Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Віталій Кличко і Меморіал Голокосту Бабин Яр відкрили інсталяцію до роковин Куренівської трагедії

12 березня у Києві Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр представив нову інсталяцію Погляд у минуле до 60-х роковин Куренівської трагедії.

клічко кравчук

Інсталяція авторства українського культурного діяча, художника і письменника Олега Шовенка з’явилась у Бабиному Яру саме на тому місці, де прорвало дамбу і сформувалась перша смертоносна хвиля мулу, що переросла у потужний селевий потік, який затопив житлові квартали та забрав життя щонайменше 145 людей.

Участь у церемонії відкриття арт-об’єкта взяли міський голова Києва Віталій Кличко, перший президент України Леонід Кравчук, перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника Бабин Яр Роза Тапанова, автор інсталяції Олег Шовенко та відомий український режисер Сергій Лозниця. Захід відвідали відомі культурні та громадські діячі. 

Церемонію відкрив міський голова Віталій Кличко.

 – Куренівська трагедія – одна зі сторінок історії Києва і України, про яку треба знати і пам’ятати. Адже без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього. Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми все пам’ятаємо… І понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії, наголосив він.

Перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв наголосив на необхідності донесення знань про трагедію до сучасних поколінь.

 – Важливо наголосити, що зараз реалізується найефективніша, на наш погляд, форма співпраці – держави, громадського сектору та приватних меценатів. Йдеться про співпрацю Національного історико-меморіального заповідника Бабин Яр, Меморіального центру Голокосту Бабин Яр і державної та місцевої влади. Важливо, що громадськість, держава, місцева громада та приватна ініціатива об’єднались. І ми очікуємо, що таким чином ми зможемо на гідному рівні провести заходи з меморіалізації подій трагедії Бабиного Яру 1941 року і Куренівської трагедії 1961-го та вшанувати пам’ять загиблих, – наголосив він.

Також у церемонії взяв участь перший президент України Леонід Кравчук.

 – Більшовицька система замовчувала історію трагедії Бабиного Яру, Чорнобильської трагедії, Куренівської трагедії, замовчували усе. У людей не було права знати про ці події. Як людина, яка пережила дуже багато, я певний: ніщо не має бути забутим. Все має бути оціненим, і правда має взяти гору.  На правді ми маємо будувати нові відносини і маємо цінувати своє нинішнє життя, не забуваючи трагічних подій, що сталися в нашій історії, і робити все, щоб вони ніколи не повторилися знову. Я хочу подякувати меру, місту і всім тим, хто взявся за цю велику справу – відроджувати пам’ять, – зазначив він.

Роза Тапанова розповіла про важливість інсталяції.

 – Відкриття нової інсталяції – це пам’ять про Куренівську трагедію та можливість побачити частину цієї жахливої історії. Поставити запитання, чому це трапилось, навіщо хотіли зрівняти з землею Бабин Яр та що з цього вийшло, – зауважила в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника Бабин Яр Роза Тапанова.

Радянська влада, нагадала очільниця заповідника, замовчувала наслідки Куренівської трагедії: оголосили тільки про загибель 145 людей, тоді як, за неофіційними даними, під час трагедії загинуло близько 1500 осіб. Про це ніколи не можна було говорити публічно. Як і про розстріл десятків тисяч євреїв під час окупації Києва нацистами. В цьому дві різні трагедії є дуже схожими. У прагненні замовчати та стерти з пам’яті людей згадані події.

Основа монумента складається із більш ніж 100 різновидів цеглин, з яких будувався Київ впродовж останніх 200 років. Вона зроблена у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини. Найстаріша цеглина в інсталяції – 1843 року, є декілька із заводу, де працював Мендель Бейліс, є цеглини з відбитками дитячих рук замість клейма. 

Через масове будівництво у місті після Другої світової війни виникла потреба у збільшенні виробництва цегли, що збільшило і кількість відходів. Пульпа надходила з Петровських цегельних заводів, розташованих на вулиці Сирецькій. Відходи зливали у Бабин Яр. Аби добути глину для однієї цеглини, потрібно було 600 мілілітрів води. Після цього вона стає пульпою – мертвою водою, непридатною для будь-чого. Вгорі інсталяції в акваріумі зібрано всі 600 літрів пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин з основи.

 – Це інсталяція про дві катастрофи: людську та природну. В цій трагедії, мова якої – мова канцелярських та інженерних звітів, немає ані слова про те, що це за страшне місце – Бабин Яр. І в такому випадку техногенна катастрофа – це про те, що  природа раптом повертає собі свою первісну міць, яку людина намагалася приборкати. Нагадування про те, що бережливе ставлення та повага до природи – це не примха, а спосіб вижити. Пульпа в акваріумі – символ підкореної природи: щоденно корисної нам, навіть лячно красивої, а за мить руйнівної, – розповів автор інсталяції Олег Шовенко.

У монумент вмонтовані монокуляри, які показують кадри з документального проекту Меморіального центру Голокосту Бабин Яр та режисера Сергія Лозниці Бабин Яр. Контекст. Епізоди присвячені будівництву в Бабиному Яру та наслідкам Куренівської катастрофи. 

 – Куренівська трагедія трапилася внаслідок дій, спрямованих на приховування слідів іншої трагедії, трагедії Бабиного Яру. Одна тиранія намагалася приховати сліди злочину іншої тиранії. Якщо і дозволено говорити про урок, який ми винесли з цієї події, сліди якої, в свою чергу, теж були приховані, можна сказати, що безпам’ятство є руйнівним не тільки морально. Спроби закопати небажану історію в бетон, пульпу, сміття від будівництва нового світлого життя закінчуються катастрофою. У нас, на жаль, немає іншої історії. Треба мати мужність, сміливість і політичну волю сказати правду про те, що сталося в нашому місті, в нашій країні в ті трагічні роки, – наголосив Сергій Лозниця.

Інсталяція, яку відкрили на роковини Куренівської трагедії, є частиною мережі об’єктів у міському просторі Києва Погляд у минуле. Основним її фокусом є трагедія Бабиного Яру та пов’язані з нею події. У вересні минулого року було відкрито перші чотири об’єкти інсталяції на території Бабиного Яру, а у січні цього року інсталяція Погляд у минуле. Дерево з’явилася на проспекті Перемоги.

13 березня 1961 року о 8:30 потужний селевий потік прорвав дамбу, збудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегельних заводів. Лавина багна і пульпи затопила житлові квартали Куренівки, Подільське трамвайне депо, стадіон Спартак та околиці. Техногенна катастрофа, тільки за офіційними радянськими даними, забрала життя 145 людей. Деякі дослідники називають значно більші цифри.

Джерело: Бабин Яр

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-03-12 17:54:14