В Україні налагодили ремонт американських бронетранспортерів М113

3 години назад

104 2 хвилин читано

Інформація про це була оприлюднена 19 березня на каналі Командування Сил логістики ЗСУ.

Одна з причин у тому, що в Україні освоєно виробництво запчастин до цієї техніки, і це дозволяє не чекати на постачання з-за кордону.

Мало того, капітальні ремонти цих машин проводять тепер не лише на заводах, а й на військових логістичних базах.

Після заміни двигуна ось ця вже майже готова до виправляння на фронт. Нині проходить її четверта обкатка. Обкатку проводить механік-водій, на військовому жаргоні «мехвод», Сергій.

«Машину треба добре випробувати в умовах майстерні, щоб зразу виявити та виправити всі можливі нюанси.

Навіть якщо десь щось і «вилізе», то краще хай це буде тут, коло нас, ніж там у хлопців. Евакуація пошкоджених машин із зони ведення бойових дій — доволі складна і небезпечна справа», — розповів Сергій, мобілізований до війська у квітні 2022 року.

«Машина ця дуже зручна, легка в експлуатації та ремонтуванні. Швидка, маневрена: по бездоріжжю дає максимальну швидкість до 35 миль на годину (56 км\год).

Обладнана автоматичною коробкою передач, що додає зручності. У порівнянні зі старою радянською технікою — вона набагато краща. Втім, звісно, чимало залежить від механіка-водія.

В умовах постійної загрози ураження FPV-дронами та при пересуванні в зоні досяжності ворожої артилерії треба їздити не лише швидко, а й віртуозно, я б навіть сказав. М113 такі можливості надає», — пояснив Сергій.

«Зараз військовим набагато важче заходити на позиції та виходити з них навіть у порівнянні з тим, як це було в 2022-му році.

Якщо «мехвод» справно керує такою технікою, це рятує дуже багато життів. Найголовніше — добре прогріти мотор та коробку передач.

На температурі 90 градусів вона працює чітко і плавно, показує всі свої найкращі можливості. Правда, для наших умов конкретно ця машина має трохи замалий кліренс (відстань від днища до грунту).

Є інші модифікації, там «гусянка» іншого типу, болотянка, у якої трохи кращий зацеп, та й кліренс вищий.

Ці машини «заточені» пересуватися по піску, а чорнозем та глинозем ставлять свої вимоги до техніки.

Пробуємо переставляти сюди «гусянку» з БМП-1 або БМП-2, часом це покращує прохідність та надає додаткові переваги в порівнянні з «рідними» гусеницями», — наголосив Сергій на важливості нових ідей та підходів до модернізації.

«Ще один великий плюс цієї машини — економічна. На 30 літрах пального можна цілий день кататися.

Щодо броні, то теж вона краща, ніж у наших БМП. Тут метал інший, спокійно витримує калібр 12,7 мм.

Це сплав алюмінію, який має броневластивості. Однак ми все одно їх обварюємо протидроновими решітками та ставимо сітки для більшої захищеності», — наголошує фахівець, що спеціалізується на експлуатації бронетранспортерів М113.

«Загалом М113 застосовується у нас для перевезення особового складу на позиції та для евакуації поранених. У ній можна стояти на повний зріст і вести вогонь на ходу.

Завдяки тому, що вона висока й широка в порівнянні з нашими БМП, тут можна перевозити поранених більш комфортно, одночасно надаючи їм медичну допомогу.

А ще — закріпити четверо нош і транспортувати поранених лежачи, або вивезти на позиції 7-8 військовослужбовців у повному обладунку (бронежилети, шоломи, автомати, речові мішки, боєкомплект, запаси води та продуктів на кілька днів)», — провадить Сергій.

«Тут, на фронтах Донеччини, Харківщини та Луганщини ці машини отримали нове життя. Адже після закінчення війн в Іраку та Афганістані вони були законсервовані, ніде не використовувалися, перебували на базах зберігання. Я думаю, що вони б там і поіржавіли. А тут М113, дійсно, непогано себе показали. Інженери, які придумали цю техніку, можуть пишатися своїм витвором», — запевняє Сергій.

Зараз вони проходять випробування в донецьких степах, тож неминуче будуть ще модернізовані. Конструктори врахують зауваження наших військових і внесуть свої корективи. Український досвід для країн НАТО дуже важливий.

Як повідомляла АрміяInform, командування Сил логістики враховує пряму залежність виробничих потужностей від матеріально-технічної бази та постійного підвищення фахового рівня ремонтників: у підрозділах створюються нові виробничі майданчики, встановлюється відповідне устаткування, забезпечується систематична підготовка кадрів.