Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Новини Чернігова

Уродженець Чернігівщини присвятив дві унікальні вази «Лісовій пісні» Лесі Українки

Уродженець Чернігівщини присвятив дві унікальні вази «Лісовій пісні» Лесі Українки

Петро Вакулович Щербонос (1920 – 1997), відомий бориславський майстер, народився у с. Криски колишнього Коропського району Чернігівської області. Він присвятив дві вази «Лісова пісня», одноіменому твору Лесі Українки. Витвори експонувалися на ювілейній виставці в Києві в 1971 році до 100-річчя письменниці.

Тоді до широкого святкування за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО в усьому світі на підприємствах України було створено велику кількість цікавих і майстерно виконаних творів.

Експерти зазначають, що в уявній простоті тематичних ваз Петра Щербоноса є якась дивовижна гармонія, природність і переконлива виразність. Гарного, вишуканого вигляду простим круглим формам надає складна фактура та складне забарвлення. У його художніх витворах відтворено народні узори і не тільки.

Сюжет кругового огляду посудин побудовано на символічності образів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». З одного боку, на березі лісового озера, що утворилося з лісового струмка, добрий і поетичний, із чистими помислами сільський хлопець Лукаш грає на сопілці про вічне кохання лісовій царівні. Вона – в ясно-зеленій одежі, з розпущеними із зеленим полиском косами, в зоряному вінку, – почувши спів про красу душі та кохання, прокидається з зимового сну. З іншого боку перед глядачем відкривається народний погляд на людину: хто зрікся духовного життя, згасив у собі порив до прекрасного, той перестає бути людиною. Перетворений на вовкулаку Лукаш, який втратив людську подобу і є уособленням зла, ластиться до ніг Мавки.

Між тим, у родині Щербоноса зберігається більш ранній варіант вази «Лісова пісня» (1969) з подібною фабулою розпису. У цієї версії декору відсутні урочистість, репрезентативність, що пов’язані зі святом ювілею. Тут тільки солі, які дають ніжний, охристий відтінок із м’якими контурами, та підполив’яний розпис кобальтом із глибоким синім оксамитовим тоном, крізь який прозирає білість тла, що особливо збагачують оздобу насиченим декоративним ефектом. Художник одним із перших узявся за освоєння нової техніки, яка є на цих вазах.

Предмети пам’яті мали підтримувати вподобання та інтерес до творчості Лесі Українки, сили давніх українських символів, світу природи, фантастичних істот, які заселяють волинські хащі та лісове озеро.

10.12.2021
Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова

Магазин Автозапчастин м.Ніжин