Як бодікамери захищатимуть права і військових ТЦК та СП, і військовозобов’язаних: думка правозахисників
1 вересня 2025 року всі представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які працюють у групах оповіщення, використовують нагрудні бодікамери.
Чи дійсно цей крок посилить захист прав людини? Чи зменшить маніпуляції в інформаційному просторі? Чи справді зробить прозорішим і більш людиноцентричним процес мобілізації? А про які чутливі «червоні прапорці» не варто забувати власникам цього відео і розпорядникам інформації, котра там відзнята?
АрміяInform запитала про це думку правозахисників.
Бодікамери захищатимуть і ТЦК, і військовозобов’язаних
Так, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи, учасник дисидентського руху 1970–1980-х років Євген Захаров наголошує, що бодікамери в представників ТЦК покликані захистити права обох сторін процесу мобілізації: і військовослужбовців територіальних центрів, і власне військовозобов’язаних.
«Під час певних конфліктних ситуацій, якщо такі траплятимуться, відзняте відео може слугувати доказом під час, наприклад, якогось внутрішнього службового розслідування чи розслідування кримінального провадження», — наголошує Євген Захаров.
Разом з тим, акцентує правозахисник, усі відеоматеріали, відзняті бодікамерами, «в жодному разі не можна оприлюднювати без згоди сторін».
«Оскільки йтиметься про порушення Закону України „Про захист персональних даних“. Без згоди людини нічого оприлюднювати не можна», — застерігає правозахисник.
Євген Захаров також підкреслює, що разом з побудовою прозорішого процесу мобілізації, важливо будувати процес залучення цивільних осіб до війська так, щоб «викорінювати примус як явище». Правозахисник наголошує: «мобілізація не має становити такої загрози, як люди собі це уявляють».
«Бодікамери є елементом незалежного контролю»
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко наголошує, що бодікамери для ТЦК закріплять відповідальність під час виконання професійних обов’язків з боку працівників територіальних центрів.
Він проводить паралелі із системою Custody Records, котру вже кілька років використовують, наприклад, у поліції.
«Це спеціальна техніка, яка фіксує моменти входу і виходу до приміщення, отже, можна перевірити, в який час яка особа перебувала в приміщенні; в якому стані вона зайшла, в якому — вийшла. Наприклад, якщо є скарги на побиття — то це, відповідно, має бути зафіксовано такими камерами. Тому перебування особи в місцях, скажімо так, умовного позбавлення волі у відділках поліції має бути суворо під контролем. І система Custody Records забезпечує постійний нагляд, щоби не було неправомірних дій з боку правоохоронних органів. Принцип дії цієї системи частково переноситься на представників ТЦК, які будуть зобов’язані носити відеокамери».
Олександр Павліченко підкреслює: важливо, щоби бодікамери не відключалися в «ключові моменти», адже ті матеріали є важливими для «доведення якихось фактів правомірних чи неправомірних дій».
Правозахисник також акцентує, що доступу до відео з бодікамер в тих, хто їх носить, не буде.
«Інформація записується та передається на центральний пульт. Тому носії камер не зможуть виправити чи „скоригувати“ інформацію, яку камера зафіксує».
Та Олександр Павліченко, як і його колега Євген Захаров, закликає пам’ятати про захист персональних даних разом із впровадженням бодікамер.
«Такі відео — це не інформація нейтрального змісту, де фіксується, як людина йде вулицею, перебуває на якомусь святі абощо. Такий контент — це ймовірне свідчення того, як вчиняється або не вчиняється якесь правопорушення. Тому питання щодо використання відео з цих бодікамер — окрема тема. Ми ж з вами говоримо якраз про те, що бодікамери є елементом незалежного контролю задля того, щоб не було неправомірних дій з боку всіх учасників процесу. І це, певною мірою, має охолодити гарячі голови, котрі будуть розуміти, що ситуація моніториться, контролюється, записується. І вимкнути вони її не можуть. Бодікамера стає фактично постійним елементом екіпу, який вмикається незалежно від волі чи бажання носія цієї камери. Вона працює в режимі нон-стоп», — наголошує Олександр Павліченко.
