Україна і світ

Визначальний для історії Альянсу: що відомо про саміт НАТО і чого очікувати Україні

Будівельні матеріали м.Ніжин

У вівторок, 28 червня, в Мадриді (Іспанія) стартує саміт НАТО, під час якого буде ухвалено нову Стратегічну концепцію Альянсу та інші важливі для його майбутнього рішення.

Зустріч лідерів НАТО відбудеться на тлі спровокованої Росією повномасштабної війни проти України, яка зруйнувала мир у Європі, ставить під загрозу безпеку на всьому континенті, спричинила продовольчу та енергетичну кризи, а також похитнула звичний світовий порядок.

Тема війни в Україні буде однією з ключових на саміті, як і зміцнення східного флангу НАТО. Керівництво Альянсу вже називає захід історичним.

Детальніше про те, які рішення члени НАТО можуть ухвалити в Мадриді та чого чекати Україні – далі в матеріалі.

Що відомо про саміт: терміни, програма та виступ Зеленського

Лідери країн–членів НАТО, а також держав-партнерів зустрічатимуться в Мадриді протягом 28-30 червня.

Згідно з програмою саміту, на 12.35 вівторка, 28 червня, (на 13.35 за Києвом) запланована спільна пресконференція генсека Альянсу Єнса Столтенберга та прем’єра Іспанії Педро Санчеса.

А о 15.20 (16.20 за Києвом) розпочнеться Громадський форум НАТО (NATO Public Forum). Це захід, який відбуватиметься 28-29 червня паралельно із проведенням Мадридського саміту. На форумі експерти, політики та лідери думок з усього світу обговорюватимуть майбутнє Альянсу.

29-30 червня відбудуться засідання Північноатлантичної ради (North Atlantic Council) на рівні глав держав та урядів, пресконференції Столтенберга та низка інших заходів.

Відомо, що президент України Володимир Зеленський доєднається до саміту НАТО: має відбутися виступ глави держави. Точний час наразі невідомий. Однак у програмі Громадського форуму НАТО на 29 червня заплановано “Спеціальне звернення щодо ситуації в Україні” (орієнтовно на 12.30-13.00 за київським часом).

Як розповів в інтерв’ю виданню Financial Times заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, Володимир Зеленський виступить на саміті Альянсу за допомогою відеозв’язку. Серед іншого, він знову нагадає про необхідність гарантій безпеки для України.

Крім того, 29 червня орієнтовно о 17.00 стартує тематична панель, під час якої виступатимуть мер Києва Віталій Кличко та його брат Володимир.

Вперше у саміті НАТО візьмуть участь лідери Австралії, Японії, Південної Кореї та Нової Зеландії. Крім того, в саміті братимуть участь представники Євросоюзу.

Порядок денний саміту в Мадриді

У порядку денному Мадридського саміту – низка важливих безпекових питань. Лідери держав-членів Альянсу обговорять:

• розв’язану Росією жорстоку війну проти України, пов’язані з цим загрози безпеці Європи, продовольчу кризу та зміну підходів НАТО до стримування і оборони;

• збільшення і продовження підтримки України на тривалу перспективу;

• реагування Альянсу на інші виклики: такі, як зростання впливу Китаю, наслідки зміни клімату для безпеки, тероризм, кібератаки, гібридні технології;

• зміцнення оборони НАТО на тривалу перспективу;

• зміцнення партнерства та дотримання політики “відчинених дверей” (зокрема, обговорюватиметься можливе членство в НАТО Фінляндії і Швеції);

• трансатлантичну єдність та солідарність всередині Альянсу.

Одним із ключових питань також є затвердження нової Стратегічної концепції НАТО, яка стане своєрідною дорожньою картою для Альянсу на наступні роки. Цей документ є одним із найважливіших після договору про заснування НАТО.

У новій концепції будуть визначені безпекові виклики, з якими стикається Альянс, а також окреслені політичні та військові завдання, які НАТО виконуватиме для їх вирішення. У документі, зокрема, буде викладено позицію НАТО щодо Росії та Китаю.

– На Мадридському саміті буде визначено стратегічний напрямок НАТО на наступне десятиліття і згодом, забезпечуючи подальшу адаптацію Альянсу до змін у світі і його здатність гарантувати захист мільярда своїх громадян, – наголошується в анонсі саміту.

Варто зазначити, що Стратегічна концепція НАТО регулярно переглядається та оновлюється. Після завершення холодної війни це відбувалося приблизно кожні 10 років. Останнє оновлення відбулося на Лісабонському саміті 2010 року.


Чого очікувати Україні

Ключове рішення саміту, яке анонсували в НАТО для України, – затвердження комплексного пакету допомоги для боротьби з вторгненням РФ.

– На саміті ми погодимо посилений комплексний пакет допомоги для України. Він включатиме суттєві постачання в таких сферах, як захищений зв’язок, системи захисту від дронів та паливо, – зазначив на пресконференції 27 червня генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Він запевнив, що в довгостроковій перспективі Альянс допоможе Україні перейти від військової техніки радянського зразка до сучасної техніки, а також ще більше зміцнити інститути оборони та безпеки.

