Україна і світ

Усе може закінчитися кривавою бійнею: The Economist про шанси України повернути Крим

Після дев’яти місяців російсько-української війни, яку президент Росії Володимир Путін має закінчити за десять днів, а також після серії принизливих поразок для РФ, у Кремлі зіштовхуються з серйозними проблемами при утриманні того шматочка території, який росіянам вдалося захопити.

Видання The Economist розмірковує, наскільки можливим є поверненням Криму з-під контролю російських окупантів назад, під контроль Києва.

У матеріалі зазначається, що наразі військова ініціатива перебуває на боці України після двох контрнаступів, які були навколо Харкова та в Херсоні, що були проведені з мінімальними втратами та максимальним тріумфом для ЗСУ.

– Ці перемоги тепер піднімають перспективу набагато більш принизливої поразки Росії на Донбасі і в Криму, території, захопленої Володимиром Путіним у 2014 році, – пише видання.

The Economist вказує, що український президент Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв’ю знову заявив про мету “повернути всі землі” України.

Це, на думку видання, відповідає українській громадській думці, “але не обов’язково західним прихильникам” України.

– Вони побоюються, що операція з повернення Криму або Донбасу (у військовому плані, можливо, більш легка пропозиція) може підштовхнути Росію до ескалації, можливо, навіть до подолання ядерного порога, – йдеться в матеріалі.

Як зазначає The Economist, журналісти якого змогли поговорити з українськими командирами, командування ЗСУ стримане в публічному просторі про свої подальші плани.

– Якби ми телеграфували про свої плани в соціальних мережах і по телебаченню, ми б нічого не домоглися, – каже колишній командувач десантно-штурмовими військами України Михайло Забродський, який, як і раніше, близький до процесу планування.

Забродський, який є генерал-лейтенантом, стверджує, що операція з повернення Криму не тільки можлива, а й готувалася до 2023 року. Коли саме може розпочатися операція – інше питання: спочатку потрібно виграти безліч битв. Але історія показує, каже він, що окупаційним силам “завжди важко утримати Крим”.

Джерела видання у ЗСУ кажуть, що “ніщо” не виключено, включно з операціями проти території, захопленої Росією до 24 лютого.

Наразі дороги, що ведуть до Криму, перебувають у зоні досяжності української вогневої потужності, включно з ракетними системами HIMARS, які так сильно ускладнили російську логістику з моменту їхньої появи влітку.

Призначена Росією влада в Криму готується до наземної атаки, віддаючи накази про будівництво нових укріплень і траншей і оголошуючи надзвичайний рівень загрози в декількох частинах півострова. Місцеві жителі Джанкоя, що на окупованому півострові, повідомляють, що траншеї будують поруч з авіабазою, яка в серпні (і, схоже, кілька днів тому) зазнала нападу українського спецназу.

– Але Україна, найімовірніше, спочатку зосередить свою вогневу міць в іншому місці. Пріоритетом залишається “сухопутний міст” Путіна – окупована територія, що з’єднує материкову Росію з Кримом. Російські військові планувальники теж розуміють це і розробили та укомплектували оборонні лінії відповідним чином, – пише The Economist.

Джерело видання у військовій розвідці впевнене, що структурні переваги України, головним чином, її здатність проводити високомобільні атаки і розривати лінії постачання, візьмуть гору.

– Ми на кожному етапі демонстрували правильність нашої тактики і зосередженість на логістиці. Ми продемонструємо це знову, – каже неназване джерело.

Численні битви за Крим протягом століть дають українським планувальникам багато корисної інформації. Практично безкровна російська анексія 2014 року, під час якої загинули лише два українські солдати, не є типовим прикладом.

Як вказує The Economist, військові операції в Криму зазвичай закінчуються тисячами загиблих: тільки за останнє століття біля воріт півострова полягли сотні тисяч людей, здебільшого під час громадянської війни в Росії та Другої світової війни, не кажучи вже про величезні втрати під час Кримської війни 1850-х років. Для захоплення півострова зазвичай потрібно було перетнути вузькі, відкриті смуги або болота.

Військові експерти, добре знайомі з півостровом, кажуть, що топографія повинна змусити Україну задуматися, пише видання.

Адмірал Микола Жибарєв, який ще 1992 року спровокував розрив Чорноморського флоту Росії, оголосивши свій фрегат українським, тепер каже, що дипломатія – найперспективніший шлях до повернення спірної території.

При цьому Андрій Риженко, капітан ВМФ у відставці, який народився в Криму, каже, що для успішної операції необхідно, щоб багато що пішло правильно.

– Є реальна перспектива, що все закінчиться кривавою бійнею. Така операція Україні не потрібна, – каже Риженко.

Генерал-лейтенант Забродський наполягає на тому, що військові планувальники України розробили тактику, яка може спрацювати. Україна не має наміру вступати в безглуздий лобовий наступ на Крим, каже він. Є й інші “цікаві” можливості для комбінованого маневру з використанням сухопутних військ, морських десантів і повітряних атак.

Російське військово-морське і повітряне панування може бути зірване за допомогою “асиметричних трюків”. Українські безпілотні атаки на Чорноморський флот наприкінці жовтня, внаслідок яких було пошкоджено флагманський корабель Адмірал Макаров, і руйнування частини Керченського мосту були прикладами того, про що думають в Україні.

– Ми ще не раз здивуємо людей, – каже Забродський.

The Economist вказує, що на Заході утримуються від публічного обговорення військових амбіцій України. Крім того, Київ наполягає на тому, що вони не обговорюють військові плани в приватному порядку.

– Але, схоже, в риториці намітилися прогалини. Найкращий американський військовий, генерал Марк Міллі, який перебуває на більш обережному боці думки уряду в цій країні, заявив 16 листопада, що перемога України в Криму навряд чи “відбудеться найближчим часом”. Військові планувальники України розуміють, що Америка і зброя, яку вона постачає, є ключем до того, чи станеться це взагалі, – йдеться в матеріалі.

Українські політичні лідери в приватному порядку визнають, що повернути Донбас і Крим складніше, ніж виступити з публічними гаслами, пише The Economist.

– Вони визнають, що значна частина населення там, як і раніше, налаштована вороже щодо Києва. Операціям у Харкові та Херсоні, наприклад, допомагала мережа інформаторів-співчувателів. Інакше буде йти справа в районах Донбасу, утримуваних Росією з 2014 року, звідки більшість тих, хто симпатизує Києву, вже давно втекли або були вигнані, – пише видання.

Таким чином, операція з повернення Криму, ймовірно, зіткнеться з партизанським опором з боку проросійськи налаштованих громадян. Далеко не очевидно, що Україна зможе розраховувати навіть на більш співчутливі частини населення, як-от кримські татари, багато з яких уже прийняли російське правління як доконаний факт.

При цьому Микола Бєлєсков, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень України, каже, що Володимир Зеленський тепер пов’язаний своєю обіцянкою повернути Крим.

Ще до успішних контрнаступів у Харкові та Херсоні опитування показували, що понад 84% українців були проти будь-яких територіальних поступок Росії на можливих переговорах, але тепер ці цифри майже напевно вищі. Це підвищує ймовірність того, що президент України “може загнати себе в кут”, пише видання.

Спроба повернути Крим під владу України буде дорогим військовим заходом і викличе розкол із союзниками, відчуження яких Володимир Зеленський не може собі дозволити, резюмує видання.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-11-29 01:33:24

Магазин Автозапчастин м.Ніжин