«Захист персональних даних — питання чутливе»
Правозахисник водночас застерігає: якщо хтось «зіллє» відео з бодікамер ТЦК та опублікує в соцмережах, анонімних телеграм-каналах тощо — то дуже легко встановити, хто це зробив і хто має доступ до такої інформації.
«Це досить чутливе питання. Так, ми входимо в абсолютно нову площину, і використання інформації з бодікамер має бути врегульоване та обмежене в контексті захисту персональних даних».
Також Олександр Павліченко наводить приклад зі світової судової практики: справи «Хан проти Сполученого Королівства», котру розглядали в Європейському суді з прав людини.
«Якщо коротко: поліція опублікувала фото позивача з публічних камер, на яких він був у стані алкогольного сп’яніння. І Велика Британія програла цю справу, бо йдеться про захист приватності та завдавання шкоди репутації. Тому треба ретельно думати про те, як та у якому вигляді використовувати вразливу інформацію», — резюмував правозахисник.
«Бодікамери унеможливлять ймовірні зловживання як з боку ТЦК, так і з боку тих, кого мобілізовують»
Виконавчу директорку громадської організації «Східна правозахисна група» та адвокатку Віру Ястребову ми запитали, чи зменшиться кількість маніпуляцій в інфопросторі після впроваджень бодікамер для ТЦК; чи стануть вони превентивним кроком від «істерик» у соцмережах, котрі дуже часто грають, на жаль, на користь ворогу.
«На мою думку, досить правильно сформульовано питання: чи зменшаться маніпуляції в інформаційному просторі. Питання в тому, що за законом громадяни України мають не тільки права, але й обов’язки. І всі ці відео, які викликали шалений резонанс, вони, найперше, використовувалися ворогом задля демонізації взагалі обов’язку бути мобілізованим, і щодо працівників ТЦК, на яких покладено обов’язок формувати мобілізаційний ресурс. Тому, на мій погляд, використання бодікамер буде саме тим чинником, який унеможливить ймовірні зловживання з боку як одних осіб (тих, кого мобілізують), так і працівників ТЦК, які виконують свій обов’язок щодо мобілізації. Я принципово вважаю: якщо немає підстав, визначених профільним законом не бути мобілізованим під час особливого періоду, — то це обов’язок громадянина», — каже Віра Ястребова.
Правозахисниця наголошує: окрім бодікамер, також варто продовжувати змінювати загалом культуру мобілізації.
Коли в особи є законні підстави на відстрочку в особливий період, не має застосовуватися фізична сила як до осіб, що підлягають мобілізації, так і до адвокатів.
«З цього приводу є декілька кейсів гучних, які ворог використовував потім проти України. Хоча ми розуміємо, скільки осіб мобілізують і про яку кількість таких випадків говориться: про побиття чи застосування сили, наприклад, до жінки-адвоката (на Харківщині цей кейс прогримів). Це не в інтересах нашої національної ідеї і нашого головного завдання — вистояти у війні».
«Але я принципово засуджую тих, хто виходить з того, що він як громадянин має виключно права, а обов’язків він не має. Якщо людина має, згідно із законом, стати до лав ЗСУ — то вона має стати до лав ЗСУ. Якщо вона відмовляється — то тоді за це передбачена кримінальна відповідальність. Ми маємо розуміти, що ворог не зупиняється, тож не може бути так, що хтось воює четвертий рік не відпочиваючи, а хтось відпочиває четвертий рік. І не замислюється над тим, що для того, щоб він прокидався кожного ранку і робив свої буденні справи, — за це захисники і захисниці стоять цілодобово на захисті нашої Батьківщини. Тому ось така моя позиція як правозахисника і як адвоката», — резюмувала Віра Ястребова.
Як повідомляла АрміяInform, з 1 вересня представники ТЦК та СП, які проводять заходи з оповіщення та перевірки документів у громадян, використовують бодікамери.
Для чіткого врегулювання цього процесу Міністерство оборони затвердило спеціальну Інструкцію, яка детально регламентує порядок роботи з камерами та встановлює єдині стандарти.
