Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Важливий крок уперед: ключові сигнали та підсумки саміту Східного партнерства для України

У середу, 15 грудня, після тривалої перерви в Брюсселі відбувся черговий саміт Східного партнерства, однією з ключових тем якого була ситуація біля кордонів України та загроза російської ескалації.

Захід проходив під головуванням голови Європейської ради Шарля Мішеля та зібрав лідерів країн Євросоюзу, а також п’яти із шести країн Східного партнерства: України, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Білорусь на саміті цього разу представлена не була.

Нашу державу в Брюсселі представляв президент Володимир Зеленський.

Це був вже шостий саміт Східного партнерства.

Під час заходу лунали заяви на підтримку України, перестороги для Росії на випадок ескалації, відбулася зустріч лідерів трьох із чотирьох країн-учасниць Нормандського формату.

Крім того, були оприлюднені два ключові підсумкові документи саміту: загальна декларація та спільна заява лідерів держав Асоційованого тріо (України, Грузії та Молдови).

Факти ICTV вирішили запитати в політологів, якими є ключові підсумки, сигнали та меседжі саміту в Брюсселі.

Що таке Східне партнерство

Для початку варто розібратися, що таке Східне партнерство.

Це зовнішньополітична ініціатива Євросоюзу, започаткована в травні 2009 року. Вона поширюється на шість країн: Україну, Молдову, Грузію, Азербайджан, Білорусь та Вірменію.

Мета ініціативи – поглиблення відносин цих шести держав із ЄС. Вона, зокрема, передбачає створення поглиблених зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між Євросоюзом та державами-партнерами тощо.

Установчий саміт Східного партнерства був організований 7 травня 2009 року в Празі. Відтоді відбулося вже шість самітів.

П’ятий саміт був проведений у 2017 році, а останній, шостий напередодні.

Паралельно Україна, Молдова та Грузія просувають ще одну ініціативу – Асоційоване тріо. Вона передбачає виокремлення цих трьох країн, які підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом та прагнуть до євроінтеграції, в окрему групу.

Ключові сигнали та меседжі саміту: оцінки політологів

У коментарі Фактам ICTV політолог Володимир Фесенко виділив два ключові сигнали шостого саміту Східного партнерства:

1. Перший – спільна заява трьох держав Асоційованого тріо (України, Грузії та Молдови), в якій вони чітко задекларували своє прагнення до членства в Євросоюзі. Заява містить заклик до ЄС підтримати такий вибір трьох країн.

За словами політолога, проект Східне партнерство останнім часом переживає структурну кризу. Адже лише три з шести країн, на які ця ініціатива поширюється, дійсно прагнуть до інтеграції в ЄС (а саме Україна, Грузія та Молдова). Вірменія та Азербайджан таких прагнень не виявляють, а Білорусь загалом увійшла в конфлікт із Євросоюзом на фоні штучно створеної міграційної кризи.

– Ключовий сигнал, який був сформульований, надісланий на цьому саміті, – це спільна заява трьох країн, які є асоційованими партнерами Євросоюзу та прагнуть європейської перспективи. Вони спільно заявили про свої прагнення до європейської перспективи, до членства в ЄС. Чому це важливо? Тому що вже давно відчувається структурна криза всередині цього проекту Східного партнерства, – зазначив Фесенко.

Політолог пояснив, що виникає потреба в реформуванні ініціативи Східне партнерство та виділенні окремої програми для трьох країн, які прагнуть подальшої євроінтеграції. Однак в Євросоюзі поки не наважуються на такий крок.

– Проте крок уперед зроблено. Окрім заяви країн Асоційованого тріо, слід відзначити, що Євросоюз у спільній заяві за підсумками саміту визнав оці прагнення й особливі стосунки з країнами Асоційованого тріо. В цьому сенсі, я вважаю, зроблено хай не дуже великий, але важливий крок уперед у розвитку європейських прагнень України й наших партнерів по євроінтеграції – Молдови і Грузії, – наголосив Фесенко.

