Будівельні матеріали м.Ніжин
Місто і регіон

Війна нищить природу Чернігівщини: збитки оцінюють у понад 20 млрд гривень

Дослідження впливу війни на довкілля розпочалося аж з 2014 року. Спочатку громадські організації робили це точково, а у 2022-му році держава на офіційному рівні почала фіксувати збитки довкіллю. Вже на сьогодні сума надзвичайно велика — 2.4 трлн гривень, із них 23.4 млрд гривень — шкода, заподіяна Чернігівщині. Ці дані постійно оновлюють на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, — повідомляє 0462.ua.

Але як саме війна впливає на довкілля? Зокрема, що стоїть за поняттям “забруднення ґрунтів”, наскільки комплексні ці дослідження та які ще екологічні загрози можуть чекати тих, хто виживе під ракетними обстрілами. Про все це – далі у матеріалі.

Хто і як рахує збитки довкіллю

20 березня 2022 року Кабмін затвердив постанову №326, де прописано порядок визначення шкоди та збитків, яких зазнала Україна через війну. Після цього відповідні міністерства та служби розробили методики, за якими цю шкоду визначають. Щодо впливу на довкілля це робили фахівці Держекоінспекції України, Міндовкілля та експерти в екології. Збитки – це реальні втрати, упущена вигода та витрати, потрібні для відновлення довкілля.

Підрозділи Держекоінспекцій на місцях, серед іншого, визначають шкоду, заподіяну ґрунтам, воді та повітрю. Так, на 15 квітня 2024 року довкілля Чернігівщини зазнало збитків на 23,4 млрд грн. Це сума, яку розрахувала Держекоінспекція області. Проте тут не врахована шкода, якої зазнає природа прикордоння. Зараз це складно зробити через постійні обстріли. Структура збитків така.

Шкода ґрунтам становить майже 15,4 млрд грн. Площа забруднених земель складає майже 32 тис. кв. м, а засмічених –  358,2 тис. грн. Фахівці порахували, що через викиди забруднюючих речовин, повітря зазнало шкоди на 5,6 млрд грн. Мова йде про горіння нафти, газу та нафтопродуктів, лісові пожежі та загоряння інших об’єктів. До речі, за офіційними даними на Чернігівщині згоріло понад 573 га лісів. Водні об’єкти зазнали забруднень та засмічень на 2,4 млрд грн. 


Фото: Начальник Держекоінспекції в Чернігівській області Сергій Жук на руїнах Епіцентру біля Чернігова у травні 2022 року, Фото з фейсбуку Держекоінспекції в Чернігівській області. Джерело: 0462.ua

“Всі працювали швидко та злагоджено. Розумієте, немає книжок, де можна подивитися, як то все рахувати, і міжнародного досвіду не так багато. Ми розробляли ці методики, спираючись на свій досвід, розуміння та фах. Намагалися зрозуміти, як задокументувати ці злочини, аби забруднення максимально точно перетворити в еквівалент грошового збитку. От є снаряд, він кудись влучив, розірвався, там все згоріло і полетіло. За тиждень чи два повітря чисте. Але ж ми тим усім подихали, тому шкода є. Я вам більше скажу, сьогодні в області пораховано збитків довкіллю на понад 20 млрд грн. Але ж небо чисте, дихати легко. І наша область загалом – найчистіша в Україні, бо багато лісів, річок. За час війни, коли бойові дії в області стихли, область очистилася ще більше через зменшення антропогенного навантаження. Тварин у лісах стало більше і навіть з’явилася інша проблема: хижаки подекуди заходять у села”, – пояснює начальник Держекоінспекції в Чернігівській області Сергій Жук.

За його словами, наразі система фіксації та досліджень працює так: на кожен випадок військової агресії прокуратура порушує кримінальну справу, їх зараз понад 200. Потім ідуть слідчі дії. За потреби правоохоронці залучають Держекоінспекцію. Але немає обов’язкової вимоги перевіряти, наприклад, ґрунти після розмінувань, розривів снарядів, обстрілів, падіння ракет на вміст важких металів та інших речовин.

“Ми перевіряємо ґрунт, коли є факти розливу забруднюючих речовин: нафтопродуктів, викид неочищених стоків тощо. Після розмінування ми цього не робимо, бо якщо не було вибуху, то і шкідливі речовини в ґрунт не потрапили. Знешкоджують боєприпаси у спеціальних місцях. Так само ми не перевіряємо місця падіння ракет, бо часто навіть не знаємо про них. Коли мова йде про влучення в будинки, магазини, інші будівлі, то вони стоять на забетонованих майданчиках. Стається вибух, снаряд чи ракета згорають і це все йде в атмосферу. Теоретично, може бути і вплив на ґрунт чи підземні води. Але зафіксувати це способу немає. Існуючі лабораторні дослідження ґрунтів не зловлять якихось мікрочастинок попелу через три місяці після події, умовно. Скажу так: по Чернігівщині фактів забруднення ґрунтів не дуже багато. І загалом я не знаю випадків, щоб земля в області була настільки забруднена, що там не можна було вирощувати рослини. Ми дослідили всю завдану довкіллю шкоду, хіба, крім прикордоння, де тривають обстріли”, – переконує фахівець.

