Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

В жодному віці не пізно: як підприємиця з Херсона відкрила прибуткове екологічне виробництво

Марія Дойбан шиє одяг зі 100% льону. Вона вже вийшла на міжнародний ринок, хоча її бізнесу лише два роки, а перед цим жінка змінила кілька професій.

Марія отримала економічну освіту і працювала за фахом. Потім закохалася в фотографію, і у цій сфері теж мала успіх.

Коли набридло, почала шити весільні сукні. Справа доволі швидко розвивалася, аж поки не почався Covid-19. Весільна індустрія зійшла нанівець, усе було скасовано, а бажання шити залишилося.

– Я почала думати, як і куди це трансформувати, адже напрям мені був цікавий. Часто мої клієнтки-наречені замовляли мені пошиття не весільного одягу – для мами або подруги. І на цьому я визначилася.

Я не вважаю себе брендом. У мене немає амбіції творчої реалізації – пошиття чогось складного, щоб усе було в пір’ях або складної геометричної форми, мені хотілося робити той одяг, який я можу носити у буденному житті. Тобто, свій запит на те, яким має бути одяг, я перенесла у власний бізнес, – розповідає Марія Дойбан.

Від клієнтки вона дізналася про тренінг Міжнародної організації праці, який проходив у межах проекту, фінансованого данським урядом.

Тут стала в пригоді економічна освіта, спеціалізація на бізнес-плануванні, добрі знання математики. І Марія виграла цей грант. У цей момент вона уже була на етапі створення ФОП.

Мала базове обладнання. Для масштабування бракувало суттєвого стартового капіталу. На грантові кошти ($3 тис.) купила великий прасувальний стіл, розкрійний стіл і петельну машинку, яка робить петлі для гудзиків.

Додатково інвестувала ще $6 тис., які пішли на обладнання, оренду в перші місяці, рекламу, розробку лекал, фотографування та тканини.

Марія обрала нішу доволі вузьку для аудиторії, однак це свідомі клієнти, які точно повернуться.

– Увесь наш одяг не передбачає прямої сексуальності, ми беремо оверсайз-моделі, розслаблені силуети, де ніщо не тисне та не провокує. Будь-які спроби запровадити моделі, які будуть більш звабливими, провалювалися, бо вони для мене неприйнятні. Я не знала, як це фотографувати, як їх описувати, і зрештою вони не продавалися, адже вони неорганічні для мене, – розповідає підприємиця.

Аудиторія – великі міста. Найчастіше це прогресивна молодь, вегетаріанці, це хлопці й дівчата, яким небайдужа доля планети.

– Дедалі більше жінок не хочуть бути сексуальними кішечками, вони не хочуть демонструвати пряму сексуальність, вони обирають натуральні тканини і комфорт. І чоловіки разом з ними. Тобто покоління чоловіків, які зараз формуються, 25-35 років, дуже відрізняють від тих, які були 10 років тому. Вони інші, вони більше думають над тим, що вдягають. Вони хочуть бути цікавими. Чоловічі кімоно ми продаємо так само успішно, як і жіночі, – зауважує жінка.

Матеріал для виробництва єдиний – льон. Після досвіду з весільним сукнями, де більшість матеріалу – китайського виробництва, жінка не хотіла до цього повертатися. І головний принцип, на якому тримається бренд – це повна екологічність і підтримка планети.

– Ми ремонтуємо, а не викидаємо, ми ставимо латки, а не утилізуємо, сортуємо всі відходи, віддаємо залишки клаптиків дівчатам, які займаються квілінгом чи іншим рукоділлям. Я шукала екологічний матеріал із сертифікатами, аби знати, звідки це береться, як це виробляється, і щоб це була регулярність.

Я хотіла, щоб собівартість запуску однієї одиниці була якомога нижчою. Бо якщо щоразу це нові тканини, це додаткові витрати. І ми зараз працюємо з Оршанським льонокомбінатом, це Білорусь. Вони найбільші на території Європи, всі сертифікати у них є, і тому в нас зараз монотканина, лише льон, – розповідає Марія.

У цьому є свої плюси та мінуси. З одного боку, є обмеження, бо не все можна пошити з льону, і не на усі сезони. Але з іншого – використовуючи єдиний матеріал, можна досягти досконалості.

– Ми відточуємо технологію виробництва, чітко налаштували машинки, ідеальні нитки. Ти стаєш суперменом льону. Ми цього прагнемо, – пояснює Марія.

Бізнес поступово став розвиватися. Спочатку команда була маленька: Марія, її чоловік і ще одна швея. Жінка з чоловіком були і фотографом, і вантажником, і бухгалтером.

Наразі додалися ще два співробітники, влітку команда розширюється.