2. Другим ключовим результатом саміту, за словами політолога, є низка важливих зустрічей, які провів у Брюсселі президент України Володимир Зеленський з керівниками НАТО, Євросоюзу, лідерами Франції, Німеччини та інших держав.

Під час цих перемовин, зокрема, були скоординовані дії зі стримування агресії Росії.

– Останні зустрічі (з лідерами Франції та Німеччини, – Ред.) були важливими для відновлення переговорів у Нормандському форматі, які заблоковані Росією. Але водночас зустрічі з керівниками Німеччини і Франції, а також з керівництвом НАТО і Євросоюзу важливі з точки зору координації дій у стримуванні російської агресії, ризики якої зараз загострилися, – пояснив Володимир Фесенко.

Політичний консультант Олександр Мусієнко в коментарі Фактам ICTV висловив думку, що загалом саміт був вдалим для України.

– Якщо ми говоримо про Східне партнерство, то для України він (саміт, – Ред.) вдалий. Давайте подивимося, для чого Східне партнерство. Воно задля того, щоб наближувати країни – Україну, Грузію, Молдову, Азербайджан і Вірменію до Євросоюзу. І за цими критеріями Україна, напевно, зараз є найбільш наближена до ЄС, – заявив експерт.

Мусієнко наголосив, що загальний результат саміту, те, як у Брюсселі прийняли президента Володимира Зеленського, зустрічі, які він провів, теми обговорення можна сприймати в позитивному ключі.

Експерт нагадав, що зараз в Раді ЄС головує Словенія. І саме ця країна напередодні підтримала інтеграцію України до Євросоюзу (було підписано декларацію про підтримку європейської перспективи нашої держави).

– Ще один момент, який я б виділив і вважаю дуже важливим, це те, що президент України провів зустріч зі своїм азербайджанським колегою (Ільхамом Алієвим, – Ред.). Тому що з Азербайджаном нам потрібно розвивати співпрацю і безпекову, і економічну. І вони обговорили можливість проведення саміту трьох держав – України, Туреччини, Азербайджану – в Києві в лютому, – додав Олександр Мусієнко.

Серед негативних моментів саміту експерт виділив чергове нагадування про необхідність проведення реформ та боротьби з корупцією.

– Більше позитиву. До негативу я б все-таки відніс те, що нам вкотре нагадують про реформи. І вкотре ми чуємо про те, що потрібна боротьба з корупцією, продовжувати судову реформу, створювати інвестиційні привабливі умови для бізнесу. Тобто це не зникає і не знімається ще з порядку денного. І тут нам потрібно дуже активно працювати, – розповів Мусієнко.

А політолог Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV зазначив, що найважливіший результат саміту для України – сам факт цієї зустрічі. Те, що Володимир Зеленський зміг поспілкуватися з лідерами Євросоюзу, Німеччини та Франції.

– Тобто певне узгодження позицій відбулося стосовно останніх подій довкола України, які були безпосередньо пов’язані з агресією Російської Федерації, – заявив політолог.

Європерспективи України: чого очікувати

Політолог Володимир Фесенко радить не завищувати очікувань щодо термінів європейської інтеграції України.

– Нам не потрібно мати завищених очікувань. На жаль, зараз не та ситуація, коли ми можемо отримати швидку і позитивну відповідь на наше прагнення членства в ЄС. І раніше підстав для цього не було. І зараз їх немає. Але тактика, яка сформувалася вже роками, на мій погляд, дієва, іншої альтернативи я не бачу на сьогодні. Її можна сформулювати народною приказкою: вода камінь точить. Ми маємо рухатися вперед на кожному такому саміті, і в двосторонніх стосунках, і разом із нашими партнерами по Асоційованому тріо. Ми маємо поглиблювати нашу інтеграцію, – наголосив політолог.

Фесенко додав, що для отримання членства в ЄС Україні потрібно демонструвати успіхи в економічному, політичному реформуванні, в демократичному розвитку. Політолог нагадав, що існує й проблема війни України з Росією, яка також стримує Євросоюз від надання членства.

