Весілля на Чернігівщині: як у зимову пору одружувалися наші предки

На Чернігівщині, як і по всій Україні, зимовий час здавна вважався найкращим часом для весіль. В селах Чернігівщини взимку майже на кожних вихідних лунала музика, їхали весільні кортежі, а громада щиро вітала нові родини. Це був і зручний господарський час: осінні запаси вже були зроблені, а польові роботи ще не розпочиналися.

Пише Челайн з посиланням на Мезинський національний природний парк

Традиційне весілля мало чітку обрядову структуру. Передшлюбний етап включав вивідування, сватання та домовленості між родинами. Особливе місце посідав весільний коровай – символ добробуту, родючості та народження нової сім’ї. На Чернігівщині коровай випікали з особливою урочистістю, дотримуючись численних заборон і пісенних обрядів.Реклама:

Сам весільний день починався з від’їзду нареченого по молоду. Невід’ємною частиною свята був жартівливий викуп нареченої, благословення батьків і весільний бенкет. Кульмінацією ставало ділення короваю між родичами й гостями як знак спільної радості та єднання громади. Важливим обрядом було й покриття молодої – символ її переходу з дівуючого у заміжній стан.

Другий день весілля традиційно проходив у домі молодого й супроводжувався жартами, піснями та частуванням. Згодом відбувалися післявесільні відвідини, що допомагали зміцнити родинні зв’язки між сватами.

Нині на Чернігівщині весілля здебільшого відбуваються за сучасними сценаріями, проте багато родин і досі зберігають окремі елементи традицій. Адже весілля – це не лише свято, а й жива пам’ять про культуру, звичаї та духовну спадщину нашого краю.

Читати ще: Як у давнину святкували Хрещення Господнє: народні перекази, спогади старожилів