Україна і світ

Відставка Назарбаєва: Політичні наслідки зміни влади в Казахстані

Відставка Назарбаєва: Політичні наслідки зміни влади в Казахстані

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв 19 березня оголосив про відхід у відставку. Тимчасово виконувати обов’язки глави держави, відповідно до Конституції Казахстану, до наступних президентських виборів в квітні 2020 р. буде спікер Сенату Касим-Жомарт Токаєв. У загальній складності Назарбаєв беззмінно перебував при владі майже 30 років, ще з радянських часів. У 2007 р. парламент наділив його правом довічно висувати свою кандидатуру на пост президента. Назарбаєв носить унікальний титул єлбаси (лідер нації), який звільняє його від правового переслідування. Відхід у відставку з поста президента не означає, що Назарбаєв йде з політики. Він буде очолювати Раду національної безпеки Казахстану (має право довічно очолювати цей орган), правлячу партію “Нур Отан”, продовжувати бути членом Конституційної ради.

Теракти в Актобе: Російська загроза для постназарбаєвського Казахстану

Російський вплив

Російське керівництво спробує витягти для себе політичні вигоди після відставки Назарбаєва. Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін висловив упевненість в тому, що новий президент Казахстану продовжить політику добросусідства з Росією, а співпраця в рамках Євразійського економічного союзу буде зміцнюватися. Останнім часом самостійна багатовекторна зовнішня політика Назарбаєва викликала роздратування в Кремлі. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що перш ніж надавати США можливість здійснювати транзит військових вантажів через каспійські порти, для початку треба було узгодити це питання з Росією та іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу. У Росії вважали, що використання американцями портів Актау і Курик рівнозначно відкриттю військової бази США. Російські ЗМІ негативно сприйняли рішення Назарбаєва про переведення писемності на латиницю. Колишній президент Казахстану не підтримував використання правової моделі РФ в Євразійському економічному союзі. Казахстан не визнав Крим російською територією.

Росія зацікавлена в тому, щоб Казахстан знаходився у фарватері зовнішньої політики і не намагався дистанціюватися і зміцнювати відносини з Заходом. Москві потрібна своя людина в Астані. Репутація “проросійських політиків” закріпилася в мас-медіа за головою Сенату Касимом-Жомартом Токаєвим і послом Казахстану в РФ, колишнім міністром оборони Імангалі Тасмагамбетовим. Посол Тасмагамбетов впевнений в тому, що санкції проти РФ марні, так як її економіка переорієнтується на азіатські ринки. Існує думка, що Назарбаєв спеціально призначив Тасмагамбетова послом в РФ, вбачаючи в ньому конкурента.

Reuters

Оглядач Григорій Миронов впевнений, що Токаєв захищає зовнішню політику Росії і позицію з політичних питань. Токаєв відомий тим, що критикував резолюцію ОБСЄ про прирівнювання нацизму і сталінізму, виступив проти виключення російських представників з Парламентської асамблеї ОБСЄ і вважає практику міжнародних санкцій втратою для світової економіки. У 2018 р. Токаєв заявив, що Назарбаєв не буде балотуватися на президентських виборах 2020 р., викликавши резонанс у суспільстві. Недарма своїм відходом у відставку Назарбаєв залишив Токаєва чистити авгієві стайні соціальних проблем Казахстану. Колишній президент звалив на нього всю брудну роботу і відповідальність за прийняття складних рішень, які можуть не сподобатися казахам, які бажають отримувати високі зарплати, пенсії й солідні соціальні допомоги для багатодітних матерів. Назарбаєв розраховує перевести критику і невдоволення суспільства в адресу Токаєва.

Росія може вдатися до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в окремих районах Казахстану за сценарієм “російської весни” на сході України, якщо нова влада Казахстану буде дистанціюватися від Кремля семимильними кроками. У північно-східних регіонах Казахстану досить сильні проросійські та сепаратистські настрої. У Казахстані проживає 3,5 млн росіян (близько 20% населення). У 90-х місцеві козаки влаштовували мітинги з вимогами приєднати Уральську область до Росії або надати автономію регіонам, де більшість населення становлять російськомовні. У 1994 і 1999 рр. мали місце спроби збройних повстань проросійських сепаратистів у Кокшетауській області і в місті Усть-Каменогорськ.

Після 2013 р. спостерігається сплеск активності проросійських сепаратистів у соцмережах. Відомий випадок про казахстанського підприємця Ермека Тайчибекова, який агітував в інтернеті за приєднання Казахстану до Росії. Його помістили в психіатричну лікарню. Всі ці локальні провокації усуваються правоохоронними органами Казахстану. Однак, за підтримки російських спецслужб на північному сході Казахстану можуть провокуватися нові виступи для залякування казахстанської влади і тиску на прийняті рішення.

Джерело: 112.ua
01.04.2019