Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Як американський ленд-ліз озброїв СРСР проти фашизму і чому історія повторюється

9 травня 2022 року президент США Джо Байден підпише анонсований закон про ленд-ліз для України. Тоді як Росія, що вже 75-ту добу продовжує агресивну війну проти України, пафосно відзначатиме “сакральний” День перемоги.

Рівно рік тому, 9 травня 2021 року, президент РФ Путін під час свого виступу на військовому параді у Москві продемонстрував яскравий приклад недалекості та невдячності щодо колишніх союзників у Другій світовій. Він відверто принизив та применшив вклад у перемогу усіх громадян СРСР, які не були росіянами.

– У найважчий час війни, у вирішальних битвах, що визначили результати боротьби з фашизмом, наш народ був один. Один – на багатостраждальному, героїчному та жертовному шляху до Перемоги, – пафосно заявляв диктатор.

У такий спосіб він намагався чітко відмежуватися від цивілізованого світу, забравши усі лаври перемоги над фашизмом собі та своєму “героїчному” народу. За менш як рік після цієї заяви “героїчний народ” наважиться на повномасштабне вторгнення в Україну та тисячі воєнних злочинів проти мирних українців.

Прихильники Путіна щиро вірять, що Росія перемогла нацистську Німеччину без жодної допомоги, а весь цивілізований світ, особливо Захід, буквально зобов’язані Росії своїм існуванням.

Водночас про те, яку роль відіграв ленд-ліз та про які масштаби допомоги йшлося, ніхто особливо не згадує.

Що таке ленд-ліз

Термін ленд-ліз з’явився у період Другої світової війни 1939-1945 років. Буквально ленд-ліз означає наступне: Lend – позичити, Lease – дати в оренду.

В Америці цей документ представили як Закон про сприяння обороні США: 11 березня 1941 року його урочисто підписав президент Франклін Делано Рузвельт.

Ленд-ліз НЕ створювали для СРСР

На момент підписання закону про ленд-ліз військової допомоги у боротьбі з режимом Гітлера потребувала Велика Британія, яка тоді фактично залишилася сам на сам із Гітлером.

Натомість офіційна Москва (аж до 22 червня 1941 року) Гітлера за ворога не вважала: радянська армія не менш активно захоплювала нові території у Східній Європі, “звільняючи братні народи”.

Таким чином, доки у США погоджували військову допомогу для Британії, щоби протистояти нацизму, СРСР цієї допомоги банально не потребував.

“Вдячність” Сталіна

Офіційно дія закону про ленд-ліз була поширена на Радянський Союз 1 жовтня 1941 року. “Вождь народів” Сталін (у відверто пропагандистських цілях) заявив про це лише 7 листопада, у чергову річницю Жовтневої революції.

Тоді ця дата вважалася головною у році для СРСР: незважаючи на вкрай критичну ситуацію на фронті, у Москві проходив “святковий” військовий парад.

Ми маємо тепер співчуття та підтримку всіх народів Європи… Ми маємо тепер чудові армії та чудовий флот… У нас немає серйозної нестачі ні продовольства, ні озброєння, ні обмундирування… – говорив Сталін.

Вже тоді на Красній площі, окрім радянської, виднілася і військова техніка союзників.

З історичних джерел відомо, що спочатку Сталін був зацікавлений у тому, щоби весь світ побачив – СРСР отримав допомогу США та Британії. Однак згодом за наказом “вождя” колони англійських танків зникли з матеріалів відеохроніки.

Зазначимо, що згодом Сталін таки подякував союзникам за ленд-ліз, однак, звісно, сталося це під час неофіційної зустрічі, а саме – на дні народженні глави британського уряду Вінстона Черчилля у 1943 році.

Тоді Сталін проголошував тост на честь не лише іменинника, а й США як потужного військового виробника: текст самої промови зберігся в журналі щоденних подій під час Тегеранської конференції.

Я хочу сказати вам, що з радянської точки зору зробили Президент та Сполучені Штати для перемоги у війні. Найважливіші речі у цій війні – машини. Сполучені Штати довели, що можуть виробляти від 8 тис. до 10 тис. літаків щомісяця. СРСР може виробляти найбільше 3 тис. літаків щомісяця. Англія виробляє 3-3,5 тис., переважно важкі бомбардувальники. Таким чином, Сполучені Штати – це країна машин. Без цих машин, що поставлялися завдяки ленд-лізу, ми програли б цю війну.

Що казав Черчилль

Окрім США, практично одразу військову допомогу СРСР почала надавати і Велика Британія, прем’єр-міністром якої у часи Другої світової війни був сер Вінстон Черчилль.

