«Вважаю це своїм другим днем народження»: бойова медикиня Діана пережила удар по «Хаммеру» і за день евакуювала 16 поранених
Бойова медикиня Діана з позивним «Скорпіон» евакуювала 16 поранених за один день, неодноразово потрапляла під обстріли та пережила удар по медичному «Хаммеру».
Про бойовий шлях військовослужбовиці розповіло Командування Сил підтримки ЗСУ.
Діана служить у Збройних Силах України з 2020 року. Військову службу починала у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, брала участь в ООС на Донеччині, а після початку повномасштабного вторгнення виконувала бойові завдання на Маріупольському напрямку, де провела дев’ять місяців.
Працювала бойовим медиком: надавала допомогу пораненим і вивозила їх з-під обстрілів. Одного дня евакуацій було стільки, що довелося забрати з поля бою одразу 16 військовослужбовців.
«Рятувала хлопців, надавала медичну допомогу, вивозила з-під обстрілів. Був такий день, що 16 поранених довелося вивозити, тому що їх було дуже багато», — згадує Діана.
Під вогонь не раз потрапляв і медичний транспорт. За словами військовослужбовиці, після евакуації поранених машина могла потрапити під обстріл уже дорогою назад. Тоді екіпаж спочатку шукав укриття, а після завершення обстрілу повертався до автомобіля. Залишати його не хотіли, адже наступного дня могло просто не бути іншої машини для евакуації.
Під час одного з обстрілів довелося залишити БМП. Тоді Діана втратила медичний рюкзак — техніка загорілася, і врятувати спорядження вже не вдалося. Інший випадок вона називає своїм «другим днем народження».
Діана сиділа в медичному «Хаммері», коли начальник медичного пункту попросив її вийти з машини та перебратися в укриття поруч. Він пояснював, що під час обстрілу залишатися всередині техніки небезпечно.
Спочатку вона відмовилася — була виснажена й хотіла просто залишитися в машині. Зрештою вийшла. За кілька хвилин по медичному «Хаммеру» стався удар. Діана каже, що двоє людей загинули на місці.
«Я це вважаю другим днем народження у своєму житті», — розповідає вона.
За особисту відвагу та героїзм військовослужбовицю нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Нині Діана служить у 143-му об’єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля». Вона займається роботою в підрозділі та навчанням військовослужбовців. Водночас переконана, що її нинішня робота не менш важлива.
«Я вважаю, що в армії неважливих професій не існує», — каже Діана.
Звільнятися зі служби вона не планує. Каже, що саме в армії знайшла себе і справу, якою хоче займатися.
Її чоловік також військовослужбовець, нині перебуває в районі бойових дій. Удома на Діану чекає маленька дитина, тому наразі подружжя служить окремо: чоловік — на фронті, вона — у навчальному підрозділі.
Але найбільше її думки повертаються до одного вокзалу.
22 лютого, напередодні повномасштабного вторгнення, Діана проводжала ешелон із побратимами. Вона стояла на пероні з українським прапором, а військовослужбовці вирушали на схід, ще не знаючи, якою буде війна найближчими днями.
Тепер вона мріє знову прийти на той самий вокзал із тим самим прапором — уже не проводжати, а зустрічати.
«На жаль, не всіх. Але дуже хочеться побачити хоча б тих, хто залишився», — каже Діана.
