Вчені розказали про позитивний вплив сонця на імунітет та довголіття

Досить довго вважалося, що від сонця треба захищатися. Дійсно, надмірне перебування під його променями погано впливає на шкіру та підвищує ризик розвитку раку.

Але вчені дедалі більше сумніваються в тому, що сонячне світло — це зло, якого слід уникати будь-якою ціною.

Виявляється, фаворити сонячних ван мають досить високі шанси на довголіття. Але чи можна скористатися перевагами сонячного світла, не ризикуючи отримати рак шкіри?

Один із способів, за допомогою якого сонячне світло вмикає вироблення меланіну, — це вивільнення речовини під назвою бета-ендорфін, що також відіграє важливу роль у зменшенні стресу та боротьбі з болем.

Це одна з імовірних причин, чому сонячні промені допомагають знизити рівень стресу, збільшуючи кількість ендорфінів та покращуючи настрій.

Звісно, сонячні ванни – це палиця на два кінці. Перші статті, що сонячне світло може бути пов’язане з підвищеним ризиком раку шкіри, з’явилися наприкінці 1920-х років, коли британський дослідник Джордж Фіндлі помітив, що у мишей, яких регулярно опромінювали ультрафіолетовим світлом, з’являлися пухлини на шкірі.

Відтоді численні дослідження показали, що ультрафіолетове світло дійсно викликає мутації ДНК у клітинах шкіри, внаслідок чого може виникнути рак шкіри.  Попри це, люди, які насолоджувалися сонцем, жили довше, ніж ті, хто його уникав.

Інший дослідник зі Швеції Пелле Ліндквіст спостерігав за станом здоров’я трьох тисяч жінок протягом 20 років.

Було встановлено, що в середньому представниці прекрасної статі, які проводили більше часу на сонці, жили на один-два роки довше, ніж ті, хто активно уникав сонячних променів.

Такий ефект був пов’язаний з тим, що регулярне перебування під сонцем сприяло зниженню артеріального тиску та підвищувало кількість вітаміну D.

Це допомагало захистити організм від серцево-судинних захворювань та інших хвороб, не пов’язаних з раком, зокрема діабету ІІ типу, аутоімунних захворювань та хронічних захворювань легенів.

Згодом інші дослідження виявили подібну закономірність серед британців. Професор Единбурзького університету Річард Веллер та його колеги проаналізували дані 376 729 осіб, які брали участь у дослідженні Biobank Study.

Було виявлено, що ті, хто надавав перевагу сонцю, мали на 14% менше шансів померти від будь-якої причини порівняно з тими, хто уникав сонця. А їхній ризик смерті від серцево-судинних захворювань був на 19% нижче.

Загалом любителі сонця жили приблизно на 50 днів довше. Здається, це небагато, але на рівні популяції це величезна цифра, вважє Веллер.

Тож чим більше сонячного світла отримують люди, тим довше вони живуть. Крім того, ризик померти від раку (зокрема раку шкіри), у них також на 14% нижче.

Подібна картина спостерігалася і в інших дослідженнях.

— Ми знаємо, що коли діагностується меланома, люди з підвищеним рівнем вітаміну D мають кращий діагноз, — говорить він.

Дивно, але великі довгострокові випробування, що оцінюють вплив щоденних добавок вітаміну D для запобігання цим захворюванням, дали неоднозначні результати. Це спонукало деяких дослідників оцінювати результати з іншої точки зору.

– Рівень вітаміну D є біомаркером перебування на сонці, але не обов’язково є активним агентом, що бере участь у патогенезі захворювань людини, — каже професор Прю Гарт з Австралії.

Гарт з’ясовує, чи впливають ультрафіолетові промені сонця на наше здоров’я іншим чином. Окрім пошкодження ДНК у клітинах нашої шкіри, ще одна причина, чому надмірне перебування на сонці може збільшити ризик раку шкіри, полягає в тому, що воно пригнічує активність імунних клітин, які зазвичай виявляють пошкоджені клітини та знищують їх.

Проте деяке ослаблення імунітету може бути корисним для пом’якшення надмірної імунної відповіді.  Можливо, наша імунна система навіть розвинулася завдяки цьому помірно пригнічувальному впливу сонячного світла.

Сьогодні, коли людина проводить більшу частину свого життя вдома, система може вийти з рівноваги, що збільшує ризик аутоімунних захворювань.

Наприклад, численні епідеміологічні дослідження пов’язують тривалий вплив сонячного світла протягом життя з меншим ризиком розвитку захворювання.  Зараз Гарт досліджує, чи можуть  ультрафіолетові промені призупинити ранні форми розсіяного склерозу.

Тим часом нещодавнє дослідження професора Карміта Леві з Тель-Авівського університету  показало, що перебування на сонці викликає у чоловіків вивільнення греліну, гормону голоду.

Тригером виявилося пошкодження ДНК. Окрім регулювання апетиту, грелін також допомагає зменшити запалення та знизити артеріальний тиск.

У 2020 році Веллер, Гарт, Ліндквіст та 12 інших дослідників опублікували у науковому журналі статтю, присвячену з недостатньому перебуванню на сонці. Не заперечуючи, що ультрафіолетове випромінювання є основною причиною раку шкіри, вони вважають, що уникання сонця може бути шкідливим для здоров’я людей, які живуть у таких країнах, як Велика Британія.

Отже, що робити?  Один із підходів полягає  у контролюванні рівня УФ-індексу. Якщо він високий, шкіру треба захищати спеціальним кремом, особливо тим, хто має світлу шкіру, багато родимок чи веснянок або родичів, хворих на рак шкіри.