Світу відомі його численні заяви щодо злочинної природи комунізму, однак у скрутний час Черчилль відкрито виступив за допомогу Радянському Союзу. Ось що він написав у своїх мемуарах:

З першого ж моменту я робив усе, що міг, щоби надати озброєння та різні матеріали, та погодився на відправку до Росії зі Сполучених Штатів значної частини того, що призначалося для нас (британців – Ред.).  Каучук був дефіцитним і дорогоцінним, а росіяни вимагали його в якомога більшій кількості. Мені навіть довелося взяти з наших мізерних запасів… Радянський уряд вважав, що росіяни роблять нам величезну послугу, якщо б’ються у власній країні за своє власне життя. І чим довше вони воювали, тим ми, на їхню думку, були у більшому боргу перед ними.

Ленд-ліз у цифрах

Схема ленд-лізу передбачала виконання країною-отримувачем низки вимог. Знищені або втрачені під час бойових дій матеріали оплати не потребували: натомість за вціліле та придатне для цивільних цілей майно потрібно було заплатити повністю або частково на умовах довгострокового кредиту.

Крім цього, країна-орендатор зобов’язувалася допомагати США всією необхідною інформацією та ресурсами.

Декілька окремих фактів про ленд-ліз для СРСР:

  • Легендарні Катюші (безствольні системи польової реактивної артилерії) монтувалися на американські вантажівки Studebaker.
  • Не менш знаменитий танк Т-34 (так званий танк перемоги) став успішною моделлю завдяки 85-мм пушці, яку встановили лише після отримання спеціального обладнання від американців.
  • США поставили удвічі більше автомобілів, ніж виробив СРСР за всі роки війни.
  • Щонайменше половину радянських літаків, задіяних у війні, виготовляли з американського та канадського алюмінію.

Головні цифри ленд-лізу в СРСР було оприлюднено громадським історичним проєктом Безсмертний барак. Окрім злочинів Другої світової, діячі проєкту також займаються дослідженням репресій всередині Радянського Союзу.

Що казав Жуков

На відміну від сучасних пропагандистів РФ, які власноруч поставили російський народ на найвищий п’єдестал у перемозі над німецько-нацистськими загарбниками, радянський маршал Жуков вважав дещо інакше.

Історикам вдалося віднайти уривки з його розмов у повоєнний час (йдеться про 1960-ті роки – Ред.), де “маршал перемоги” реально оцінює вклад союзників у поваленні Гітлера та завершенні Другої світової.

Говорячи про нашу підготовленість до війни з погляду господарства, економіки, не можна замовчувати такий чинник, як подальша допомога з боку союзників. Насамперед, звичайно, з боку американців, бо англійці у цьому сенсі допомагали нам мінімально. Під час аналізу всіх сторін війни це не можна скидати з рахунків. Ми були б у важкому становищі без американського пороху, ми не могли б випускати такої кількості боєприпасів, яка нам була потрібна. Без американських Studebaker нам не було б на чому тягати нашу артилерію. Та вони значною мірою взагалі забезпечували наш фронтовий транспорт. Лиття спеціальних сталей, необхідних для найрізноманітніших потреб війни, було також пов’язано з низкою американських поставок… Ми вступили у війну, ще продовжуючи бути відсталою у промисловому плані країною проти Німеччини, – розповідав Жуков.

Пряму мову взято зі статті російського опозиційного історика Бориса Соколова – співавтора відкритого колективного листа російського Конгресу інтелігенції “Ви будете прокляті!” підпалювачам війни, в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання великої війни з Україною.

Boris Sokolov. The Role of Lend-Lease in Soviet Military Efforts 1941–1945

Після ленд-лізу

Коли війна закінчилася і програму ленд-лізу було закрито, постало нове запитання: як і коли потрібно відшкодувати усі постачання США? Що відомо з відкритих джерел:

  • Вцілілу військову техніку частково було повернуто назад.
  • Знищену у боях техніку союзників СРСР відшкодовувати було не потрібно.
  • Траплялися випадки навмисного знищення (у повоєнний час) техніки, зокрема морської, яку необхідно було повернути союзникам.
  • Незначну частину Радянський Союз встиг покрити ще під час війни (так званий зворотній ленд-ліз).

Незабаром після завершення Другої світової війни розпочався новий її етап, відомий нам під назвою “холодна війна”. Світ у політичному та ідеологічному сенсі на декілька десятиліть став біполярним, поділившись на країни капіталістичні та соціалістичні.

Колишні союзники, США та СРСР, опинилися по різні боки залізної завіси, і це стало основною причиною подальших конфліктів, зокрема, і щодо виплати боргів за ленд-лізом.

Загальну суму боргу неодноразово перераховували, однак спільного рішення країни так і не знайшли.

Окрім “величної” історичної спадщини СРСР, який розвалився у 1991 році, сучасна Росія перейняла і борг за ленд-лізом.  Про те, що Росія успішно погасила і без того скорочений Штатами борг, Путін урочисто заявив лише у 2006 році.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-05-09 11:00:29

Магазин Автозапчастин м.Ніжин