Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Уперше оприлюднено картотеку осіб, яких радянська влада вважала “неблагонадійними”

Картотеку громадян, визнаних радянською владою “неблагонадійними” на території Києва та Київської області, вперше оприлюднено онлайн. Вона доступна на сайті Меморіального центру Голокосту Бабин Яр. У цій базі – понад 135 тис. карток із даними про людей.

У картках вказані прізвище, рік і місце народження, адреса проживання. У частині документів зазначено професію та родичів. Також є графа Політичне минуле, яка пояснює, чому людина була визнана радянською владою “неблагонадійною”.

Ці важливі документи XX сторіччя зберігаються в Державному архіві Київської області (ДАКО). Дата створення: 1951–1964 роки, але інформація в них стосується довоєнного періоду – 20–30-х років XX століття.

Довгий час ці документи не перебували у вільному доступі. У радянський час вони мали гриф Таємно. Зі здобуттям Україною незалежності документи не могли оприлюднюватися згідно із законом про персональні дані, поки не пройшло 75 років із часу їхнього створення.

Наразі картотека доступна як в архіві, так і онлайн для всіх охочих на платформі Меморіального центру. Картки розміщені в папках в алфавітному порядку, що значно полегшує пошук.

— Зараз нам дуже важко уявити, що людина, яка має намір виїхати до США, може отримати статус неблагонадійної. Але за радянської влади людину могли визнати неблагонадійною, якщо вона отримувала грошові перекази в іноземних банках, мала намір виїхати за кордон або працювала в органах влади гетьмана Скоропадського.

Навіть під приводом того, що особа нібито отримувала нетрудові доходи. Унікальність цієї картотеки в тому, що на кожній картці вказані номер справи, номер аркуша архівного документа, де зазначена конкретна людина. Ми можемо звернутися до цієї справи й отримати детальнішу інформацію про ту чи ту особу, – підкреслила директор Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва.

Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр отримує численні звернення від людей, які бажають отримати інформацію про своїх родичів з архіву. 

— Ми поступово оцифровуємо та викладаємо на сайт ці й інші матеріали за XX століття та робимо їх доступними для громадськості. Ми вже допомогли знайти інформацію про родичів тисячам користувачів, які майже щотижня надсилають свої запити. Вони шукають відомості про рідних, які зникли за часів Другої світової війни.

Ці документи також мають велике значення для дослідницької роботи. Зокрема для відновлення складу населення Києва до війни та в післявоєнний період, – зазначила заступник генерального директора Меморіального центру Бабин Яр Анна Фурман.

Дослідники проекту Імена Меморіального центру Голокосту оцифрували вже понад 1 млн 250 тис. документів за XX століття. Вони стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення єврейського населення в довоєнний час. Частина з них протягом багатьох років була засекречена.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-12 15:45:54