“Я не зміг стримати сліз”: ніжинські тайбоксери повертаються із золотом Чемпіонату Світу

11-13 жовтня у Німеччині відбувся Чемпіонат Світу з тайбоксингу, де виступали вихованці з Ніжина — Григорій Дворський та Володимир Приходько. До рідного міста хлопці повертаються із золотом. До слова, Володимир Приходько отримав ще й бронзову нагороду в іншій ваговій категорії.

Журналісти MYNIZHYN дізнавалися у тренера хлопців — Максима Татаренка — про емоції, які вирували під час поєдинків, та запитали у юних чемпіонів про їх враження від золота на міжнародній арені. 

Живі емоції від чемпіонів світу з К-1

“Григорій відкрився для мене по-іншому, а Володимир — справжній прорив” — Максим Татаренко

Про свої емоції від виступів юних вихованців з нами поділився тренер Максим Татаренко. Далі пряма мова:

“Емоції… Перший день — змішані емоції. Непогано провели, але… Григорія дискваліфікували, а Володимир виступав не у своїй ваговій категорії. Йому було дуже тяжко, але вибороли третє місце. Я розумів, що це Чемпіонат Світу, медаль, але не було в мене тих емоцій, яких жадав.

Фото: Володимир Приходько, Григорій Дворський та Максим Татаренко на нагородженні

На другий змагальний день ми налаштовувалися інакше. Це був більш схожий розділ (К-1 «Кікбоксинг, — ред.) до нашої стилістики, до тайского боксу. Налаштовував хлопців.

Так сталося, що ми боксували на різних рингах через різні вікові та вагові категорії. Я намагався між хлопцями встигати, готувати їх до поєдинків.

Григорій перший бій виграв, а його опонент виграв два поєдинки достроково. Тому я налаштовував його на фінальний бій максимально. Я звернувся до нього зі словами: “Люди зараз на війні втрачають найцінніше — здоров’я та життя. Ніхто з них не задумується бодай на секунду, у них немає навіть мінімального страху”. Сказав йому битися за наших хлопців, за тих, хто зараз нас боронить, за тих, з ким ми тренуємося, за тих, кого з нами вже немає…Реклама:

За всі змагання я пройшов з ним тернистий шлях (Григорій був одним з двох, хто перший відвідав секцію тайбоксингу, — ред.). Коли він прийшов до мене, то не міг зробити жодного відтискання від підлоги. Я з ним ставав чемпіоном України, разом ми вигравали багато сильних противників… Учора, після його перемоги, я не зміг стримати сліз. Він підійшов до мене зі словами: «Тренер…», обійняв, ми заплакали обидва… Для мене він відкрився по-новому. Він став чемпіоном, але є приказка: “Чемпіоном можеш ти не бути, а людиною бути зобов’язаний”.

Фото: Максим Татаренко та Григорій Дворський

Володимир — це людина, котра просто є проривом для мене. Він тренується не так давно, майже два роки, але за ці роки ми дійшли до вершин. Він набрав кондиції, він старанний… Виграв чемпіонат України, а на наступний день телефонує з пропозицією потренуватися.  У нього горять очі. Це людина, у якої є стрижень як для спорту, так і для життя в цілому, віра в себе та в мене, як тренера. Володимир вийшов в ринг і зробив свою роботу.

У перший день йому було некомфортно, тяжкі суперники, не його розділ, але другий був вдалим.

Бій за чемпіонство був тяжкий. Перший раунд Вова програв, а другий забрав. Судді віддають екстрараунд… Я не стримував емоцій. Була й нецензурна лексика. Вова зарядився, 90 секунд відбоксував на максимум і забрав те, що йому належить по праву. Разом з тим він підняв прапор із загиблими хлопцями, котрих я знав особисто. Вони були в спорті, це мої товариші, люди, котрі подарували нам цей момент, але заплатили за нього життям. На жаль, на прапорі не вмістиш усіх загиблих. Я хотів виокремити тих, хто до мене був ближчий… Це все для них. 

Фото: Прапор із зображенням загиблих Воїнів з Ніжина

Я хочу сказати попри юний вік хлопців, вони ставляться до цього з великим розуміння. Після поєдинку вони зробили декілька кіл з прапором по рингу. Англійці, шотландці, італійці, французи — усі за цим спостерігали, дивилися на прапор з подивом, розглядали, хто там зображений, запитували… Це був особливий момент.

Фото: Володимир Приходько з прапором загиблим бійцям з Ніжина

Фото: Золоті та бронзова нагороди наших чемпіонів

Слава Україні. Вічна пам’ять тим, кого зараз з нами немає”, — підсумував тренер хлопців Максим Татаренко.

Фото: Максим Татаренко

Нагадаємо, 28 вересня команда Fight Club 2021 Nizhyn гідно представила Ніжин та Чернігівську область на Кубку Полтавської області з таїландського боксу Муай-тай, присвяченому пам’яті загиблих воїнів спецпідрозділу «Артан». Спортсмени показали свою силу, технічність та незламний дух під час змагань, що дозволило досягти значних результатів.