Водночас заступник генсека НАТО Мірча Джоане під час відеозвернення на Київському безпековому форумі поінформував, що декілька союзників по НАТО зобов’язалися на двосторонній основі надати додаткове озброєння Україні, включно з важкою зброєю.

За словами Джоане, члени НАТО в новій Стратегічній концепції підтвердять свою підтримку політики “відкритих дверей” щодо України та Грузії.

– Залякування (з боку РФ, – Ред.) не діє. Двері НАТО залишаються відчиненими, – наголосив Джоане.

Що стосується можливого членства України в Альянсі, то це питання на саміті обговорювати не планують. Принаймні таку заяву зробив очільник МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес.

Як розповів заступник глави ОПУ Ігор Жовква, Київ хоче, щоб НАТО у новій Стратегічній концепції визнало центральну роль України в європейській безпеці, враховуючи боротьбу українців з російською агресією.

– Ми хотіли б мати розуміння, що Україна є наріжним каменем європейської безпеки, – повідомив він в інтерв’ю Financial Times.

За словами Жовкви, хоч Україна усвідомлює, що членство в НАТО в короткостроковій перспективі неможливе, вона хоче, щоб Альянс підтвердив партнерство.

Ключові рішення для майбутнього НАТО

Під час саміту в Мадриді буде ухвалено рішення про найбільше військове розгортання сил Альянсу з часів холодної війни.

Як поінформував Столтенберг, планується збільшити чисельність Сил швидкого реагування НАТО з близько 40 тис. до 300 тис. Йдеться про посилення східного флангу Альянсу.

Сили швидкого реагування (NATO Response Force) – це добре підготовлені багатонаціональні війська, які складаються із сухопутних, повітряних, морських підрозділів та підрозділів спеціальних операцій, які Альянс за необхідності може швидко розгорнути.

Крім того, будуть збільшені можливості НАТО реагувати на кризи та конфлікти, включно з попереднім розміщенням озброєння, систем захисту (ППО), зміцненням командування.

Обговорюватиметься й активізація інвестицій країн-членів в колективну оборону.

У новій Стратегічній концепції НАТО буде змінено формулювання щодо Росії: її планують визнати найбільшою загрозою. В останній стратегії НАТО від 2010 року РФ назвали “стратегічним партнером”. Це визначення не збережеться в мадридському документі.

– Я очікую, що союзники чітко визначать РФ як найбільшу і пряму загрозу нашій безпеці. Вона (нова стратегія, – Ред.) також уперше стосуватиметься Китаю і викликів, які Пекін кидає для безпеки, інтересів та цінностей, – наголосив Столтенберг напередодні саміту.

Відомо, що перед стартом саміту в Мадриді зустрінуться фінський президент Саулі Нііністьо, шведська прем’єрка Магдалена Андерссон та лідер Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Вони спробують досягнути прогресу для подолання турецького вето на членство Фінляндії та Швеції в НАТО.

Очікування від саміту в Мадриді – оцінки експертів

Факти ICTV поцікавилися, чого варто очікувати від Мадридського саміту, в політолога, керівника політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігоря Рейтеровича, а також у політолога, директора аналітичного центру Політика Миколи Давидюка.

Зокрема, щодо того, які рішення можуть ухвалити члени Альянсу та на що сподіватися Україні.

• Історичний саміт

Як наголосив Ігор Рейтерович, зустріч у Мадриді стане визначальною в історії Альянсу.

Я думаю, що цей саміт буде визначальним взагалі для історії Альянсу. Представники НАТО говорять, що будуть ухвалені серйозні рішення, які, з одного боку, чітко визначать Росію головним стратегічним супротивником Альянсу. І, по-друге, вони повністю перебудують свою стратегію стосовно східного флангу. Тобто тих країн, які максимально наближені до території РФ. І значна частина цих країн межують із Україною. Тому з точки зору трансформації Альянсу це, мабуть, буде, етапний саміт, – пояснив політолог.

Рейтерович звернув увагу на безпрецедентні плани зі збільшення Сил швидкого реагування НАТО до 300 тис. у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну. За його словами, це армія, “яка в принципі може без проблем розібратися з РФ”.

Політолог пояснив, що подібні кроки передбачають проведення додаткових спільних навчань і подальшу модернізацію армій країн-членів НАТО. На думку Рейтеровича, це може відобразитися і на підготовці Збройних сил України, адже в Альянсі офіційно пообіцяли модернізувати українську армію.

– Всі ті зміни, які вони ухвалюватимуть на рівні управління, тактичних, стратегічних рішень, нових озброєнь, Україна прямо чи опосередковано буде в цьому задіяна, – вважає політолог.