– Але все одно наше завдання – рухатися вперед, долати ті перешкоди, які створює нам Росія. І, на жаль, створюють деякі країни Євросоюзу. Тому в цьому сенсі саміт все ж став хай маленьким, але кроком уперед у наших стосунках з Євросоюзом, – додав політолог.

Водночас політолог Ігор Рейтерович розцінює як більш формальну заяву в підсумковій декларації саміту, в якій визнано прагнення Асоційованого тріо (зокрема України) до розширення співпраці з ЄС.

– Те, що ця перспектива була нам вчергове підтверджена, це той обов’язковий мінімум, та обов’язкова програма, яку ми повинні були отримати. Вона була отримана на цьому саміті. Тут ми жодним чином не поступилися якимись позиціями. Але, з іншого боку, і прориву ніякого не відбулося, – пояснив він.

Загроза російської ескалації: сигнали Брюсселя

Як наголосив Володимир Фесенко, в порівнянні з 2014 роком (початком російської агресії проти України) Захід зараз змінив підхід до ситуації й почав діяти на випередження. Зокрема, попереджаючи Росію про тяжкі наслідки військової ескалації.

– На мій погляд, все ж таки в порівнянні з 2014 роком є також крок уперед. Уже зараз західні держави, навіть ті, хто хоче зберегти нормальні стосунки з РФ, діють уже на випередження. Вони попереджають росіян заздалегідь про санкції, про жорсткі санкції. Це те, чого не було в 2014 році. Тоді реагували постфактум, а зараз попереджають. І в принципі це важливий і, як свідчить досвід, достатньо дієвий інструмент стримування, – вважає політолог.

За словами Фесенка, важливим є і те, що Україна постійно контактує з країнами Євросоюзу, співпрацює та вибудовує своєрідний спільний фронт для стримування російської агресії. І це прослідковувалося під час саміту в Брюсселі.

– Тут теж є проблемні моменти. Бояться деякі європейські країни Росії. І коли вони бачать російського ведмедя на задніх лапах, який реве і погрожує, то вони схильні йти на компроміси з ним. І тут потрібно чітко казати, і президент Зеленський про це чітко каже: є компроміси, які для нас неприйнятні. Дуже добре, що й генсек НАТО це підтримує. І я думаю, що це розуміють й керівники Німеччини та Франції. Але вони намагаються шукати гнучкий варіант стосунків з Росією, щоб не дратувати росіян і водночас дійсно стримувати їх від агресивних дій проти України. Подивимося, як це спрацює, – уточнив політолог.

Ігор Рейтерович звернув увагу на те, що в заявах західних лідерів щодо агресії та можливої ескалації з боку Росії не було розбіжностей, що теж є позитивним моментом.

– Були заяви про те, що якщо РФ тільки спробує напасти на Україну, в економічному плані це для неї закінчиться катастрофою. Це дуже чітко прозвучало… Тому ситуація покращилася з точки зору єдиної позиції України та наших західних партнерів. Але зрозуміло, що небезпека нікуди не поділася, оскільки Росія всю цю історію перевернула в бік отримання додаткових гарантій виключно для себе. В контексті гарантій безпеки з боку НАТО. Як я розумію, це передбачає неможливість розширення НАТО далі на схід, у першу чергу в Україну, – наголосив політолог.

Рейтерович додав, що тепер лідери Німеччини та Франції – Еммануель Макрон та Олаф Шольц, ймовірно, продовжать спроби посадити РФ за стіл переговорів для дипломатичного вирішення ситуації на сході України.

Нормандський формат: перспективи проведення зустрічі

Як відомо, однією з ключових зустрічей саміту Східного партнерства були перемовини президента України Володимира Зеленського з лідером Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Їх підсумком стала вимога до РФ відновити конструктивну роботу у Нормандському форматі.

За прогнозом Ігоря Рейтеровича, найближчим часом можуть з’явитися більш чіткі заяви щодо організації та термінів проведення зустрічі нормандської четвірки.