– Перший час це було так: виріб умовно коштує 2 тис. грн. Тканини на 1 тис. грн. Мені платили 2 тис. грн, я купувала тканини на два вироби. У мене не лежали рулони з тканинами, я ті гроші, що заробляла, далі вкладала в бізнес. Ми починали з того, що шили один виріб на день, а дійшли до 15. Зросли в 10 разів за рік.

Вкладаємося в 5-мільйонний оборот. Починали в асортименті чотирьох виробів. І сьогодні тримаємо вузький спектр. Додався ще чоловічий одяг. Оскільки ми виступаємо за усвідомлене споживання і не працюємо з трендами, модними кольорами, – наголошує Марія.

Марія зізнається, що вони обирають базові речі, які можна носити протягом 10 років, і ніхто не зрозуміє, коли це було куплено. Це задля того, аби не було надмірного споживання, і не було бажання викинути через місяць, бо річ стала неактуальною.

– 80% того, що ми продаємо – це кімоно. Це наш флагман, – зазначає жінка.

Свій товар продають через Instagram, маркетплейси, зокрема й міжнародні. Замовлення з інших країн становлять значну частину продажів. Тут виручає хороше знання англійської мови.

Розробили і власний сайт. Усе це потребує зусиль, і тому важливо справді любити свою справу, наголошує Марія.

– Ми добре можемо робити тільки те, що готові робити 24 години на добу. Аби щось створювати, треба мати авантюрний характер або атрофовану нервову систему. У мене перший варіант. Кожних три дні я хочу все кинути. Якби не підтримка чоловіка мого, якби не він, я б не впоралася.

Тобто якщо це не розвага, не підробіток на помаду, а реальний бізнес, то це складно, це стрес. Тим паче що у мене є команда, яким треба платити зарплату. Я не хочу, щоб проблеми у продажах якось на них впливали. Вони повинні отримувати свою зарплату вчасно, і я роблю для цього все, – наголошує підприємиця.

Тим, хто хоче розпочати власну справу, вона радить багато вчитися, і не лякатися, якщо вік уже не студентський. Головне – визначитися зі справді спорідненим заняттям, якому ви готові присвятити більшість свого часу.

– Ми живемо в тому світі, де треба постійно вчитися. І в жодному віці не можна казати, що вам пізно чимось займатися. Ніколи нічого не пізно. Якщо вам не подобається те, що ви хочете спробувати, то у вас ніколи не вийде нічого.

Я 24 години на добу вивчаю ту тему, якою займаюся. Тобто якщо це пекарська справа, то серед ночі вам має хотітися пекти, і тільки тоді ви зможете досягнути успіху. Не можна обирати щось просто трендове. Іншими словами, якщо ви не відчуваєте бажання робити екощітки, які не забруднюють планету, оскільки ви не вважаєте це проблемою, то у вас і не вийде в цьому досягнути успіху.

Має бути лише глибокий інтерес у темі. І треба багато пробувати, адже навіть зі стартапів 98% провалюються, а 2% вистрілюють. Не слід зупинятися і не варто слухати тих, хто каже, що у вас нічого не вийде. Їхнє завдання – говорити, вони ніколи нічого не пробують, – переконана Марія.

Сталий розвиток (sustainability) у різних сферах життєдіяльності людини сьогодні набуває популярності. З англійської sustainability означає екологічну стабільність, безпечне використання природних ресурсів, розраховане на тривалу перспективу.

І тішить, що сфера моди сьогодні так само підхоплює ці тренди, говорить очільник ГО Зелена Генерація Олександр Коваль.

– Вирощування органічних тканин, та відповідно, виробництво одягу з них – це й економічний позитив (такі тканини тримають міцність тривалий час), і екологічний, з огляду на збереження довкілля та ресурсів. Також це питання Design thinking, коли підприємці ще на етапі виробництва думають про майбутнє своїх речей та їхній вплив на довкілля, – наголошує громадський активіст.

За його словами, екологічною вважається тканина, зроблена із натурального, природного матеріалу, натурального волокна без шкідливого впливу на природу, навколишнє середовище та людину.

Льон – один із передовиків у цьому аспекті. Ця тканина не потребує хімікатів ані для зростання, ані для процесу виробництва. Льон натуральний, екологічний, має хорошу гігроскопічність, не електризується та відбиває ультрафіолетові промені.

Так само екологічною вважається конопля. Їй не потрібні ані пестициди, ані надмірна кількість води.

– Продукція з органічних тканин більш якісна, а отже, і служитиме довше. Звідси виходить і основний принцип відповідального споживання – купувати менше. А якщо купувати, то якісне, яке прослужить не один рік.

І крім того, коли це локальне виробництво, його легше і проконтролювати, адже можна прийти та подивитися. Так само, як можна приїхати і подивитися на вирощування ягід на органічних фермах чи будь-яких інших продуктів, – резюмує Олександр Коваль.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-12-01 14:13:32

Магазин Автозапчастин м.Ніжин