Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Утеплися і заощаджуй: чи знизить велика термомодернізація цифри у платіжках

Президент України Володимир Зеленський анонсував нечувані донині інвестиції в модернізацію вітчизняних багатоповерхівок.

За наступні три роки в них можуть вкласти цілих 100 млрд грн. Усе – аби нарешті підвищити рівень енергоефективності наших будинків та удвічі знизити споживання енергоресурсів.

Стартувати реформа начебто має вже з наступного року, проте її деталей відомо поки що небагато.

Тим часом експерти наголошують: не переплачувати за комірне у наступні опалювальні сезони допоможе лише енергомодернізація. Як і хто може з нею допомогти, читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Фінансово-енергетичний дисбаланс

Україна щороку витрачає десятки мільярдів гривень на субсидії для споживачів житлово-комунальних послуг.

Цьогоріч, наприклад, на ці потреби планують спрямувати 49 млрд грн (до закладених у проект бюджету-2021 37 млрд додали ще 12 млрд грн). А в проекті бюджету на наступний рік заклали 38,4 млрд грн.

Для порівняння: на енергомодернізацію будинків з об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) через Фонд енергоефективності цього року спрямували лише 100 млн грн.

– Загалом за весь час до капіталу Фонду було внесено 2,7 млрд грн. Це гроші держбюджету. Ще 100 млн євро для співфінансування програм з енергоефективності виділили донори – Європейський Союз та уряд Німеччини. Ці гроші адмініструються IFC, Міжнародною фінансовою корпорацією.

Днями уряд ухвалив проект держбюджету, де передбачено поповнення статутного капіталу Фонду на 2,6 млрд грн вже наступного року. Крім того, ще чинним бюджетом на 2021 рік передбачено виділення 100 млн грн для Фонду енергоефективності, – зазначає виконуючий обов’язки директора Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк.

На ще одну державну програму – Теплі кредити – через Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України цього року передбачили 150 млн грн. Це майже втричі менше, ніж раніше.

У 2018-2020 роках на цю програму щороку виділяли по 400 млн грн.

Окремі програми підтримки енергоефективних заходів ще мають органи місцевої влади. Але в цілому досі на енергоефективність в Україні витрачають на порядок менше, аніж на субсидії.

Хоча логічно було б робити навпаки – один раз витратитися на утеплення та модернізацію житла, щоб суттєво зменшити споживання тепла в цілому у країні, а потім уже щороку виділяти адресні субсидії конкретним категоріям громадян.

У такому разі бюджети на ці субсидії вже не були б такими астрономічними саме завдяки попередньо проведеній енергомодернізації.

Анонс великого утеплення

З наступного року цей дисбаланс можуть нарешті виправити. Президент Володимир Зеленський під час прес-брифінгу 26 листопада анонсував масштабну програму термомодернізації одразу декількох тисяч багатоповерхівок.

За його словами, така реформа для держави мала б коштувати всі 300 млрд грн, але таких грошей в Україні наразі немає. Тому в найближчі три роки ця сума складе близько 100 млрд грн.

Глава держави розповів, що в Офісі президента та Міністерстві економіки вже працевлаштовані спеціалісти, які займатимуться суто цією реформою.

Її мета – зменшити споживання газу на тлі загрози з боку російського обхідного газопроводу Північний потік-2.

– Це дуже складна реформа, таких обсягів ніколи не було, таких на сьогодні обсягів грошей в Україні немає. Я вважаю, що для мене і для майбутньої влади – це єдиний вихід, і єдина найважливіша реформа щодо енергонезалежності держави. Ми продемонструємо дуже серйозний крок щодо термомодернізації, – додав Володимир Зеленський.

Щоправда, яка саме структура проводитиме цю модернізацію, досі невідомо. Логічно, щоб нею займалися профільні Фонд енергоефективності чи Держенергоефективності.