За словами Сергія Жука, Чернігівщина першою розраховувала шкоду, завдану довкіллю війною. Перший об’єкт оцінили 19 травня 2022 року, мова йде про гіпермаркет “Епіцентр”, який спалахнув наприкінці лютого через ворожий обстріл. Фахівці підрахували шкоду, спричинену атмосферному повітрю через неорганізований викид забруднюючих речовин: пластик, хімікати тощо. Вона становить понад 8 млн грн. Сергій Жук каже, що шкоду ґрунтам та підземним водам не рахували, бо гіпермаркет стояв на забетонованому майданчику. А зафіксувати шкоду від того, що мікрочастинки розносить вітром, наразі немає технічних можливостей.

Як війна впливає на ґрунти


Фото: Катерина Полянська. Джерело: 0462.ua

Міжнародна благодійна організація “Екологія – Право – Людина” з 2014 року вивчає вплив, який довкіллю, і зокрема, ґрунтам завдає війна. Екологиня організації Катерина Полянська розповіла, що є кілька типів руйнування ґрунтів.

Фізичне руйнування стається, зокрема, через проїзд важкої техніки. Ґрунт ущільнюється, порушується його структура. Так само, через вибухи руйнуються всі шари шари, утворюються вирви, знищуються мікроорганізми. Все це впливає на якість нашої землі.

“Ґрунт – це компонент екосистеми, а не просто верхній шар землі. Він формується сотні років. Коли стається вибух, то ця структура порушується, змінюється, випалюється. Це все впливає на ґрунтові мікроорганізми”, – пояснює експертка.

Також через війну стається хімічне забруднення: через ті ж вибухи та потрапляння в землю паливно-мастильних речовин.

“Ми досліджуємо забруднення від обстрілів з 2014 року. Так само продовжуємо це робити зараз. Аналіз проводимо в лабораторіях Інституту громадського здоров’я Марзєєва, Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя, ще є потужна лабораторія у Львові. Це все сучасні лабораторії. Але є складність: це дорого. Наприклад, 5 зразків ґрунту дослідити на 5 елементів коштує 30 тис. грн. Так само потрібно розуміти, що саме в ґрунті треба дослідити. Бо не можна прийти і сказати щось на кшталт: знайдіть мені всю таблицю Менделєєва”, – пояснює Полянська.

Питання вартості вдалося частково вирішити за рахунок співпраці з університетом у Берні (Швейцарія), для організації там дослідження роблять безкоштовно.

А ось питання, які саме забруднення шукати в пробі, – вирішити складніше. Потрібно знати, яким був склад ґрунту до потенційного забруднення. А ще – розбиратися, які потенційно важкі метали та речовини могли потрапити туди від боєприпасів та ракет. Інформація щодо їх складу є закритою, експерти вивчають це прямо зараз.

“У деяких зразках ґрунту ми маємо перевищення гранично допустимих концентрацій у 48 разів по певним металам. Це значний вплив, у деяких районах їх дуже багато. І ще ж питання, потрібно розуміти, чи ці речовини потім накопичуються в рослинах, де саме. Це все потрібно вивчати. Так само небезпечно харчуватися з городів, які були в зоні бойових дій, де падали снаряди, горіло, якщо там не провели аналіз ґрунту. Концентрації шкідливих речовин у продуктах з таких городів будуть вищі, ніж з умовного поля, де на 10 гектарів одна вирва. Крім того це все споживають постійно одна-дві родини. Це може бути небезпечно”, – наголошує Полянська.

І додає, що неабияку шкоду ґрунтам завдає ракетне паливо, залишки якого розливаються під час падіння ракет.

“Це дуже токсична речовина. Людина може отруїтися парами, якщо буде там після прильоту. Я знаю, що таке було в Хмельницькому, тоді отруїлися поліцейські. Важливо відслідковувати, чи не просочилося забруднення у водні об’єкти. Очищати землю від розливів ракетного палива дуже важко. Спеціалісти-хіміки рекомендували зібрати весь забруднений ґрунт екскаватором і спалити його в спеціальній закритій камері”, – ділиться Катерина Полянська.

“Прихована” небезпека від відходів руйнації

“У нас є села, міста, зруйновані вщент. Весь цей попіл, обгорілий пластик, шифер з азбестом тощо лежить просто неба. Пил від згарищ розносить вітром, потім він потрапляє в ґрунти, підземні водні. Вивезти то все на сміттєзвалище – не вихід, це просто переміщення у просторі”, – каже Полянська.

Також вона наголошує, що розбираючи завали, люди мають бути в спеціальних засобах захисту. Вдихати мікропластик небезпечно: потім може бути ситуація, коли люди масово будуть гинути від онко, мати проблеми зі здоров’ям і не розуміти, чому так.

