В окупації медики Херсона рятували немовлят: забирали недоношених з інших міст області

Відділення анестезіології та реанімації для новонароджених та недоношених дітей у Херсонській дитячій обласній клінічній лікарні не припиняло реанімувати та оперувати новонароджених навіть у найважчі часи. А ще лікарі з Херсону забирали на лікування дітей у важкому стані із медзакладів області.

 – Коли все почалося у лютому,  у нас в реанімації було семеро дітей. Усі – на штучній вентиляції легень, – згадує завідувачка відділення Ольга Пілярська. – Ніхто з нас не знав, що таке війна. Ніхто не розумів куди бігти і що робити. Ми одягнули на дітей бірки і написали прізвища.

Неонатальна бригада наприкінці березня почала виїжджати в інші міста. Перший раз – в Каховку. Там було двоє дітей на штучній вентиляції легень. Лікарі обласної ризикнули забрати їх. До Каховки – 50 ворожих блокпостів.

Окупанти перевіряли мобільні телефони, роздягли, дивилися, чи є татуювання, чи немає слідів від носіння зброї.

– Коли назустріч їхала колона їхньої техніки, то треба було з’їжджати в поле. Якщо не звернути… на наших очах переїхали машину, – згадує лікарка.

За час окупації в Херсонську дитячу обласну лікарню перевезли 185 дітей із міст довкола. Бригада медиків виїжджала в Генічеськ, Скадовськ, Каховку та інші міста, де потребували фахової медичної допомоги новонароджені діти.

– Був випадок, що в лікарні, куди ми приїхали за дитиною, росіяни проводили обшуки. Нам дали 20 хвилин. Сказали, якщо встигнете, то поїдете назад, якщо ні – залишитесь тут. Дитина була у складному стані, інтубована. Ми встигли її забрати, – розповідає Ольга Пілярська.

Сполучення між окупованими містами Херсонщини в той час не було – ні громадського транспорту, ні таксі. Медики не могли залишити новонароджених і їхніх батьків без допомоги.

– Перший раз російські військові прийшли до мене з відеокамерою і коробкою якоїсь гуманітарки. Я сказала, що коментарів на камеру давати не буду, – відповіла лікарка.

Окупанти почали говорити, що лікарі поза політикою тощо, але Ольга Пілярська твердо їм відмовила. На щастя, відділення більше не чіпали.

– Я знала, які проблеми у інших лікарнях, як медиків забирали у підвали, що робили з людьми, як зв’язували їх і залишають на кілька діб, – ділиться завідувачка відділенням.

Медикаменти у лікарні були завдяки українським волонтерам, які знаходили можливість передати їх в окуповане місто. Самих пацієнтів у медзакладі стало набагато менше, але усі випадки – складні.

– Жінки їдуть народжувати у Миколаїв. Всі діти, які у мене – це передчасні пологи, кровотечі, пологи вдома, недоношені, холодові травми, – пояснює Ольга Пілярська.

Із 35 працівників відділення залишилося 17. Медики і медсестри приходять на роботу на кілька днів, щоб зайвий раз не пересуватися по місту.

– Я зайшла зараз на три доби. Проведу їх у лікарні. Потім вийде друга зміна на кілька діб. Складаємо графіки так, щоб не ходити часто вулицями, – пояснює Пілярська.

Обстріли у Херсоні постійно – буває тривають п’ять хвилин, буває не припиняються всю ніч. У лікарів-неонатологів є бронежилети у відділенні, каски. Їх завжди одягають на виїзд.

– Чесно кажучи, я вже не пам’ятаю, що таке мирне життя і як буває по-іншому. Психологічно стало значно легше після деокупації. Тепер тут наші. Ми дуже віримо, що скоро перемога, – підсумовує Ольга Пілярська.

Корпус для новонароджених Херсонської дитячої обласної лікарні зруйнували під час обстрілів. Медики переїхали в інше приміщення. Цілих вікон там немає – усі вибиті. Але є генератори, екофлоу, стабілізатори електроенергії.

Джерело: НСЗУ

Фото: НСЗУ