Проте там офіційних повідомлень про шалені для них 100 млрд грн поки що немає. Фахівці не виключають, що під цю програму може з’явитися ще одна профільна організація. Хоча часу на її створення не так і багато.

За словами президента, вже наступного року і через рік планується пілотна модернізація великої кількості багатоповерхівок.

– І на цьому прикладі покажемо, що ці будинки беруть газу вдвічі менше, – додав він.

Потенціал енергоефективності

Факти ICTV вже неодноразово писали про потенціал економії газу завдяки заходам з енергоефективності.

У 2020 році лише населення (побутові споживачі) спожили 8,2 млрд кубометрів газу. Ще 4,7 млрд кубометрів використали виробники тепла для населення — підприємства ТКЕ.

Додатково 5,1 млрд куб. м ці ж підприємства ТКЕ спожили для виробництва тепла для інших споживачів і виробництва електроенергії. Бюджетні та релігійні організації спожили 400 млн кубометрів газу.

Для порівняння: вся промисловість спожила 9,1 млрд куб. м. Тобто на потреби побутових споживачів іде більше газу, аніж для промисловості.

Разом споживання побутових споживачів, що мають індивідуальні газові котли, колонки, плити, а також виробників тепла для мешканців багатоповерхових будинків, сягає близько 13 млрд кубометрів.

За оцінками фахівців, лише побутові споживачі та підприємства теплокомуненерго могли б знизити споживання майже вдвічі.

– Тобто замість 13-15 млрд кубометрів на рік вони могли б споживати 6,5-8 млрд. Це вже мінімізувало б потреби країни в імпорті газу. А якщо своє споживання скоротять й інші споживачі, а вітчизняний газовидобуток почне зростати, Україна могла б узагалі відмовитися від імпорту.

Це величезний, але, на жаль, поки що не реалізований потенціал для вітчизняної економіки, – відзначає голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

Від дірявих хрущовок – до сучасного житла

Досвід уже модернізованих будинків підтверджує: економія на комірному подекуди сягає 40-50%.

– Жителі п’ятиповерхівки з ОСББ Київська, 47, у Житомирі реалізували у будинку енергоефективні заходи за програмою Енергодім, і в жовтні сплатили за опалення вдвічі менше, ніж мешканці аналогічних немодернізованих будинків, розташованих поруч.

Зокрема, у жовтні вартість опалення в 57-річному будинку з ОСББ Київська, 47, склала 7,33 грн/кв. м, а в сусідньому аналогічному будинку, де не впроваджувались заходи з енергоефективності – 14,78 грн/кв. м, – констатує Єгор Фаренюк.

Утім, для максимального ефекту потрібен комплексний підхід, тобто з утепленням стін, підвалу та даху, заміною дверей, вікон, комунікацій, встановленням лічильників та індивідуального теплового пункту з погодним регулюванням тощо.

Щоб виконати такі роботи в своєму багатоквартирному будинку, його співвласники мають створити ОСББ (якщо ще не створили) і подати заявку до Фонду.

У разі її схвалення та реалізації Фонд відшкодовує до 70% вартості проектної підготовки, а також 40-50% робіт, матеріалів і обладнання. Решту мешканці можуть отримати з інших джерел. Але не менше 20% (40%), залежно від обраного пакета модернізації, має бути з власної кишені.

За весь період існування Фонду такою нагодою вже скористалися мешканці 85 будинків. Ще 669 проектів, за даними Фонду, перебувають у роботі.

Теплі кредити

Ще один енергоефективний інструмент – програма від Держенергоефективності під назвою Теплі кредити. Якщо Фонд енергоефективності працює винятково з ОСББ, то тут цільова аудиторія – мешканці приватних будинків, які прагнуть утеплити їх чи удосконалити обладнання за кредитні кошти.

Уповноваженими на видачу теплих кредитів у межах програми у 2021 році є державні Ощадбанк і Укргазбанк.

У 2021 році програмою передбачено відшкодування з держбюджету 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання твердопаливних котлів і 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів.