“Оті мікрочастинки, які залишаются після горіння хімікатів, пластику, надзвичайно шкідливі. Це канцерогени, які в майбутньому можуть спричинити онко захворювання. Я би постійно наголошувала: при розборі таких завалів потрібно застосовувати спеціальну методологію, щоб не розлітався пил, а працівники були у захисних костюмах”, – каже Катерина.

В організації наголошують, що підхід до оцінки збитків та шкоди довкіллю має бути комплексним.

“Під час гасіння пожеж після обстрілів вода потрапляла на прилеглі території, весь цей бруд вимивався дощами і це все потрапляє в зливову каналізацію. Крім того вітрами розносяться продукти горіння. Значна частина може потрапляти на прилеглі території. Я вважаю, при оцінці треба враховувати напрям вітрів, а потім брати проби з ґрунтів, свердловин води, рослинної маси. Звісно, це не означає, що скрізь буде забруднення. Але отаким має бути комплексний підхід”, – пояснює юрист організації “Екологія – Право – Людина” Анатолій Павелко.

Екологи: ґрунти, які зазнали забруднень, потребують регулярного моніторингу

Більш повноцінне та системне дослідження стану довкілля в п’яти громадах Миколаївщини та Сумщини провели фахівці ГО Національний екологічний центр України (НЕЦУ). Воно тривало 10 місяців і завершилося в лютому 2024 року. Це вдалося зробити за підтримки Фонду сприяння демократії та Посольства США в Україні.


Фото: Дмитро Іванов. Джерело: 0462.ua

“На Сумщині ми аналізували дві прикордонні громади – Хотінську та Великописарівську. Звісно, місцеве населення не завжди може думати про довкілля в умовах війни. Також мали складність із тим, що досліджуючи ґрунти, ми не завжди розуміли, якими вони були до забруднення, аби порівняти. Також наші фахівці наголошують, що отриманий сьогодні аналіз не буде дійсним за рік, наприклад. Адже хімічні речовини під впливом погодних умова окислюються, вступають у реакцію з іншими речовинами. Тому основна шкода може бути не зараз, а за рік-два. Цей процес потрібно постійно тримати на контролі, розуміти ситуацію. Зокрема мова йде про важкі метали та їх оксиди”, – пояснює член Ради Національного екологічного центру України Дмитро Іванов.

За його словами, на деяких досліджуваних ділянках зафіксовані перевищення вмісту фосфору. Це вимагає особливої уваги. Іванов вважає, що через забруднення деякі поля доведеться просто повернути природі і більше нічого там не вирощувати. А деякі ґрунти можна “вилікувати” за рахунок сіяння технічних культур, які вбирають в себе шкідливі речовини. Вирощену там зелену масу потрібно знищити, аби її залишки знову не потрапили в ґрунт. Але для кожного виду забруднення буде своя рослина, ці дослідження наразі тривають.

Дмитро Іванов зауважує, що наразі не вистачає системного координаційного центру, який би збирав докупи дослідження, аналізував і з розрізненої маси інформації складав загальну картину.

“Громади однозначно потребують підтримки в цьому питанні. Щоби не було так, що поле обстріляли, розмінували, засіяли. А потім виявиться, що вирощений на ньому врожай зібрати і використати неможливо, бо він отруєний”, – пояснює Дмитро Іванов.

Прецеденти відшкодування збитків довкіллю у світі є

Влітку 2022 року юрист організації “Екологія – Право – Людина” Анатолій Павелко працював на Чернігівщині.

“Тоді ми намагалися допомогти державним органам влади – центральним і місцевим – належно задокументувати злочини у сфері довкілля, які вчинили військові РФ. Проблема була в тому, що після відходу російських військ і періодичних ударів, природно, люди якомога швидше хотіли ліквідувати всі негативні наслідки. Але після цього не залишається доказів. Тому ми вчили правильно фіксувати шкоду природі, аби потім Україна могла отримати за це репарації”, – пояснює юрист.

За його словами, війна в Україні – не перший конфлікт, де була зафіксована шкода довкіллю. Зокрема такі були в Південній Америці та на Близькому Сході.

“Але у нас є і специфічні проблеми. Росія – країна-член Ради безпеки ООН. Тобто на цьому рівні вона робитиме все можливе, щоби унеможливити компенсацію шкоди через механізм ООН. Крім того, ніде в світі не було таких масштабних руйнувань”, – каже Анатолій.

У світі репарації вже отримував Кувейт – щоправда, лише трохи більше 6% від заявленої суми. Анатолій каже, що причина в доказовій базі. Тому на це треба зважати все зараз, аби мати можливість отримати максимальне відшкодування від Росії після перемоги.

Тему досліджувала: Наталія Найдюк

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Як повідомляв MYNIZHYN, за даними минулорічного обліку диких тварин, у мисливських угіддях Чернігівщини виявлено 24 голови рисі євразійської.

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
Telegram
Viber
Facebook
Instagram


Джерело: mynizhyn.com
2024-04-22 18:54:17