– Ми, на жаль, поки не почули ніяких заяв стосовно інтенсифікації Нормандського, Мінського форматів. Але вони, швидше за все, з’являться впродовж кількох днів. Тут, напевно, відбуваються узгодження на рівні дипломатичних представництв, – вважає політолог.

Рейтерович висловив думку, що ймовірність проведення зустрічі в Нормандському форматі за участю Росії після саміту збільшилася. Політолог вважає, що, швидше за все, Франція і Німеччина підніматимуть це питання перед РФ.

Рейтерович прогнозує, що зустріч у Нормандському форматі, з більшою вірогідністю може відбутися вже після Нового року.

– Це може бути кінець цього року, під Новий рік. Імовірність є, вона достатньо висока. Але, скоріш за все, це все ж таки буде вже після Нового року. Оскільки потрібно виходити з якимось спільним баченням, спільним планом. Або, принаймні, з переліком тих питань, які потребують першочергового вирішення, – наголосив політолог.

Політичний консультант Олександр Мусієнко також вважає позитивним моментом проведення на полях саміту перемовин щодо відновлення Нормандського формату.

– Важливою є зустріч у складі “нормандської трійки”, назвемо її так. Бо без Путіна це неповноцінний формат. Але те, що це відбулося із уже новим канцлером Німеччини, і обговорювалися можливості проведення нової зустрічі, питання російсько-українського конфлікту, які для нас важливі, – я вважаю, що це добре і позитивно. Побачимо, як це вплине на майбутнє: на зустріч, чи відбудеться вона, на порядок денний цієї зустрічі, – пояснив Мусієнко.

А політолог Володимир Фесенко наголосив, що ці перемовини на полях саміту важливі не лише для реанімації Нормандського формату, а й для стримування Росії від подальшої агресії.

Водночас Фесенко не очікує досягнення найближчим часом якихось значних компромісів щодо Донбасу.

– По Донбасу єдине, що можливо, якщо вийде, – домовитися про припинення вогню. Але зараз головне – через активізацію переговорного процесу залучати Росію більше до переговорів, виводити її зі стану демонстрації погроз і агресії стосовно нашої країни. Як свідчить досвід, у принципі це можливо. І це завдання мінімум, шанс на це є, – підсумував політолог.

Північний потік-2: відсутність згадок у підсумковій декларації

Коментуючи відсутність згадок про російський газопровід Північний потік-2 у підсумковій декларації саміту, Володимир Фесенко пояснив, що, по-перше, це питання не пов’язане зі Східним партнерством.

А по-друге, навколо цього російського проекту в Європі склалася неоднозначна ситуація. Водночас політолог вважає певною перемогою вже той факт, що Північний потік-2 досі не сертифіковано.

– Що це (сертифікацію, – Ред.) не зробили відразу, особливо в умовах нинішньої енергетичної кризи в Європі й шалених цін на газ. Німці теж демонструють певний характер, використовуючи тему сертифікації Північного потоку-2 як інструмент стримування Росії. Але тут потрібно розуміти: цей потік запрацює. Я висловлюю, можливо, непопулярну думку, але треба бути реалістом. Інша річ, і це можливо: поставити в жорсткі рамки. Зокрема, щоб Північний потік-2 працював не в повному обсязі. Ну і друге – щоб примушувати Росію до продовження транзиту свого газу через українську трубу після 2024 року, – зазначив Володимир Фесенко.

А за даними Ігоря Рейтеровича, в української делегації була ідея винести тему Північного потоку-2 на саміт. Проте в Брюсселі на це не пішли, оскільки не хотіли зайвий раз дратувати Москву.

– Я знаю, що точно в нашої сторони була така ідея, і ми це пропонували. Але країни ЄС на це не пішли, тому що розуміють, що це буде додатково провокувати, дратувати Росію. Тому вони вирішили поки обмежитися такими ритуально-протокольними заявами, але закликаючи РФ все ж таки сісти за стіл переговорів і всі суперечливі питання вирішити там, – зазначив політолог.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-12-17 01:00:27

Магазин Автозапчастин м.Ніжин