Щоправда, через чималий попит закладених у бюджеті сум на ці кредити вистачало на лічені місяці.

Тому останніми роками теплі кредити вже неодноразово намагалися згорнути. Програма мала закінчитися ще 2020 року, однак Кабмін продовжив її на рік.

Знову пролонгувати теплі кредити прагне Держенергоефективності. Проте для цього витрати на програму ще мають передбачити в держбюджеті.

Підтримка від місцевої влади

Одночасно з державними програмами в Україні також є підтримка енергоефективних заходів із боку місцевих громад.

Зокрема, у низці великих міст ОСББ та ЖБК мають можливість реалізувати енергоефективні заходи у своїх будинках в межах міських програм, наприклад – 70/30.

Тобто 70% витрат на утеплення фасаду, ремонт даху, встановлення будинкових приладів обліку, індивідуальних теплопунктів, заміну вікон та дверей, а також мереж тощо готове брати на себе місто. За решту 30% мають заплатити самі співвласники будинку.

У Києві діє ще одна програма співфінансування – Капремонти. Участь у ній можуть взяти всі будинки, навіть ті, де ОСББ чи ЖБК не створені.

За даними КМДА, у столиці в межах цих програм співфінансування різні види енергоефективних робіт провели вже понад 600 будинків.

До речі, співвласники будинків можуть поєднувати міську і державну програми.

Пора готуватися до наступних зим

Опалювальний сезон 2021-2022 уже розпочався. На щастя, вдало, без зривів. При цьому тарифи на тепло та гарячу воду цієї зими не зростуть.

Відповідний меморандум підписали уряд, Нафтогаз і Конгрес місцевих та регіональних влад. Крім того, до кінця опалювального сезону не змінюватимуться й вартість газу та електроенергії для населення.

Тож цю зиму, як заспокоюють в уряді, Україна пройде стало, навіть попри енергетичну кризу в усій Європі.

Але саме час задуматися про те, як ми пройдемо наступні опалювальні сезони, особливо в 2025 році, наголошує президент Володимир Зеленський.

Він нагадав, що саме тоді завершується дія чинного контракту на транзит російського газу через українську ГТС. Тож можливе скорочення або навіть зупинка транзиту газу через Україну.

Саме тому питання енергомодернізації житлового фонду – ключове в цій ситуації. Якщо країна скоротить споживання та не потребуватиме імпортного газу, енергетичних криз у майбутньому вдасться уникнути.

Ба більше – завдяки збільшенню власного видобутку природного газу, виробництву біометану, а в перспективі й водню, Україна буде здатна перетворитися з імпортера на експортера енергоресурсів. Вітчизняні компанії зможуть продавати той самий газ за кордон і заробляти на цьому.

Але ціна цих енергоресурсів має бути ринковою і для самих українців. Про це, зокрема, Києву знову нагадали в МВФ. Щоб отримати наступний транш навесні наступного року, Україна муситиме встановлювати тарифи вище їхньої собівартості та робити акцент на адресному субсидіюванні споживачів.

Тож фахівці радять не відкладати заходи з енергозбереження на потім, і вже з наступної весни максимально утеплити та модернізувати власні помешкання. У такому разі позитивний ефект від енергомодернізації люди відчують уже наступного опалювального сезону.

– Єдиний спосіб, яким можна контролювати наші платіжки, це – контролювати об’єм споживання. Для цього треба зайнятися енергоефективністю, і робити це системно. Енергоефективність є тим інструментом, який допоможе споживачам скоротити свої рахунки.

Є випадки, де заміна котла у будинку дає економію газу 37%. Разом з модернізацією теплового пункту економія буде уже 70%, – наводить приклад виконавчий директор асоціації Енергоефективні міста України Святослав Павлюк.

Фото: ГТС, Фонд енергоефективності

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-11-30 20:02:18

Магазин Автозапчастин м.Ніжин