• Додаткова зброя для України

Ігор Рейтерович переконаний, що під час Мадридського саміту будуть здійснені конкретні кроки щодо посилення подальшої військово-технічної допомоги для України.

При цьому, на думку політолога, слід очікувати “два ключові посили”.

Перший посил – безпосередньо від Альянсу як структури. Це в основному якесь нелетальне озброєння, паливо, яке вони нам надають, різноманітні засоби захисту як військових, так і цивільного населення, допомога в протидії інформаційно-психологічним операціям, які здійснює РФ. Можливо, посилиться співпраця з обміну розвідувальними даними. І другий момент: окремі країни НАТО, я думаю, заявлять про посилення саме летальної допомоги Україні. Вже перші заяви пролунали від президента США. Я думаю, що такі заяви будуть і від представників інших країн. Тобто не Альянс як такий, а кожна країна за результатами саміту заявить про посилення військово-технічної допомоги для України, – зазначив Рейтерович.

За його словами, це, швидше за все, будуть такі країни, як Польща, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, які зацікавлені у посиленні України через свою територіальну наближеність до РФ, та інші держави.

Політолог Микола Давидюк, своєю чергою, наголосив, що Україна буде однією з центральних тем на саміті в Мадриді. Він також дотримується думки, що заяви про надання додаткової зброї нашій державі лунатимуть не від НАТО в цілому, а від його окремих членів, оскільки в Альянсі досі побоюються ескалації з боку РФ.

Україна буде однією з центральних тем – це однозначно. Для України буде дуже важливо добитися не стільки зброї від НАТО, як збільшення кількості поставок від окремих представників Альянсу. НАТО поводиться надзвичайно обережно, чим ще більше ескалює ситуацію навколо війни в Україні. Якби НАТО поводилося більш відповідально, по-лідерськи і сильно, то великої кількості жертв в Україні можна було б уникнути. Тому потрібно очікувати зброю не від бренду НАТО, а від окремих членів… Зброя буде, але не так багато, як би цього хотілося Україні, – вважає експерт.

• Питання членства в НАТО

Коментуючи можливість розгляду на саміті питання членства України в НАТО, Микола Давидюк зазначив, що якихось конкретних кроків очікувати не варто.

– Поки що членство для України не передбачається на цьому саміті. Але те, що Україна починає туди їздити, з’являтися і продавлювати свій порядок денний, це добре. Буде сюрприз, якщо оголосять про ПДЧ (План дій щодо членства для України, – Ред.), але поки що про це не йдеться. НАТО зараз буде, скажімо так, “дуже сильно стурбоване” Україною, але сили буде спрямовувати на Естонію і Литву (з огляду на загрозу для цих країн з боку РФ, – Ред.), – заявив політолог.

Ігор Рейтерович також вважає, що питання членства України в НАТО “не буде підніматися в такому форматі, як нам би хотілося”. Водночас він радить спостерігати за тим, як розвиватиметься ситуація щодо членства Фінляндії та Швеції.

– Це буде своєрідний прецедент. Раніше країни ставали членами НАТО, а потім вступали до Євросоюзу. Такою була логіка. Окрім тих країн, які не знаходяться в Європі. Фінляндія та Швеція будуть країнами, які порушать цю логіку: тобто вони спочатку вступили в ЄС, а потім ідуть у НАТО, оминувши План дій щодо набуття членства. Україна вже робила певні заяви щодо цього: чи можемо ми, наприклад, обійти ПДЧ. Думаю, конкретної відповіді ми від НАТО щодо цього не отримаємо, щоб, на думку деяких представників Альянсу, не провокувати далі РФ, – розповів політолог.

Водночас він переконаний, що на саміті буде підтверджена політика “відчинених дверей”. Рейтерович також не виключає, що окремі програми, які Україна реалізує спільно з НАТО, “прив’яжуть” до деяких програм, які наша держава повинна реалізувати в рамках набуття членства в Євросоюзі.

Політолог звернув увагу на заяву заступника генсека НАТО Мірчі Джоане про те, що вступ України до Євросоюзу та НАТО – взаємно пов’язані процеси.

Тому я не виключаю, що питання якогось майбутнього членства в НАТО будуть прив’язані до нашої інтеграції в Європейський Союз. Але, швидше за все, ми підемо тим шляхом, яким ідуть сьогодні Фінляндія і Швеція. Єдине що – не перестрибнемо ПДЧ, – додав Рейтерович.

Як відомо, зараз членами НАТО є 30 держав. Згідно зі статтею 10 Північноатлантичного договору, до Альянсу може вступити будь-яка “європейська держава, яка в змозі просувати принципи цього договору і здійснювати внесок у підтримання безпеки у Північноатлантичному регіоні”. Рішення щодо запрошення нових членів затверджує Північноатлантична рада, яка є найвищим політичним органом для ухвалення рішень у НАТО.

Джерело: НАТО, Financial Times, Європейська правда

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-06-28 10:00:16

Магазин Автозапчастин м.Ніжин