде. Схочуть – самі назвуть. Рідні сини Ханіних Михайло (зараз 24 роки) та Богдан (13 років) появу у родині двох братиків та двох сестричок сприйняли з розумінням.

“Нещодавно в чоловіка був день народження. Діти записали для нього щемливе відео, де називають рідним татусем. Взагалі вони виявилися напрочуд лагідними, можуть просто так підійти обійняти, поцілувати. Хлопчики в тому числі”, – розповідає пані Ольга.

Фото: День народження в родині Ханіних-Брежнєвих

Але щастя багатодітної родини Ханіних-Брежнєвих через кілька місяців затьмарила війна…

“24 лютого у нашого сина Богдана був день народження. Ми планували його привітати, влаштувати невеличке застілля. Але не сталося… Коли будинок задрижав, діти заховалися під ліжко. Світло зникло. Коли чоловік зайшов до будинку, діти вхопилися за нього, плачуть. А він їх обійняв і промовив: “Я вас ніколи не покину. Ви всі мої!”, — зі сльозами на очах пригадує Ольга Михайлівна.

Спочатку родина не збиралася виїжджати. Але згодом зрозуміли: треба рятувати дітей! Почали шукати, куди. Поблизу Харкова нічого не знайшли. Волонтери запропонували два варіанти: Полтава або Ніжин. Вибір свідомо зробили на користь останнього, оскільки мати Ольги Михайлівни родом з Борзнянського району, і в дитинстві дівчинка перебувала на канікулах у бабусі та дідуся.

Коли виїжджали з Харківщини, свійську тварину продали за безцінь. Зараз в селі, яке розташоване в 200 метрах від кордону з росією, два роки немає світла. Воно поступово заростає бур’яном. Тут в основному залишилися пенсіонери. В село навіть гуманітарку не доставляють. Будинок Ханіних частково пошкоджений, зараз їхати туди небезпечно.

З жовтня 2022 року багатодітна родина з Харківщини перебуває у Ніжині. Місто їм дуже сподобалося: спокійне, чисте, охайне. Багато церков.

Винаймають трикімнатну квартиру. Але місця усе рівно замало. Діти сплять по двоє. Їдять на підлозі у великій кімнаті, бо за одним столом на кухні не вміщаються. Мрія багатодітної мами – всією родиною сісти за один стіл, як це було вдома.

Всі діти, крім дорослого Михайла, навчаються у Ніжинській школі №10: Богдан – у 7-му класі, Юля та Віталік – в 6-му, Даня з Дашулею — першачки.

Діти поступово адаптуються, вже знайшли собі друзів. Оскільки сидіти без діла не звикли, всією родиною працюють на городі, який орендують. Обробляють 10 соток. Дітки теж допомагають. Навіть найменшим знаходиться робота: збирають картоплю та колорадських жуків.

Фото: Родина Ольги

“Вдома для дітей було роздолля. Приміром, пасуть гусей і тут же у бадмінтон грають. У всіх були велосипеди, лижі. Взимку, як впораємося по господарству, всі разом поспішаємо з санками на горку. Придбали два басейни, які влітку встановлювали на подвір’ї. До наших дітей долучалися сусідські. Виходила чимала весела команда. Цілими днями дітлахи плескалися у тих басейнах. Гамір стояв неймовірний.

Якось сусідка, спостерігаючи за цим дійством, сказала мені: “Як дітям пощастило, що вони потрапили у вашу сім’ю!” Дійсно, дітям пощастило з нами, а нам – з дітьми. У вересні виповниться три роки, як ми їх забрали. А таке враження, ніби все життя разом”, – наголошує багатодітна мама.

Але це не означає, що життя наповнене виключно веселими моментами. Діти вимагають неабияких догляду та уваги, хворіють, батьки допомагають їм робити домашні завдання, привчають до хатніх справ.

Фото: Діти Ольги

У попередній родині діти не голодували, але й не шикували. Їхньою улюбленою стравою були макарони з майонезом. А ще вони полюбляли магазинні напівфабрикати.

Одного разу Віталік схопив маму Олю за руку, коли проходили повз кіоск з вуличною їжею: “Хочу сосиску в тесті!”. Мама відповіла, що буде негарно, якщо вона купить фастфуд тільки йому одному, а щоб нагодувати всіх, потрібні чималі кошти. Тому з ситуації вийшли таким чином: накупили необхідних інгредієнтів і вдома наробили досхочу сосисок у тесті. Всім сподобалося!

Тепер Ольга Михайлівна готує для люблячої родини сосиски в тесті, роли, вареники з картоплею, пиріжки, піцу. Діти залюбки допомагають мамі на кухні…

Фото: Гарний урожай

Не можемо не запитати у пані Ольги, чи є намір поповнити родину. Виявляється, бажання взяти на виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, подружжя Ханіних не полишає. 1 березня 2022 року були оформлені документи ще на п’ятьох дітей. Але через війну процес призупинили. Згодом біологічна мама отямилася, і діти залишилися в сім’ї.

Ми розпитали начальника служби у справах дітей Ніжинської міської ради Наталію Рацин, чи вирішується питання, яке порушила Ольга Михайлівна на прийомі у міського голови. Зі слів Наталії Борисівни, з моменту звернення справа знаходиться на контролі у даної служби, є суттєві зрушення, адже і служба у справах дітей, і місцева влада зацікавлені у тому, щоб дитячий будинок сімейного типу Ханіних не тільки працював у гарних умовах, а й розширювався: на Чернігівщині чимало дітей, котрі потребують батьківського піклування. Про кінцевий результат справи обов’язково буде повідомлено.

Сподіваємося, що все вийде, і згодом ще кілька діток придбають нову щасливу родину у Ніжині.

Автор: журналіст Nizhyn Post Валентина Савчук

Фото з сімейного альбому родини Ханіних-Брежнєвих

Як повідомяв MYNIZHYN,  Всесвітній день медичних сестер в календарі професійних свят на 2024 рік — 12 травня. Хоча фактично святу вже більше ста років, офіційно воно було засновано тільки в 1971 році. День медичної сестри відзначається з моменту об’єднання сестер милосердя з 141 країни в професійну громадську організацію — міжнародну раду медичних сестер. До цієї дати MYNIZHYN поспілкувався зі старшою медсестрою поліклінічного відділення Ніжинської міської лікарні Надією Карпенко.